Імідж України в науковому дискурсі: від стратегій розвитку до практичних аспектів розбудови
01 травня 2025 року з ініціативи кафедри філософії та міжнародної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародна і міжкультурна комунікація у формуванні іміджу України: стратегії розвитку». Співорганізаторами конференції стали: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ, Університет Редінга (Велика Британія), Поморський університет у Слупську (Польща).
На початку конференції учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх українців, які загинули під час війні. Самовідданість і стійкість у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, героїзм і сила духу українського народу змінили уявлення про Україну у світі. Сприйняття української держави у глобальному контексті, роль міжнародної та міжкультурної комунікації у зміцненні її репутації та авторитету стали ключовими моментами, які визначили основні напрями роботи конференції.
Метою заходу було обговорити і висвітлити широкому загалу сучасні підходи, стратегії та інструменти міжнародної і міжкультурної комунікації у формуванні позитивного іміджу України на глобальній арені та визначити шляхи інтеграції національних культурних, соціальних і економічних цінностей у світовий інформаційний простір.
Конференція відбувалася у змішаному форматі і зібрала понад 300 учасників – науковців, громадських діячів, освітян, аспірантів і студентів із різних регіонів нашої країни (Київщини, Волині, Івано-Франківщини, Львівщини, Тернопільщини, Харківщини, Миколаївщини) та восьми зарубіжних країн (Великої Британії, Польщі, Японії, Люксембургу, Норвегії, Чехії, Румунії, Китайської Народної Республіки). Активний інтерес представників академічної спільноти різних країн до проблематики конференції забезпечив її міжнародний статус і визначив робочі мови: українську, англійську, польську. Модерували захід доктор філологічних наук, професор Василь Шинкарук і кандидат історичних наук, доцент Світлана Христюк.
Учасників конференції привітав ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, професор Вадим Ткачук, який відзначив актуальність тематики наукового заходу, підкреслив важливу роль міжнародної комунікації у формуванні іміджу України в умовах війни, зауваживши, що імідж держави формує кожен її громадянин, закликав до плідної праці і побажав учасникам змістовної дискусії та обміну думками.
Президент Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко закцентував увагу на якості освіти в нашому університеті, який за свою 127-річнну історію зростив багато випускників, що в різні часи представляли і представляють інтереси України на міжнародному рівні. Університет створює умови для якісної підготовки фахівців, їх подальшого кар’єрного зростання, наукових пошуків. Станіслав Ніколаєнко побажав усім успішної роботи й миру.
Із вітальним словом звернувся до учасників конференції Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема, який зауважив, що сьогодні імідж України – це не просто образ, який створюється медіа чи брендінгом, а повсякденна робота кожного за нас, завдяки чому формується уявлення про нашу державу у світі, і, що критично важливо в часи повномасштабного вторгнення, – яким чином це уявлення може трансформуватися в підтримку України. Олександр Ярема закцентував увагу на науковій і практичній значущості обраної теми, побажав учасникам плідної дискусії, висловивши надію, що ідеї та думки, які пролунають на конференції, знайдуть практичне втілення у документах державного рівня і документах міжнародної співпраці.
Надзвичайний і Повноважний Посол України, ексміністр закордонних справ Володимир Огризко розповів про зв’язок зовнішньої та інформаційної політики, важливе вміння вчасно та якісно доносити правдиву й достовірну інформацію про Україну, протидіяти ворожій пропаганді, яка спотворює факти, наголосив на необхідності підтримки з боку уряду ініціатив та ідей щодо позитивного позиціонування України як нагальної проблеми в сучасних умовах.
Директор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ Геннадій Надоленко подякував організаторам за запрошення й нагоду відвідати Alma mater, де здобув такі знання та професійні навички, які згодом знадобилися і в дипломатичній роботі, підкреслив актуальність теми конференції, яка в контексті сьогодення є однією з найважливіших для України. Геннадій Надоленко закцентував на плідній співпраці академії та університету, окреслив перспективи спільних проєктів і побажав усім гарної роботи на конференції.
До вітань долучилася представниця університету-співорганізатора – заступниця директора з наукової роботи Інституту безпеки та соціології Поморського університету в Слупську (Польща), доктор філософії із соціальних наук Ізабела Шкурлат, яка також відзначила тривалу і перспективну співпрацю двох наших університетів і побажала успіхів у роботі конференції.
