8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

8 травня 2025 року

Друга світова війна - найбільший, найжорстокіший і найкривавіший воєнний конфлікт в історії людства. Було втягнуто 61 державу з населенням 1,7 млрд. чоловік (на той час 80% жителів планети). В арміях воюючих сторін перебувало понад 110 млн. солдат. Загальні втрати військових та цивільного населення - 50-85 млн. осіб. Україна була у самому вирі подій, а наші громадяни, виступаючи на боці антигітлерівської коаліції, воювали на різних фронтах та в складі різних військових формувань. Так, в лавах Червоної Армії воювало 7 млн. українців, що складало 23% загальної чисельності збройних сил СРСР. Ще 12 тисяч воювало на стороні Польщі, близько 45 тисяч – в армії Канади, близько 80 тисяч – США.
Українці активно брали участь у підпільних рухах Опору проти нацистської окупації. Понад 100 тисяч були членами УПА, до 5 тисяч – у Русі Опору Франції, інших європейських країн.
Німеччина офіційно програла у Другій світовій війні 8 травня 1945 року. Цей день був взятий за основу, оскільки 7 травня у французькому Реймсі був підписаний Акт про повну капітуляцію нацистської Німеччини, а наступного дня документ вступив у дію.
На вимогу Йосипа Сталіна, другий Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини був підписаний 8 травня 1945 року у Берліні у 22:43, коли, через різницю в часі, у столиці СРСР вже настало 9 травня. Тому, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР, саме 9 травня 1945 року було оголошено «Днем всенародного торжества», що супроводжувався святкуваннями, різними заходами та був офіційним вихідним.
Із 1960-х років 9 травня стало головним святом в СРСР. Пам’ять про «Велику Вітчизняну» війну поступово перетворилася на потужний квазірелігійний культ.
У 1991 році відповідно до Закону про працю УРСР, 9 травня стало офіційним «Днем Перемоги», що існувало і після прийняття Акту проголошення Незалежності.
Старше покоління ще пам’ятає, що 9 травня в Радянському Союзі було прийнято відзначати масштабно – парадами техніки та військовослужбовців всіх видів військ, ходою працівників заводів і фабрик, державних установ. Створювалася атмосфера свята, а демонстрація військової міці переконувала, що СРСР є потужною державою, яка здатна дати відсіч будь-кому, хто спробує вчинити напад.
Культивувався міф щодо початку: нав’язувалася теза, що у війну Радянський Союз вступив тільки 22 червня 1941 року, а не 17 вересня 1939 року, як це було насправді. Офіційно увівши у травні 1942 року назву «Велика Вітчизняна війна», Радянський Союз відмежовувався таким чином від співучасті у розв’язанні Другої світової війни, замовчував підписання з нацистською Німеччиною пакту про ненапад та участь в окупації Східної Польщі, країн Балтії, Бессарабії та Північної Буковини, війни із Фінляндією.
Вшановувати в Україні завершення Другої світової війни 8 травня почали громадські організації на початку 2000-х. У 2014 році цей формат на урядовому рівні підтримали Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури.
Як День пам’яті і примирення, 8 травня в Україні відзначають з 2015 року, а з 2023 року це свято отримало назву День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Натомість 9 травня в Україні відзначають День Європи.
Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті.
Сьогоднішня російсько-українська війна змушує проводити аналогії, згадувати події восьмидесятирічної давнини, розвінчувати старі міфи, обґрунтовувати нові концепції і погляди.
Слід пам’ятати, що український народ, розділений кордонами держав, був втягнений в епіцентр подій з 1939 до 1945 року, заплативши за перемогу високу ціну: людськими життями. За різними даними, загинуло від 8 до 10 мільйонів українців та інших народів, які проживали на території України. 3,5-4 млн. були воїнами, які віддали своє життя на полях бою; інші - мирними цивільними, що постраждали від репресій, голоду, Голокосту, військових операцій та нацистських злочинів.
Пам’ять про події вісімдесятирічної минувшини зберігають стіни старих корпусів нашого Університету. Під час оборонних боїв за місто Київ саме тут проходила третя і остання лінія оборони міста. У 3-му корпусі знаходився штаб винищувального батальйону, у 1-му госпіталь. Понад 1000 студентів і співробітників голосіївських вузів воювали у лавах Червоної Армії, 200 викладачів і студентів вступили до народного ополчення і брали участь у спорудженні укріплень навколо Києва біля сіл Білогородка і Хотів. 400 студентів і викладачів записалися до загонів об’єктів важливого захисту Голосієва, цілодобово чергуючи в гуртожитках і навчальних корпусах, риючи окопи, залишки яких ми і досі можемо бачити на території Голосіївського парку і лісу.
Щороку ми вшановуємо пам’ять полеглих біля Меморіалу студентам і викладачам, який було відкрито 1980 року. На пам’ятних дошках прізвища 139 студентів і працівників сільськогосподарських вузів - витоків нашого Університету. Символом героїзму, незламності і готовності захищати свою Батьківщину є пам’ятник Студенту, створений за фото Миколи Скиби – третьокурсника факультету агрохімії та ґрунтознавства, який першим загинув під час бою в Голосїєві. Придивіться: в одній руці він стискає колоски, іншою підтримує гвинтівку. Хлібороб і воїн – символ прагнення українців до мирного життя і, водночас, усвідомлення свого обов’язку захищати землю, на якій народився.
З початку 2022 року урочистості біля Меморіалу проходять в особливій атмосфері. Це вже не мітинги радянського часу, це день, коли кожний віддає шану полеглим захисникам і в часи Другої світової, і сьогодні.
Цьогоріч викладачі і студенти хвилиною тиші і покладанням квітів вшанували полеглих воїнів.

Упродовж тижня на всіх факультетах пройшли заходи до Дня пам’яті і перемоги над нацизмом в роки Другої світової війни.
Напередодні Дня пам’яті та примирення і чергової річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні студенти-бакалаври першого курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» разом із куратором Людмилою Лановюк здійснили мандрівку у минуле – перегорнули трагічні сторінки з історії університету періоду Другої світової війни: почули у ході екскурсії про події мужньої оборони Києва та Голосієво у липні-вересні 1941 р., про героїчний внесок студентів та викладачів нашого університету, про діяльність університету в евакуації, згадали і вшанували пам’ять тих, хто навіки залишився на фронтах тієї війни, хто вижив, але гіркоту втрат проніс через усе своє життя. На жаль, сьогодні не актуальний вираз: «пам’ятаємо, щоб не повторити»… Діти, онуки та правнуки захисників нині повторюють їхній подвиг, боронячи Україну від нового ворога. Студенти поділилися й власними думками та відчуттями щодо минулого та сьогодення, провели паралелі. До діалогу долучився й професор кафедри Володимир Калуга, змусивши студентство замислитися над ціннісними орієнтирами людства. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв.

5 травня 2025 року професор Оксана Силка для студентів 2-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини» провела заняття «Сучасний Міжнародний інформаційний простір і Україна». На лекції було розглянуто, як історичні події Другої світової війни впливають на сучасну політику та наративи у різних країнах. Особлива увага була приділена питанню маніпуляцією історією та її використання у пропаганді. Україна сьогодні є об’єктом інформаційної агресії, де спроби переписати минуле стають частиною війни за свідомість, тому важливо формувати власний наратив, заснований на фактах та історичній правді. Студенти обговорювали виклики цифрової епохи, включаючи фейки, дезінформацію та роль медіа. Практична частина заняття відбулась у музеї історії НУБіП України, де студенти отримали можливість переглянути газети 1940 – 1980-хх р. на предмет наявності у статтях радянських наративів стосовно Другої світової війни та України.

5 травня 2025 року професором кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Сергієм Біланом було проведено тематичний захід студентам 3 курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» на тему 80 роковин завершення Другої світової війн на теренах Європи. Було продемонстровано відеофрагмент «Правда про внесок України у перемогу» в Другої світовій війні, зокрема, було наголошено на кількості людських втрат України, національно-визвольній боротьбі українців в лавах УПА, спричиненій діяльністю радянської влади на західноукраїнських землях. Студенти активно включилися в обговорення питання наслідків 2 світової війни для України .

Доцент Олена Кропивко організувала online зустріч у групі магістрів-міжнародників 1 р.н., присвячену темі наративів Другої світової війни у європейських, українських і російських ЗМІ. У процесі обговорення прийшли до висновку, що зникнення теми другої світової війни та інших катастроф із суспільного дискурсу уможливлює маніпуляції історичними фактами, політизацію історії, використання гіркого досвіду минулого для реалізації сумнівних політичних інтересів.

8 травня 2025 р. доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Богдан Грушецький провів обговорення зі студентами групи МВ-22001б, присвячене Дню памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Учасники зустрічі дізналися про роль подій 80-річної давнини у формуванні сучасної системи міжнародних відносин та подискутували, чи втілюється в життя гасло «Ніколи знову» в сучасних умовах. Студенти також ознайомилися з відеоматеріалами, підготовленими Українським інститутом національної пам’яті, зокрема щодо правильної дати вшанування цієї історичної події.