Baltic Surveying’25: як формують майбутнє геодезії та землеустрою у Східній Європі
Baltic Surveying’25: як формують майбутнє геодезії та землеустрою у Східній Європі
12 травня 2025 року
7-9 травня 2025 року на базі Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща) відбулася 23-тя Міжнародна наукова конференція Baltic Surveying’25. Окрім господарів, участь у ній взяли представники землевпорядних закладів освіти ще з восьми країн: Латвії, Литви, України, Словаччини, Казахстану, Албанії, Туреччини та Узбекистану. Організаторами щорічного наукового зібрання є Університет Вітаутаса Великого (Литва), Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині (Польща) та Латвійський університет наук про життя та технологій (Латвія).
Програма конференції (https://uwm.edu.pl/igpig/sites/default/files/u298/baltic_surveying_25_conference_program_0.pdf) охопила широке коло тем: освіта у сфері геодезії, картографії, землеустрою; модернізація топографо-геодезичних і картографічних робіт; забезпечення геодезичного супроводу й землеустрою; інноваційні підходи до кадастру й просторового планування; проблеми меліорованих земель; планування та використання територій для розвитку відновлюваних джерел енергії тощо.
Конференцію відкривали Даріуш ПОПЕЛЯРЧИК, декан факультету геоінженерії Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, Радослав КРУЛЬ, воєвода Вармінсько-Мазурського воєводства, Івона ЖЕНДАРСЬКА, директор Ольштинського відділення Національного центру підтримки сільського господарства та професор кафедри просторового аналізу й ринку земель Вармінсько-Мазурського університету Кристина КУРОВСЬКА.
Конференція охоплювала чотири панельні секції: геодезія, землеустрій, використання ГІС для просторового планування, кадастр та оцінка нерухомості.
У перший день конференції професор Інституту землеустрою та геодезії Латвійського університету наук про життя та технологій Армандс ЦЕЛЬМС доповідав про прозорість і чесну конкуренцію у сфері геодезії в Латвії. Він зауважив, що на ринку послуг поступово відбуваються позитивні зміни: у 2023 році загальна сума податків в цій сфері зросла майже на 11% (з 8,7 до 9,4 млн євро). Варто зазначити, що подібно до України, в Латвії інженери-геодезисти періодично проходять повторну сертифікацію, адже постійний професійний розвиток є надзвичайно важливим.
Директор Інституту землеустрою і геоматики Йоланта ВАЛЬЧУКЕНЕ висвітила проблеми меліорованих земель, площі яких в Литві становлять 164 тис. га. Чинна процедура оцінки стану та використання цих земель потребує вдосконалення, оскільки не враховує можливостей новітніх технологій збору даних. Оригінальну наукову доповідь про застосування технологій SLAM для охорони об’єктів історико-культурної спадщини представив декан факультету землевпорядкування НУБіП України, професор Тарас ЄВСЮКОВ, який вже традиційно входить до складу наукового комітету конференції.
Секційне засідання «Кадастр та оцінка нерухомості» під головуванням завідувача кафедри землевпорядного проектування НУБіП України, професора Андрія МАРТИНА. Він виступив із доповіддю про виклики та інструменти кадастрової реєстрації обмежень у використанні земель навколо військових об’єктів у період воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена тим, що наявність точних геопросторових даних у відкритих реєстрах може бути використана агресором. Водночас відсутність реєстрації обмежень унеможливлює ефективне просторове планування. Тому необхідно знайти компроміс між прозорістю кадастру та безпекою даних.
Національний університет біоресурсів і природокористування України на конференції також представляли: завідувач кафедри геодезії та картографії Іван КОВАЛЬЧУК, доценти кафедри землевпорядного проектування Людмила ГУНЬКО та Людмила КОЛЬОСА, аспірант Олексій КУЦЕНКО та магістр першого року навчання Дмитро МАТВІЙЧУК.
Загалом протягом трьох днів конференції прозвучало 25 пленарних виступів і представлено 16 постерних доповідей. Із постерними доповідями можна ознайомитися за цим покликанням https://uwm.edu.pl/igpig/kgp/konferencje, а напередодні конференції було підготовлено збірку анотацій, що доступна за покликанням: https://uwm.edu.pl/igpig/sites/default/files/u298/baltic_surveying_25_book_of_abstracts_0.pdf.
У межах конференції відбулася виїзна сесія, яка вже стала доброю традицією Baltic Surveying. Цього року field trip було організовано на канал через польську частину Віслинської коси, що з’єднує Віслинську та Гданську затоки. Це дозволяє кораблям заходити у Віслинську затоку та порт Ельблонг, оминаючи Балтійську протоку, яка перебуває під контролем Росії. Канал завдовжки 1305 м забезпечує прохід суден із осадкою до 4 м, завдовжки до 100 м і завширшки до 20 м. Крім того, учасники відвідали музей Миколи Коперника в місті Фромборк, де розташоване робоче місце найвідомішого астронома Європи.
Наступна конференція «Baltic Surveying’26» відбудеться в Університеті Вітаутаса Магнуса (м. Каунас, Литва). Без сумніву, участь у такому форумі сприяє розвитку партнерства, наукових, культурних та академічних зв’язків, а також реалізації важливих міжнародних ініціатив у майбутньому.
Олександр ШЕВЧЕНКО,
заступник декана
факультету землевпорядкування