Іван Заєць, Народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, ІІІ, ІV та VI скликань, відомий громадський і політичний діяч, який брав участь у створенні перших інституцій нашої суверенної держави, зауважив, що сьогодні імідж України пишеться кров’ю українських патріотів. Імідж не є стереотипом і формується у двох основних напрямах: нашим буттям і цілеспрямованою діяльністю з його розбудови. Іван Заєць зауважив на необхідності адаптувати формування іміджу до нових реалій, створивши для цього інституційну інфраструктуру, підкреслювати глибокі національні традиції, демонструвати історичне коріння України та процес державотворення.
Декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП України Інна Савицька завершила вітальну частину побажаннями успішної роботи, нових ідей, цікавої та результативної наукової комунікації всім учасникам конференції.
Пленарне засідання розпочав доктор філологічних наук, професор Василь Шинкарук із заголовною доповіддю на тему: «Вплив міжнародних комунікацій на формування іміджу держави». Основним лейтмотивом виступу стала теза про те, що формування позитивного образу держави, підкріпленого ефективною комунікаційною стратегією, має стати пріоритетним завданням для України в умовах сучасних викликів. У призмі доповіді представлено весь спектр проблематики конференції: розглянуто історичний, політичний, соціальний, культурний та інші аспекти проблеми, окреслено перспективи щодо її розв’язання. Доповідь стала магістральною для заходу не лише у змістовому аспекті, зібравши у фокус основні напрями конференції, а й завдяки її презентаційному рішенню: для ефективної комунікації обрано білінгвальний формат слайдів (українською та англійською мовами), дотримано баланс наукових фактів і міркувань та засобів візуалізації, документальних і художніх відеоматеріалів.
Науковий діалог продовжив доцент факультету міжнародних досліджень в Університеті Мейо (Окінава, Японія) Енг Хей Тан з доповіддю «Чути невисловлене: як культурні припущення формують міжкультурну комунікацію», яка захопила присутніх позитивною елегантністю наукової думки та її презентації. Доповідач почав із парадоксу міжкультурної комунікації, який полягає в тому, що коли ми більше спілкуємося, ми менше розуміємо, зауваживши, що культурні відмінності стосуються не лише мови, а й глибоко вкорінених, несвідомих структур, які формують те, як ми сприймаємо реальність. Культурні припущення діють як невидимі сценарії, повторюючи закономірності в індивідуальних свідомостях, соціальній поведінці та інституційних нормах. Зі зростанням глобалізації, підсумував Енг Хей Тан, невисловлене стає не просто інтелектуальним прагненням, а моральним імперативом, який вимагає усвідомленості, адаптивності та допитливості.
На необхідності усвідомлення історичних фактів наголосив у своєму виступі і доктор політичних наук, професор, голова Наглядової ради НУБІП України Микола Томенко, який розкрив проблему деміфологізації наративів російської пропаганди про «історію України» для міжнародного співтовариства, детально зупинившись на трьох аспектах: від формування імперсько-радянсько-російської версії «історії України» через розвінчування головних міфів імперсько-радянсько-російської пропаганди щодо «історії України» (походження назви України, переяславської легенди тощо) до кроків державної політики України в контексті просування популярної версії «історії України» у світі (доповідь побудовано за результатами спільного дослідження з В. Пироговською).
Заступниця директора Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Ірина Шум розповіла про цілі та завдання публічної дипломатії в Україні, докладно розкрила перспективи їх реалізації за різними напрямами, зокрема в культурній, цифровій, кулінарній, експертній, економічній, науково-освітній і спортивній сфері для просування національних інтересів, збереження та промоції української ідентичності, забезпечення підтримки України у світі.
