"Грошова система і грошово-кредитна політика" – тема виїздного заняття студентів-економістів
"Грошова система і грошово-кредитна політика" – тема виїздного заняття студентів-економістів
23 квітня 2025 року
17 квітня 2025 року, в рамках проведення практичних занять із дисципліни "Економікс", студенти спеціальності С1 "Економіка" 2 курсу економічного факультету відвідали виставковий проєкт «Гривня. Більше ніж гроші», який презентували Національний центр «Український Дім» і Національний банк України.
Грошово-кредитна система є складовою економіки держави, основна функція якої полягає в забезпеченні стабілізації макроекономіки. Реалізується вона шляхом зміни кількості грошей, що перебувають в обігу. Грошово-кредитна політика – це специфічна діяльність держави, мета якої полягає в розробленні та здійсненні заходів, які будуть регулювати грошово-кредитну систему.
Завдяки представленим матеріалам студенти розглянули тисячолітню історію грошей на території сучасної України, що дає їй право й підстави для захисту грошової незалежності від псевдоісторичних впливів і посягань. Цікавість викликала історія появи національних грошей, найрідкісніші монети Київської Русі – гривні й шаги, церемоніальна Конституція України, а також життєвий шлях сучасних банкнот від бавовни до шредера.
Гривня – це великий пласт історії, культури, голос епох, символ незалежності нашої країни. Всього на виставці представлено понад 300 експонатів – монет, документів, артефактів і творів мистецтва.
Експозиція розповідає про походження назви української валюти. Відомо, що гривня походить назвою від прикраси гривни шийної. На Русі торгували з Візантією та використовували їхній стандарт ваги – “літру” (160 грамів). За цим стандартом стали робити прикраси. Потім з'явилися гривні як спосіб монетизації цього стандарту, щоб зручніше було торгувати. Таким чином ми отримали назву монети та в цілому грошової одиниці, яка походить від жіночої прикраси.
Загалом “монетна” частина експозиції представляє в хронології тисячолітню історію гривні – від часів Київської Русі до сучасності.
Не менш цікавою є частина експозиції, присвячена зв'язку гривні з державними атрибутами, символами та знаками. Відвідувачам представлена Церемоніальна Конституція України, на якій складають присягу президенти нашої країни.
Однією з найцікавіших частин експозиції є зала, яка занурює відвідувачів у повний життєвий цикл грошей. Тут можна простежити весь шлях банкноти – від виробництва паперу до утилізації зношених купюр.
Мало хто знає, що для виготовлення українських банкнот використовуються лише натуральні матеріали. "У банкноті номіналом 1 тисяча гривень використовуються бавовна та льон не тільки для того, щоб купюра була міцнішою та більш еластичною, а й більше захищеною від підробки", – пояснюють представники Музею грошей Національного банку. В музейному просторі представлені й зразки натуральної “грошової” бавовни, щоб відвідувачі могли на власні очі побачити, з чого починається шлях гривні "з поля до гаманця".
Експозиція розкриває й маловідомі факти про тривалість життя паперових грошей. Виявляється, купюри "живуть" від одного до восьми років, залежно від номіналу. Цікаво, що дрібні купюри, які частіше використовуються в обігу, зношуються швидше. Саме тому номінали до 10 гривень поступово замінюються на монети – вони значно довговічніші.
Особливу увагу привертає демонстрація результату утилізації зношених банкнот через шрединг – їх подрібнюють на дрібні частинки, які потім утилізують. Це надійний спосіб знищення грошей, які вийшли з ужитку.
Студентам дуже подобаються такі заняття. Це дозволяє отримати цікаві знання, дізнатися багато нового, поспілкуватися за межами аудиторії і з користю провести час.
Вікторія БАЙДАЛА,
завідувач кафедри економіки
Олена ЧЕРЕДНІЧЕНКО,
доцентка кафедри економіки
