ІV Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Гостинність і туризм майбутнього: наукові та практичні горизонти»

Конференція об’єднала науковців та освітян, представників громадських організацій та бізнесу, здобувачів вищої освіти з України, Великої Британії, Литви, Польщі, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Чехії. Українські заклади вищої освіти були представлені науковцями та молодими вченими із Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Запорізького національного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця, Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці, Національного університету харчових технологій, Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету технологій та дизайну, Одеського національного технологічного університету, Державного торговельно-економічного університету, Поліського національного університету, Вінницького національного аграрного університету, Уманського національного університету садівництва, Херсонського державного аграрно-економічного університету, ВСП «Бобровицького фахового коледжу ім. О. Майнової НУБіП України», ВСП Київського торговельно-економічного фахового коледжу ДТЕУ, Полтавського фахового коледжу підприємництва і ресторанного бізнесу, Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства.

 

У роботі конференції брали участь іноземні науковці та практики з Міжнародного центру Ліверпульського університету імені Джона Мурса (Великобританія), Клайпедського університету (Литва), Варшавського університету наук про життя (Польща), Академії професійного навчання «Меркур» (Словацька республіка), Айовського Державного університету (США), Західночеського університету (Чеська республіка).

З доповідями перед учасниками виступили представники громадських організацій та фахівці туристичного і готельно-ресторанного бізнесу: Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму України; ресторанна компанія Restetika; Асоціації кулінарів України; Smart Education Hotel School; готельна мережа Royal Hotels and SPA Resorts; Холдинг Cartel; готель BAKKARA; туристична фірма «Супутник». У роботі конференції брали участь понад 100 учасників з України та за кордону.

 

Перед учасниками конференції з привітальним словом виступив проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку Національного університету біоресурсів і природокористування України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Сергій КВАША, який наголосив на вразливості туристичної та готельно-ресторанної сфери від повномасштабного вторгнення рф в Україну. Проректор акцентував увагу на важливості проведення такого заходу, який дасть можливість обговорити актуальні нині питання, окреслити подальші дії та визначити наукові і практичні горизонти розвитку гостинності і туризму у майбутньому. Відзначив важливу роль громадянського суспільства у мобілізації ресурсів та створенні більш сприятливого середовища для розвитку сталого туризму. Розвиток туризму після війни потребуватиме системної політики, значних зусиль держави, бізнесу та міжнародної підтримки.

Привітав присутніх на заході начальник науково-дослідної частини Університету, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН України Володимир ОТЧЕНАШКО підкресливши важливість туристичної галузі як потенційного драйвера відновлення національної економіки після криз, посилаючись на успішний світовий досвід. Наголосив, що ця конференція є ключовою платформою для обговорення найгостріших проблем розвитку туризму та гостинності. Відзначив, що саме зараз, в умовах воєнних викликів, активізація наукового та практичного діалогу є надзвичайно важливою для пошуку інноваційних підходів та ефективних стратегій майбутнього розвитку цих важливих сфер економіки країни.

Модератор конференції, завідувачка кафедри готельно-ресторанної справи та туризму НУБіП України, доктор економічних наук, професор Світлана МЕЛЬНИЧЕНКО зазначила, що продовження війни в Україні стримує процес розвитку туристичної та готельно-ресторанної сфер. Високий рівень небезпеки перебування в багатьох регіонах країни, руйнування туристичної інфраструктури, погіршення екологічного стану територій, недостатність фінансових і відтік кадрових ресурсів є нині ключовими викликами. Саме такі проблеми досліджувалися учасниками конференції. На пленарному засіданні дев’ятнадцять вчених та практиків з різних країн світу оприлюднити результати своїх наукових досліджень.

Український політик та громадський діяч, доктор політичних наук, професор, голова Наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України Микола ТОМЕНКО у своєму виступі акцентував увагу на тому, що в умовах правового режиму воєнного стану суттєво зростає інтерес до історичної, культурологічної та етнографічної складових туристичної діяльності. Це пов’язано передовсім із зростанням суспільного інтересу, як в Україні так і закордоном, до національної історії, народних традицій і звичаїв в умовах війни за незалежність України та національну ідентичність українців. Недаремно ж у часи російсько-української війни Україна найактивніше презентувала себе світу через міжнародні інструменти ЮНЕСКО саме в царині нематеріальної культурної спадщини. Спікер нагадав, що від нашої держави до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (йдеться про звичаї, обряди, святкування, традиційні ремесла, виконавське мистецтво та знання і практику, що стосується природи та всесвіту) за період з 2008 до 2022 роки було внесено пʼять елементів: Петриківський декоративний розпис як феномен української народної культури; традиція Косівської мальованої кераміки; Орьнек — кримськотатарський орнамент і знання про нього; Козацькі пісні Дніпропетровщини; культура приготування українського борщу. А за період з 2022 по 2024 рік було включено два елементи: Українська писанка: традиція і мистецтво (спільно з Естонією); практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції. На 2025 рік вже заплановано розгляд ще одного — технології виконання вишивки «білим по білому» міста Решетилівки Полтавської області. Етнографічна компонента на сучасному етапі розвитку національного туризму набуває популярності серед громадян України та іноземців.

З важливим, особливо для сучасної України, питанням інклюзивності в готельній справі, виступив власник Smart Education Hotel School Олександр ЧОРНИЙ. Висвітлив результати готовності готельних підприємств до обслуговування всіх споживачів незалежно від їхніх фізичних чи ментальних особливостей, віку або соціального статусу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 1 мільярд людей у світі (близько 15% населення) мають інвалідність різного типу. Ігнорування цієї категорії клієнтів означає втрату значного ринку. Тому інклюзивний сервіс — не лише етичний, а й економічно обґрунтований підхід. Сучасний готельний бізнес дедалі більше орієнтується на забезпечення комфортного перебування для кожного клієнта, незалежно від його фізичних, сенсорних чи когнітивних можливостей. У зв’язку з розвитком концепції туризму «для всіх», особливого значення набуває впровадження інклюзивного сервісу — системи обслуговування, що враховує потреби людей з інвалідністю, літніх осіб, батьків з маленькими дітьми та інших груп, які можуть мати особливі вимоги до умов проживання й обслуговування. Для України ця тема особливо актуальна, адже війна, яка триває вже більше трьох років, значно вплинула на здоров’я населення. Отже, здатність задовольняти потреби всіх категорій гостей — від вікових груп до людей з обмеженими функціональними можливостями — перетворюється на важливий конкурентний фактор та елемент корпоративної соціальної відповідальності. В Україні, хоча більшість готелів ще не повністю відповідають міжнародним стандартам, ситуація поступово змінюється завдяки зусиллям держави, громадських ініціатив та міжнародних проєктів. Особливо динамічні зміни відбуваються в містах Києві, Львові та Одесі, де готелі починають інтегрувати міжнародні стандарти інклюзивності. Впроваджуються архітектурні адаптації, навчання персоналу та розвиток сервісу, орієнтованого на різні групи гостей.

Директор туристичної фірми «Супутник», кандидат історичних наук, доцент кафедри психології і туризму Київського національного лінгвістичного університету Віктор ЗІНЧЕНКО у своїй доповіді підняв питання туризму як засобу пропаганди та контрпропаганди в системі державної політики. Туризм завжди залишався найбільш неформальним каналом зв’язків між країнами, і тому притягував до себе далеко нетуристичних працівників для реалізації своїх цілей і задач. Доповідач ознайомив присутніх з результатами власних досліджень та спостережень щодо ролі на міжнародному ринку таких туристичних організацій, як: «Центральна Рада з туризму та екскурсій», «Інтурист» і Бюро Міжнародного Молодіжного Туризму «Супутник», що функціонували та мали фактичну монополію на туризм за радянських часів.

Як і минулого року, велику зацікавленість викликала спільна доповідь доктора технічних наук, провідного наукового співробітника Науково-інноваційного центру енергетичної інженерії Олени РУБАНЕНКО та старшого викладача кафедри електроенергетики та екології, PhD Мілана БЕЛІКА. Залишаються актуальними питання енергоефективності в закладах гостинності в умовах переходу до зеленої економіки. Дослідники познайомили присутніх з результатами власних розробок щодо енергозабезпечення готельно-ресторанних комплексів з використанням низьковуглецевих джерел енергії.

Професор кафедри туризму, соціальних комунікацій та консалтингу Варшавського університету природничих наук, PhD Роман МІХАЛ, ознайомив присутніхз результатами власних досліджень щодо управління сільським туризмом. За допомогою анкетного опитування отримано інформацію про фактори, які впливають на прийняття рішень щодо туристичної поїздки серед, яких: ціна, репутація місця призначення, унікальність туристичних пропозицій, безпека, просування, думка інших людей. Доповідач також представив огляд сучасних наукових публікацій за даною тематикою.

Культурно-історичному потенціалу Житомирщини як основі для розвитку гостинності, присвячено виступ кандидата економічних наук, доцента кафедри економіки, підприємництва та туризму Поліського національного університету Світлани ТИЩЕНКО. У доповіді зазначено, щокультурний потенціал включає розвинену мережу державних і недержавних установ культури, унікальні об'єкти історико-культурної спадщини, а також музейні, театральні та музичні традиції.Атрактивність культурного комплексу району області визначається художньою та історичною цінністю об'єктів, а також доступністю по відношенню до місця попиту. Під час оцінювання художньої та історичної цінності враховувалися такі критерії, як приналежність до певної архітектурної епохи та стилю, найвиразніші деталі, особливо декоративні елементи, насиченість декоративними елементами будівель, мальовничість забудови, кольорова палітра, зв'язок об'єкта з історичними подіями, збереження об'єкта та можливість його використання для показу. Активне використання культурно-історичних ресурсів для туристичних цілей сприяє їх збереженню та популяризації. Це допомагає підтримувати культурну ідентичність регіону та передавати її наступним поколінням.

Жвавий інтерес з боку присутніх викликала доповідь керуючого ресторанною компанією Restetika, президента Асоціації кулінарів України, кандидата економічних наук, доцента Андрія МАГАЛЕЦЬКОГО, який на практичних кейсах розповів про роль івентів у діяльності закладів ресторанного бізнесу. Ресторан — це соціальний простір, саме такої позиції дотримується спікер та реалізує її в своїх підприємствах через: організацію гастро-задоволення споживачів, бонуси та сертифікати, створення комфортного місця для роботи, переговорів, ділових зустрічей, зняття стресу, знайомств, відпочинку, отримання нових знань та досвіду. Спікер поділився власними досягненнями у відкритті підприємств ресторанного бізнесу у різних регіонах України з використанням здобутого за кордоном досвіду та власними факапами, з новими креативними підходами до проведення івент-заходів у підприємствах. Враховуючи нинішню ситуацію в країні ресторанна компанія Restetika займається волонтерською діяльністю. І на думку керуючого, волонтерство є невід’ємним фактором успішної команди. Гастро-вечері, які організовує та проводить компанія дали можливість збирати кошти та передавати на потреби ЗСУ.

Перспективи розвитку нішевого туризму стало темою доповіді доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці Галини ЩУКИ. Нішевий туризм виник як альтернатива масовому туризму та останнім часом набуває все більшої популярності на світовому туристичному ринку. Успішний розвиток туристичного ринку Закарпаття пов’язується з нішевими видами туризму, оскільки регіон, незважаючи на те, що після окупації Криму в 2014 р. частково перебрав на себе функції української здравниці, не може конкурувати з великими масовими туристичними напрямками, які мають більші за площею території, значні бюджети на рекламу та інші чинники успіху. Саме альтернативні види туризму забезпечать регіону значний потенціал для сталого розвитку, збереження природних і культурних ресурсів, наповнення місцевих бюджетів.

Доцентка кафедри туристичного та готельного бізнесу Національного університету харчових технологій, PhD, діючий туристичний агент Інна ВІННІЧЕНКО познайомила учасників із напрямами виходу туристичних підприємств із кризового стану. В умовах багатофакторної нестабільності туристичні підприємства змушені були оперативно реагувати на поточну ситуацію, що спровокувало появу та широке впровадження нових моделей антикризового управління, заснованих на принципах гнучкості, стійкості, цифровізації та клієнтоцентризму. Туризм трансформується в більш адаптивну екосистему, де здатність швидко реагувати на виклики, перебудовувати внутрішні процеси та впроваджувати інновації стала не просто перевагою, а необхідною умовою виживання та подальшого розвитку галузі.

Перед учасниками конференції виступила кандидат економічних наук, доцентка кафедри міжнародної економіки, природних ресурсів та економіки міжнародного туризму Запорізького національного університету, президентка Академії сільського розвитку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, викладачка бізнесу та економікиМіжнародного центру Ліверпульського університету імені Джона Мурса, Великобританія Наталя ВЕНГЕРСЬКА, яка доповіла про експортні можливості малого фермерства з точки зору розвитку туризму. Сільський зелений туризм відіграє ключову роль у перетворенні економіки регіонів, сприяє демографічній стабільності та вирішенню соціально-економічних проблем. Спікер повідомила про прогнозні показники зростання ринку сільського туризму та основні способи прямого та непрямого експорту креативними товарами та послугами. Познайомила з цікавими практичними кейсами.

Запрошена професорка Айовського Державного університету (США), доктор економічних наук, професор Тетяна КАЛЬНА-ДУБІНЮК, акцентувала увагу на тому, що війна в Україні стала не лише національною трагедією, а й серйозним ударом по всіх секторах економіки, включаючи туризм. Агротуризм, який до війни демонстрував значний потенціал для сталого розвитку сільських територій, опинився в особливо вразливому становищі. Однак його унікальні характеристики та тісні зв'язки з місцевими громадами можуть відіграти ключову роль у соціально-культурному відновленні країни у повоєнний період. Військова агресія призвела до руйнування інфраструктури, масової міграції населення, забруднення земель та зростання безробіття у сільській місцевості. Об'єкти агротуристичної діяльності часто опинялися в епіцентрі бойових дій, зазнаючи прямих збитків. Крім того, порушення логістичних ланцюгів та загальна нестабільність значно обмежили туристичний потік. У цих умовах сталий розвиток агротуризму набуває особливого значення. Він охоплює не лише економічну життєздатність фермерських господарств, але й збереження природних ресурсів, підтримку місцевих культурних традицій та соціальну відповідальність перед громадами.

Анна ОСІПЧУК, PhD, доцент кафедри економіки, підприємництва та туризму Поліського національного університету та Марина ІЩИК, провідний спеціаліст гуманітарного відділу Романівської громади, познайомили присутніх з власною розробкою туристичного маршруту у межах Романівської громади, як елементу реалізації туристичного потенціалу території. Основними об’єктами показу стали: острів Виспа; 3Д стенд із візуалізацією замку графа Іллінського; Романівський парк; урочище «Дубина»; парк Шевченка. Туристичні маршрути та події відіграють важливу роль у сталому розвитку та популяризації територіальних громад, оскільки вони сприяють економічному зростанню, збереженню культурної спадщини та розвитку інфраструктури. Організація святкових подій та екскурсій допомагає популяризувати і зберігати нематеріальну культурну спадщину, автентичні місцеві традиції, а також пам’ятки історії, архітектури тощо.

Олександра РОЖЕНКО, науковий співробітник кафедри економіки Клайпедського університету познайомила присутніх з тенденціями переробки харчових відходів у Литві як фактору підвищення екологічної стійкості ресторанного господарства. В країні введено обов’язкове сортування харчових та кухонних відходів. Існують програми, які заохочують ресторани та кафе до впровадження систем мінімізації харчових втрат. Сортування та переробка харчових відходів відіграє ключову роль у підвищенні екологічної стійкості ресторанного бізнесу. Запровадження систем сортування та утилізації органічних залишків знижує обсяг сміття на звалищах, запобігає забрудненню інших видів відходів та сприяє виробництву натуральних добрив та біогазу, дає можливість підвищити ефективність використання ресурсів, допомагає скоротити марнотратне поводження з продуктами харчування та розвивати стійку економіку, посилити екологічний імідж закладу й залучити екологічно свідомих клієнтів, заощадити на вивезенні сміття та, у перспективі, отримати державну підтримку. Саме на цих питаннях було побудовано доповідь.

Професорка кафедри готельно-ресторанної справи та туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, професор Оксана МОРГУЛЕЦЬ розповіла про стратегічні механізми управління сталим розвитком готельно-ресторанного бізнесу України. Акцентувала увагу на світових тенденціях розвитку даної сфери та національних особливостях.

Викликали зацікавленість в учасників заходу презентації про: локальні території та ментальну пам'ять як ресурс партнерських досвідів і бізнесів — кандидата географічних наук, викладачки кафедри країнознавства та туризму КНУ імені Тараса Шевченка, віцепрезидентка з маркетингу та комунікацій Академії сільського розвитку СЗТУ Діани ГРИНЮК; нестандартні рішення щодо просування готельних послуг — заступниці директора готелю BAKKARA — Олена ІВАЩЕНКО; конкурентні переваги готельної мережі на національному ринку гостинності — керуючої київської готельної мережі Royal Hotels and SPA Resorts Дарини ВОЗНЮК та фахівця з маркетингу — Ярини АРІЄВОЇ; особливості організації виробничої практики та працевлаштування у сфері гостинності — менеджера по підбору персоналом Ірини ТАЙЧУК; інформаційні зміни в управлінській діяльності туристичних комплексів — директора Академії професійного навчання «Меркур» Словацької республіки Яна БРЕЦКО.

готельно-ресторанної справи та туризму