Доктор гуманітарних наук у галузі філософії людини, професор Поморського університету в Слупську (Польща) Ришард Козловський розкрив роль філософії безпеки та культури сейфтизму у міжкультурній комунікації, що стало певним науковим контрапунктом у філософському ключі до проблеми припущень у міжнародній комунікації, яку порушив раніше доповідач Енг Хей Тан. Професор Козловський зауважив, що міжкультурна комунікація ґрунтується на багатьох філософських, системних і політичних припущеннях, а філософська рефлексія у сфері безпеки вчить відкритості та толерантності до цінностей інших культур, робить нас чутливими до інших людей та культури, в якій вони живуть, яку вони захищають для себе та для інших, і нарешті, філософія зацікавлена в діалозі та впроваджує діалогічне мислення в простір культури. Тож філософія безпеки не є чимось абстрактним, вона вказує на основи міжнародної комунікації в гуманістичному та екзистенційному сенсі.
Прикладом реалізації ефективної міжнародної комунікації, заснованої на спільних наукових і культурних інтересах, стала інтернаціональна доповідь на тему: «Українсько-португальська співпраця у виданні книги про військові нагороди України», яку спрезентували доктори історичних наук: завідувач кафедри дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Віктор Карпов і президент Португальської академії фалеристики Умберто Нуно де Олівейра. Доповідачі зазначили, що протягом значної частини своєї новітньої історії Україна веде безкомпромісну війну за державний суверенітет і територіальну цілісність, волю і свободу українського народу. Війна спонукає українське суспільство переосмислити свій історичний досвід, шукати витоки національної військової ідентичності як основи стабільності та міцності суспільства. У цьому контексті фалеристика постала як моральна основа українського кодексу, символічна система, що стверджує верховенство духу справедливості та мужності, а драматичні події в Україні об’єднали науковців для її дослідження.
Економічні аспекти міжнародної комунікації розглянув у своїй доповіді кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту НУБіП України Валерій Юзба, який докладно зупинився на трьох питаннях: визначенні міжнародної комунікації в економічному контексті; аналізі того, як політична чи дипломатична мова впливає на економічні результати та навів приклади кейсів, глобальних і орієнтованих на США (Торговельна риторика США та її економічний вплив; СОТ та глобальні торговельні наративи; Дезінформація, пропаганда та економічна війна (росія-Україна); Зелена дипломатія Європейського Союзу тощо). Валерій Юзба дійшов висновку, що комунікацію можна розглядати як економічний інструмент та частину економічного аналізу.
Аргументи культурної дипломатії представили викладачі й вихованці кафедри культурології: стипендіатка Президента України Владислава Чайка і студентка гуманітарно-педагогічного факультету Анастасія Кулакевич (із композиціями «Наша пісня солов’їна» та «Україно, будь щаслива»), тріо «ТоНіка» (завідувач кафедри культурології Ірина Майданюк, фахівці Ірина Литвиненко і Тетяна Симоненко з композицією «Ми переможемо!»).
Другу частину конференції відкрила доктор педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології і перекладу НУБіП України (Київ, Україна) / Люксембурзький Університет (Еш-сюр-Альзетт, Люксембург) Оксана Чайка з доповіддю на тему: «Протидія російській пропаганді за допомогою перекладу», адже переклад, який традиційно розглядався як простий акт мовного перенесення, сьогодні відіграє ключову роль у глобальній геополітиці, слугуючи одночасно і мостом, і полем битви ідеологій. Дослідивши роль перекладу в протидії російській пропаганді, Оксана Чайка схарактеризувала її як вирішальну та складну; закцентувала, що перекладачі можуть відігравати активну роль у протистоянні ідеологічним маніпуляціям і збереженні правди завдяки критичному аналізу, етичному прийняттю рішень і застосуванню інноваційних перекладацьких стратегій, а завдяки точним, контекстуально чутливим перекладам – допомогти захистити цілісність демократичного дискурсу та зробити свій внесок у боротьбу з пропагандою у світовому масштабі.
Доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБіП України Микола Максюта поділився міркуваннями щодо екзистенційності візій пробачення в горизонті освіти, дійшовши висновку, що історична поінформованість є необхідною передумовою утвердження особистості освіченої, відмінністю якої є оволодіння цілісним образом конкретної епохи, розумінням вагомості у ній різноспрямованих процесів, концепцій та явищ суспільно-політичного життя та національно-культурного розвитку: епохи як живого світу, але і з лакунами провин та злочинів, із донесенням вимоги неуникненності покарань за злочини та повного відшкодування збитків наслідків військової агресії. Життєва необхідність володіння адекватними знаннями минулого, розвиненою історичною пам’яттю й всебічними знаннями про сучасні військові злочини, геноцидальні війни рашиських агресорів проти України та українців, має бути продовжена до збагачення необхідності всебічного переосмислення історичних знань, поглиблення історичної пам’яті та вироблення сучасної культури мислення, коли інформація трансформується в статус форми культурного, політичного буття особистості. На її виховання, утвердження і має, на думку доповідача, спрямовуватися освітня система.
Доктор Сара Карді, доцент, директор Школи міжнародного партнерства та рекрутингу, старший науковий співробітник, директор магістерських програм Communication for Development, Applied International Development Університету Редінгу (Велика Британія) виступила з доповіддю «Комунікація та міжнародна співпраця для розвитку сільських територій в Україні».
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Святослав Юсов, розглянув особливості інформаційного простору аварій на Чорнобильській АЕС та АЕС Три-Майл-Айленд у медійних, комунікативних та психолoгічних вимірах. Порівняльний аналіз продемонстрував, що інформаційний простір у випадку обох аварій виявився динамічною системою, де політичний режим, медійні механізми та громадські настрої визначають ефективність чи неефективність комунікації. Доповідач зауважив, що як тотальний контроль над інформацією, так і неконтрольований потік суперечливих повідомлень можуть мати однаково негативні наслідки для суспільства, а отримані висновки можуть бути застосовані в умовах сучасних інформаційних війн, кризових комунікацій та боротьби з дезінформацією.
Доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБіП України Віра Додонова тримала доповідь на тему: «Міжкультурна комунікація у фокусі діалогу українських та європейських цінностей», зазначивши, що міжкультурна комунікація як двосторонній процес передбачає наявність толерантного ставлення і прагнення до взаєморозуміння всіх учасників спілкування. У процесі міжкультурної комунікації цінності спрацьовують як моральний імператив, відіграючи важливу роль та уможливлюючи її повноцінність. Міжкультурна комунікація реалізується на рівні індивідуальних і суспільних цінностей, які перетинаються між собою та створюють ціннісно-смисловий комплекс. Особливості європейської цивілізації проявляються в створеній системі цінностей, які пройшли складний шлях трансформації та домінують в цивілізованому світі, а спорідненість цінностей України та Європи вказує на спорідненість ідеалів, культур, які роблять Україну невід’ємною частиною європейського товариства.
Наукову естафету перейняли здобувачі вищої освіти першого і другого освітніх рівнів, які спрезентували результати власних досліджень англійською мовою: Мар'яна Білошапка («Philosophy of language and its role in intercultural understanding»), Вадим Горовий («Role of translators in international relations: challenges and solutions»).
Юлія Кравченко («The rhetorical and semantic shifts in Zelenskyy’s address to russian citizens (February 24, 2022»), Владислава Юрченко («Ukraine’s image in the context of cultural diplomacy: the role of intercultural communication»).
Софія Ковальова («Modulation in Zelenskyy`s speech in 2023 at the United Nations General Assembly»), Софія Бровченко («Fake news and disinformation in international communications»), Олександра Артамонова («The influence of translation strategies on the perception of Ukrainian political speeches abroad»), а також Анна Паштецька, Катерина Масляк, Каріна Тимощук та ін. Належний рівень перших розвідок, їх аргументована презентація, дослідницький такт, вільне володіння іноземною мовою впевнено заявили про молоду зміну, яка незабаром представлятиме вітчизняну науку на міжнародному рівні.
Дякуємо учасникам і гостям конференції за активну участь і обговорення проблем міжнародної та міжкультурної комунікації. Конференція дала потужний поштовх для нових ідей щодо формування позитивного іміджу держави та їх реалізації у практичній площині, що мало широкий резонанс в академічному середовищі, як в Україні, так і за кордоном: на адресу організаційного комітету надійшли подяки від науковців із Польщі, Великої Британії, Люксембургу.
Ми ж дякуємо Збройним Силам України, які героїчно відстоюють Незалежність, Свободу і Мир – споконвічні цінності українського народу, закарбовані в образі вільної та незламної України!
Олена Балалаєва,
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації
