39 років памʼяті: емоційна подорож студентів у серце трагедії

Нещодавно студенти 1 курсу 10 групи разом зі своїм куратором Оксаною Ярмошенко відвідали Національний музей Чорнобиля, щоб глибше зануритися в події, які сталися 26 квітня 1986 року. Ця екскурсія стала для всіх присутніх емоційно насиченим досвідом, що дозволив не лише почути історію Чорнобильської катастрофи, а й на власні очі побачити її наслідки.

    У музеї студенти ознайомилися з унікальними експонатами, серед яких були особисті речі ліквідаторів аварії, фотографії зони відчуження, документи та газетні вирізки того часу. Особливе враження справили макети Чорнобильської АЕС до та після вибуху, які показували масштаб руйнувань.

    Один із залів музею був присвячений долям людей, що постраждали від трагедії. Тут можна було почути записи радіопереговорів, дізнатися про долю пожежників, які першими прибули на місце аварії, та переглянути відео з розповідями очевидців. Вразили також особисті історії переселенців, які змушені були покинути свої домівки назавжди.

    Особливо зворушила історія дівчинки, яка після аварії захворіла на лейкемію. Вона вірила в давню японську легенду, що якщо скласти 1000 паперових журавлів, то заповітне бажання здійсниться. Вона наполегливо складала їх, сподіваючись на одужання, але, на жаль, хвороба забрала її життя. Її журавлики стали символом надії, боротьби та пам’яті про всіх дітей, які постраждали від радіаційного лиха.

    Найбільше здивували реальні предмети з Прип’яті – дитячі іграшки, книжки, одяг, що збереглися з того часу. Вони нагадали студентам, що ця трагедія торкнулася не лише дорослих, а й дітей, які ще не усвідомлювали, що відбувається.

   Після екскурсії студенти поділилися своїми враженнями та дійшли висновку, що Чорнобильська катастрофа – це не лише трагедія минулого, а й важливий урок для всього людства. Відвідування музею допомогло їм усвідомити важливість відповідального ставлення до ядерної енергетики та екологічної безпеки.

   У 2025 році минає 39 років з дня Чорнобильської катастрофи — найбільшої техногенної аварії в історії людства. Пам’ять про ті події — це не лише шана загиблим і постраждалим, а й нагадування про ціну людської помилки та байдужості. Ми маємо зберігати цю пам’ять, щоб не допустити подібного у майбутньому, адже безпека людей і довкілля повинна бути в пріоритеті кожної держави.

Чорнобиль — це не лише місце на карті, а символ великого болю, мужності та відповідальності. І поки ми пам’ятаємо — ми здатні змінювати майбутнє.

Віторія Мовчин
студентка 1 курсу 10 групи

Ярмошенко Оксана
куратор, асистент кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності