Вплив війни на життя та екологію в Україні в рамках проведення тижня англійської мови на кафедрі англійської філології

Ось і закінчується третій рік нашого навчання. За графіком навчального процесу наша група, як і весь університет, навчалися очно. Ми дуже чекали на очні пари! Це, по-перше, живе, справжнє спілкування з одногрупниками, по – друге, пари в аудиторіях завжди проходять цікавіше та інформативніше. Зараз ми хочемо розказати про пари з англійської мови. Ще на першому занятті весняного семестру викладач Людмила Володимирівна Клименко запропонувала нам підготувати проєкти на тему «Вплив війни на життя та екологію в Україні». Ми розділилися на три проєктні групи, які готували наступні теми:

1. Здоров’я людей та тварин під час війни

2. Вплив війни на сільське господарство України

3. Промисловість в умовах воєнного стану. Чорнобиль

 

Оскільки дані теми для обговорення надзвичайно важливі для всіх студентів - екологів, то були запрошені студенти перших та других курсів спеціальності, які брали активну участь в обговоренні, інтерактивних іграх, тощо.

 

Війна в Україні триває 10 років. У зоні воєнних дій та окупації за цей час опинились 3 біосферні заповідники, 14 природних заповідників, 19 національних природних парків, десятки регіональних ландшафтних парків, сотні заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. російські окупанти мінують заповідні об’єкти, нещадно вирубають ліси, знищують рідкісні види флори і фауни. Горять ліси, знищуються цінні природоохоронні території. Експерти вважають, що деякі екосистеми ми втратили назавжди, і фіксують кожен випадок для Міжнародного кримінального суду з визначенням екоциду. 

 

Екологи з різних куточків України констатували, що внаслідок обстрілів росіяни пошкодили і спалили близько 3 млн гектарів українських лісів. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, у тому числі занесених до Червоної книги України. 20% природоохоронних територій України уражені війною, 812 заповідних територій в небезпеці, майже 1 млн га природоохоронних територій потерпають від війни. До основних негативних екологічних факторів, які створюють фортифікаційні споруди, екологи відносять: руйнацію оселищ фауни, знищення рослинності, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного балансу ґрунтових вод, створення дефіциту природного зволоження та опустелювання.

 

Забруднення сміттям. Військові рф, які живуть місяцями в укріпрайонах, залишають у безпосередній близькості від бліндажів і траншей усі продукти своєї життєдіяльності: сміття, фекалії, а часто і тіла своїх загиблих чи навіть братні могили.

 

Бактеріологічна небезпека. Присутність великої кількості залишків загиблих створює високі ризики бактеріологічного забруднення, що значно впливає на перспективи використання найбільших бойовищ після закінчення війни.

 

Нищення рідкісних рослин і тварин. Під час експедиції восени 2022 року у звільненому від окупації національному природному парку «Кам’янська Січ» у Херсонській області, було зафіксоване використання окупантами для маскування рідкісних рослин – кількох видів ковилу та низки інших видів степової флори. А масові випадки потрапляння дрібних тварин чи комах (інколи «червонокнижних») в окопи та рови означають швидку загибель, оскільки легше вбити тварину, ніж ловити її та випускати, особливо якщо це змія чи гризун.

 

Обмеження міграцій тварин. Спорудження стін і огорож вздовж державних кордонів призводять до серйозних обмежень у пересуванні наземних тварин і, як наслідок, до їх масової загибелі або порушення життєвих циклів.

 

Бліндажі, які стають великими цвинтарями дерев. Оскільки більшість постійних укриттів укріплюються стовбурами дерев, це призводить до високих обсягів споживання якісної деревини. В основному для стін та «даху» бліндажу використовують стовбури сосни звичайної. Для укріпленого бліндажа на 5–10 осіб необхідні стовбури 20–50 дерев. Враховуючи зміну клімату, виростити нові хвойні ліси за короткий термін, ймовірно, вже не буде можливим.

 

Близько 30% територій нашої держави забруднено вибухонебезпечними предметами, які не вибухнули. Це зокрема і мінне забруднення, забруднення різноманітними снарядами, які є носіями токсичних речовин. Відповідно всі компоненти нашого довкілля: атмосферне повітря, вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ, клімат, рельєф – страждають від такого забруднення.

Група 1 презентувала проєкт на тему «Здоров’я людей та тварин під час війни». Під час виступу було використано кілька інтерактивних елементів для залучення аудиторії. Одним із них було запитання до слухачів: “Яким словом ви можете описати свій психологічний стан зараз?” Студенти відповідали на стікерах і прикріплювали їх на дошку, створюючи живу карту емоційного стану аудиторії.

 

 

Другим інтерактивним елементом стала гра в Kahoot, де питання були безпосередньо пов’язані з темою доповіді. Це допомогло не тільки зацікавити учасників, але й підкреслити важливі аспекти здоров’я під час війни.

 

Основна частина презентації була доповнена відеоматеріалом – уривками новин, які відображали ситуацію з людьми та тваринами у воєнних умовах. Для візуалізації ключових моментів  доповіді  також був створений постер, що містив стислу інформацію, яка допомогла краще засвоїти матеріал.

Цей багатогранний підхід дозволив не тільки ефективно донести інформацію, але й залучити аудиторію до активної участі, викликаючи емоційний відгук і стимулюючи глибші роздуми щодо проблеми. 

 

 

Команда 2 підготувала проєкт на тему "Вплив війни на сільське господарство України" , який складався з кількох компонентів: презентації, інтерактивних тестів, а також відеоматеріалу від нашої лідерки, яка провела опитування у Лондоні. Основним елементом проєкту була презентація, яка охоплювала ключові аспекти впливу війни український агросектор. 

Для більшої залученості аудиторії ми розробили інтерактивні тести, де кожен учасник міг відповісти на запитання, пов'язані з темою війни та її впливу на агросектор, за допомогою кольорових карток. Ми порівнювали відповіді учасників нашої презентації з результатами опитувань, проведених у Лондоні.

 

Проєкт містив відео, де лідерка команди, перебуваючи в Лондоні, провела опитування серед місцевих жителів. Питання для опитування були аналогічні тим, що містилися в інтерактивних тестах. Завдяки цьому всі могли порівняти відповіді британців та людей, які були присутні на нашій презентації. Порівняння показало, що британці, мають дещо інше сприйняття впливу війни порівняно з українськими учасниками. Це дало змогу проаналізувати міжнародне сприйняття війни і її відображення в суспільній свідомості. Проєкт продемонстрував глобальні наслідки війни для сільського господарства України та наголосив на необхідності міжнародної підтримки для відновлення галузі. Поєднання історичного контексту, сучасних викликів та запропонованих рішень дало аудиторії чітке розуміння проблеми.

Цей проєкт не тільки поглибив знання про сільське господарство, але й допоміг усім нам розвинути навички командної роботи, дослідження та публічного виступу.

 

Група 3 зацікавилася питаннями розвитку промисловості в умовах війни. Значну увагу приділили питанню Чорнобильської катастрофи, про річницю якої людство згадає 26 квітня.

Промисловість є важливою галуззю економіки, що займається виробництвом матеріальних товарів і послуг через використання сировини, енергії та технологій. Вона охоплює видобувну промисловість, яка відповідає за видобуток природних ресурсів, таких як нафта, газ і корисні копалини, а також обробну промисловість, яка перетворює ці ресурси на готову продукцію, включаючи машинобудування, хімічну промисловість і харчову продукцію. Енергетична промисловість забезпечує постачання електроенергії та палива, необхідних для інших галузей. Промисловість відіграє ключову роль в економічному зростанні, інноваціях і створенні робочих місць, але має й значний вплив на довкілля через споживання ресурсів і забруднення. Сучасні тенденції в промисловості включають автоматизацію виробництва, розвиток "зелених" технологій і цифрових рішень, таких як Інтернет речей та штучний інтелект, що допомагають підвищувати ефективність та зменшувати екологічний вплив

 

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник - один з наймолодших і найбільших об’єктів природно-заповідного фонду України. І так сталося, що він одним з перших зазнав впливу війни, оскільки зона відчуження стала шляхом проникнення і розгортання російських військових угруповань, задіяних в операції «Киев за 3 дня». Територія Чорнобиля була під окупацією один місяць і один тиждень, інтенсивних військових дій там не велося – лише декілька артилерійських обстрілів на початку вторгнення. Фахівці заповідника не мали доступу в його західну частину, які зазнали більш інтенсивних артилерійських ударів, але на аеро-фотознімках не змогли виявити якихось значних пошкоджень.

 

2 квітня 2022 року останні одиниці бойової техніки окупантів залишили зону відчуження. На виході сили ЗСУ завдавали ракетних ударів по відступаючим, але це було не на території заповідника. Втім, після деокупації фахівці Чорнобильського біосферного заповідника зафіксували широке використання ворогом природних ресурсів: вирубка лісу, забір піску, порушення ґрунтового покриву через фортифікаційні споруди, масивне забруднення побутовими відходами, а ще – електронне сміття.

 

росія вдарила дроном по саркофагу зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС в ніч на 14 лютого. Це був безпілотник з фугасною бойовою частиною. Внаслідок атаки саркофаг був пошкоджений, там сталася пожежа. Укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Пожежу загасили. На даний час радіаційний фон не підвищувався, і за цим постійно стежать. За оцінками спеціалістів пошкождення суттєві, на жаль. 

 

 

Тиждень англійської мови, який проводить кафедра англійської філології вдало поєднується з тижнем захисту довкілля, який відзначають у всьому світі. Для України це надважливо, адже саме екологи наполегливо та інтенсивно працюватимуть на відновленні нашої країни після війни. І знання англійської мови допоможуть у залученні закордонних інвестицій, компаній для надважливої справи розмінування, відбудови та відновлення нашої України. 

в.о. завідувача кафедри англійської філології,

студенти 3 курсу 2 групи спеціальності «Екологія», 

факультету захисту рослин, біотехнологій та екології