Студенти-землевпорядники 4 курсу організували онлайн-мандрівку архітектурною спадщиною України

Архітектурна спадщина нашої країни дуже різноманітна. Сучасне уявлення про реконструкцію, реставрацію та охорону пам’яток не обмежується увагою лише до видатних пам’яток архітектури, але й до історико-культурної спадщини містобудівного середовища. Пам’ятка архітектури — це творіння, яке має історичну, наукову, художню та культурну цінність, яка зберегла достатню повноту архітектурних форм, які підлягають охороні або реставрації.

 

Студенти нас знайомили з місцями їх малої батьківщини, тим, що є візитівкою територіальної громади чи населеного пункту. Деякі з них зазнали руйнувань рід час панування комуністичної партії, а також їх нащадків сьогодення — росіян. Які нищать щодня постійними обстрілами чи окупацією.

 

Юрій ЧУМАК та Максим КОНДРАТЕНКО родом з Баришівщини. Місцевість цікава безліччю пам’ятками архітектури та культурної спадщини. Юрій розповів про духовні святині територіальної громади, а Максим зупинився на Церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Лукаші.

 

Денис ЮРІЙЧАК запросив віртуально відвідати Фастів — історичний. Там декілька будівель, які визнані як пам’ятки архітектури. Це і духовні святині, і візитівка міста — залізничний вокзал.

 

Іван АНДРІЄНКО родом з Дніпропетровщині. Цей регіон відомий тим, що є багато місць, де ведуться розкопки. Презентував місце знахідки усім відомої Скіфської пекторалі.

Столітній водяний млин приваблює туристів на Гайворонщині. Взагалі на річці Південний Буг від Гайворона до Південноукраїнська зафіксовано 44 млини. В межах Гайворонського краю нараховано 13 залишків млинів. Від більшості з них залишилася лише фундаменти, в задовільному стані заходиться лише млин поблизу с. Соломія. Збудований ще у XVIII ст. він зазнав чимало перебудов, але інколи працює і нині. Як зазначив Артур УСАТЮК вода вже його колеса не крутить — працює електродвигун. 

Захід став чудовим прикладом того, як сучасні цифрові технології можуть поєднуватися з освітніми ініціативами, відкриваючи нові формати пізнання історико-культурної спадщини. Віртуальна подорож не лише розширила кругозір учасників, а й зміцнила усвідомлення цінності українських архітектурних пам’яток як важливого ресурсу для майбутніх фахівців землевпорядної галузі.

 

Студенти вкотре довели, що землевпорядник — це не лише про кадастри й межі, а й про збереження культурного ландшафту країни. Організатори події висловили сподівання, що подібні ініціативи стануть доброю традицією в освітньому процесі.