Відбулася VІІ Міжнародна науково-практична студентська конференція «Світ мов і мови світу» – майданчик для обміну науковими ідеями й плекання нових знань

 

Організатор конференції — кафедра іноземної філології і перекладу. Мета заходу — підвищення ефективності та якості наукових досліджень, ґрунтовне вивчення проблем сучасної освіти, розширення міжнародних контактів університету, забезпечення можливостей для міжнародного студентського обміну, посилення мотивації до вивчення іноземних мов і дослідження сучасних проблем у галузі філології й методики викладання іноземних мов.

 

Цьогоріч конференція зібрала представників міжнародної наукової спільноти, студентства із Австрії (Віденський університет), Республіки Польщі (Вроцлавський університет, Університет Ігнатіанум в Кракові), Швеції (Уппсальський університет), Іспанії (Університет в Аліканте), Туреччини (Республіканський університет Сівасу, Аксарайський університет), Китаю. Широкою була й географія представників українських закладів вищої освіти. До роботи заходу долучилися також науково-педагогічні представники, здобувачі вищої освіти провідних столичних університетів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.

 

Із вітальним словом до учасників, гостей заходу звернулися декан гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидат філософських наук, доцент Інна САВИЦЬКА, заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету, доктор філологічних наук, професор Світлана ХАРЧЕНКО, директор Київської гімназії східних мов № 1, заслужений працівник освіти України, голова ради роботодавців кафедри іноземної філології і перекладу Оксана ПРОСКУРА, завідувач кафедри іноземної філології і перекладу НУБіП України, доктор педагогічних наук, професор Світлана АМЕЛІНА, побажавши їм плідної і натхненної праці. 

Нинішній захід уперше з початку російсько-української війни проходив не онлайн, а в змішаному форматі. Тож молоді дослідники належно оцінили переваги виступу за трибуною в затишній конференц-залі. Після вшанування хвилиною мовчання пам’яті полеглих за волю і незалежність держави захисників модератори конференції — здобувачі першого (бакалаврського) рівня спеціальності «Філологія» Адріана ЛЯШЕНКО і Катерина ЛУПІНОВА розпочали роботу пленарного засідання.

 

Перша учасниця пленарного засідання Оксана ГАВРИЛІВ, кандидат філологічних наук, доцент Інституту освіти вчителів Віденського університету, виголосила доповідь «Експресія замість депресії: продуктивні функції експресивних мовленнєвих актів». Доповідачка висвітлила функції експресивних мовленнєвих актів під час війни, навела приклади неформальної легалізація агресивних мовленнєвих актів, дала поради щодо способів необразливого вияву негативних емоцій.

 

Юлія ТАРАСЮК, старший викладач кафедри суспільних комунікацій та регіональних студій Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, координатор Центру турецької мови та культури, гостьовий лектор в Університеті Аліканте, поділилася досвідом викладання турецької мови як іноземної в іспанському університеті. Доповідачка акцентувала увагу на структурних компонентах навчальної програми, очікуваних результатах навчання з дисципліни.

 

Христина ПОТАПЕНКО, спеціаліст центру освіти, інновацій і трансферу знань Університету Ігнатіанум в Кракові, розкрила особливості вивчення польської мови як іноземної за авторським навчальним посібником «Ситуації. Польська мова для українців». Особливу зацікавленість посібником, зорієнтованим на швидке і ефективне засвоєння польської мови завдяки практичній спрямованості і добору необхідного матеріалу для щоденного спілкування виявили студенти, що вивчають польську мову як другу іноземну.

 

Марина КАЛІНА, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, що навчається за програмою академічних обмінів у Республіканському університеті Сівасу, поділилася досвідом засвоєння турецької мови як другої іноземної в умовах академічної мобільності в Туреччині.

Алла РЕНСЬКА, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, також є учасницею програми академічних обмінів, навчаючись на освітньому факультеті Аксарайського університету. Молода дослідниця висвітлила аспекти перекладацької майстерності Максима Рильського у відтворення лінгвокультурем у поезії Генріха. Гейне.

 

Жвавий інтерес викликала доповідь Анастасії ГРІП, аспірантки кафедри медичної біохімії та мікробіології Уппсальського університету, «The History and Development of the Swedish Language: from the Vikings to the Modern Age». Цікаве лінгвістичне дослідження проведено в порівняльному аспекті: шведська мова — англійська мова — німецька мова.

 

Тематичною розлогістю й актуальністю вирізнялися наукові доробки здобувачів вищої освіти гуманітарно-педагогічного, юридичного факультетів, факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Доповідачі торкнулися проблем культури і локалізації у перекладі, адаптації перекладу сучасної художньої літератури, психолінгвістичних аспектів білінгвізму, труднощів відтворення запозичених слів, перекладу рекламних текстів з англійської мови на українську, використання маніпулятивних стратегій у масмедіа, образності мови, семантичних особливості соціальних мереж англійської та української мов, труднощів, порівняльної характеристики американської та британської англійської мов, окреслення ігрового сленгу у сучасній англійській мові, упливу історії та культури Великої Британії на назви міст, реконструкції середньоверхньонімецької вимови, регіонального розмаїття сучасної польської мови.

 

Катерина ЛУПІНОВА: «Англійська мова стала для мене другою мовою, я навіть іноді мислю нею. Я підготувала доповідь про образність мовлення «Figurative Language as a Source of Replenishment of the Lexical Composition of the Language in English and Ukrainian (Based on the Novel “If Cats Disappeared from the World”)». Як на мене, виражальні засоби мови посідають чільне місце в системі мовленнєвої підготовки філологів-перекладачів. Такий захід надає можливість обмінятися науковим досвідом зі студентами з інших країн».

 

Адріана ЛЯШЕНКО: «Для мене участь у цій конференції — це можливість практику живого спілкування іноземними мовами, розширення кругозору, встановлення контактів з науковцями і студентами з-за кордону».

 

За результатами роботи конференції підготовлено електронні варіанти програми і збірника матеріалів конференції, а також визначено переможців.

 

Анастасія ГРІП — за лінгвістичну ерудицію та оригінальне висвітлення історії розвитку шведської мови

Олеся МОРЕНКО — за змістовну структуровану доповідь і високу якість візуального супроводу (науковий керівник — доцент Оксана ЗАХУЦЬКА)

Володимир ТИМОФЄЄВ — за філологічну майстерність у реконструкції середньоверхньонімецької фонетики (науковий керівник — професор Світлана АМЕЛІНА)

 

2 місце: Анна ЛІСОВЕНКО — за порівняльну характеристику американського і британського варіантів англійської мови (науковий керівник — доцент Галина СИДОРУК)

 

Анастасія КУЛАКЕВИЧ — за ґрунтовний аналіз психолінгвістичних аспектів білінгвізму (науковий керівник — доцент Оксана ТЕПЛА)

Марина КАЛІНА — за успішне застосування здобутих мовних навичок у контексті академічної мобільності та інтеграцію у нове культурне середовище (науковий керівник — старший викладач Юлія ТАРАСЮК)

 

2 місце: Альона ДОБРОСОЛ — за міждисциплінарний підхід до сучасних проблем психології та лінгвістики (науковий керівник — доцент Галина СИДОРУК)

 

Алла РЕНСЬКА — за глибоке осмислення поетичного перекладу і лінгвокультурний аналіз творчості Максима Рильського (науковий керівник – старший викладач Індіра РЕНСЬКА)

Марія ЧЕРЕВАЧ — за розкриття практичних труднощів перекладу рекламних текстів (науковий керівник — доцент Галина СИДОРУК)

Владислав РІШНЯК — за глибоке дослідження явищ код-сплеску та мовних запозичень (науковий керівник — доцент Оксана ТЕПЛА)

Адріана ЛЯШЕНКО — за актуальну тематику та аналіз культурних аспектів у процесі локалізації (науковий керівник — доцент Маріанна ГОЛЬЦОВА)

Софія КРАЖАНОВСЬКА — за влучне окреслення проблем адаптації перекладу сучасної літератури (науковий керівник — старший викладач Індіра РЕНСЬКА)

 

Владислава САМАРЧУК — за критичне осмислення маніпулятивних стратегій у політичному дискурсі (науковий керівник — доцент Оксана ТЕПЛА)

Надія ГИЛЬЯРДІ — за аналіз мовних особливостей соціальних мереж у міжмовному аспекті (науковий керівник — доцент Маріанна ГОЛЬЦОВА)

Катерина ЛУПІНОВА — за образне мислення й аналіз метафорики як джерела поповнення словникового складу мови (науковий керівник — доцент Маріанна ГОЛЬЦОВА)

Карина КОЗІЙ — за культурно-історичний підхід до дослідження урбанонімів Великої Британії (науковий керівник — доцент Оксана ЗАХУЦЬКА)

Марина ЛОЗАН — за застосування міждисциплінарного підходу до аналізу сучасних проблем психології та лінгвістики (науковий керівник — доцент Оксана ЗАХУЦЬКА)

 

1 місце: Владислав ЧЕРКАСЬКИЙ — за вдале занурення слухачів в атмосферу Франції й мультикультурний підхід до аналізу освітніх систем (науковий керівник — старший викладач Індіра РЕНСЬКА).