Дні здорового харчування в НУБіП України: студенти факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК створюють оздоровчі харчові продукти

Щороку 07 квітня у світі відзначається Всесвітній день здоров’я. Обрання цієї дати пов’язане з історичним фактом: саме 07 квітня 1948 року офіційно набрав чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Відзначення Всесвітнього дня здоров’я було започатковане у 1950 році з метою привернення уваги до значущості здоров’я як ключової цінності кожної людини та людства загалом.

Згідно з визначенням ВООЗ, здоров’я — це не лише відсутність захворювань чи фізичних вад, а повний стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. У контексті здоров’я пріоритетним є не тільки лікування, підвищення якості та тривалості життя завдяки скоординованим діям суспільства. Таким чином, громадське здоров’я розглядається як спільна відповідальність усіх членів соціуму. 

Варто зазначити, що на індивідуальний стан здоров’я впливають різноманітні чинники: приблизно 20% становить генетична спадковість, ще 10% — рівень розвитку медичної допомоги. Водночас 20% залежить від екологічних умов, а найбільшу частку — близько 50% — становить спосіб життя самої людини.

Оздоровче харчування є важливою складовою здорового способу життя, що спрямоване на підтримання фізичного та психоемоційного добробуту людини. Збалансований раціон, збагачений необхідними поживними речовинами, сприяє профілактиці хронічних захворювань і зміцненню імунної системи. Раціональне харчування позитивно впливає не лише на фізіологічний стан організму, а й на когнітивні функції, концентрацію уваги та настрій.

В основі здорового способу життя лежать ключові принципи: раціональне харчування; особиста гігієна; позитивні емоції; моральний і духовний розвиток. 

На питання "Що можна зробити вже сьогодні, щоб бути здоровішими?", староста 3 групи 3 курсу Єва Литвин дає деякі рекомендації:

Снідайте щодня. Приділяйте час ранковому прийому їжі, адже це пришвидшує метаболізм та запобігає переїдання. Зоровий сніданок сприяє продуктивності в роботі та навчанні.

Плануйте харчування. По-перше, це заощадить ваш час і гроші. По-друге, коли ви самі готуєте страви, ви тримаєте харчування під контролем. 

Пийте достатньо води. Якщо вам не подобається звичайна питна вода, додайте їй смаку шматочками апельсина, лимона, лайма, ягід або огірка.

Попова Ліза має свій рецепт комплексу оздоровчого харчування та ментального здоров’я: «Здорове харчування сприяє стабільному емоційному стану та зниженню рівня стресу завдяки надходженню необхідних вітамінів і мінералів. Продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи B та магній, позитивно впливають на роботу мозку та вироблення серотоніну — гормону радості. Регулярне споживання збалансованої їжі допомагає підтримувати енергійність, ясність мислення і покращує настрій протягом дня».

У рамках лабораторних занять виготовлено низку страв, які відповідають принципам оздоровчого харчування. Зокрема, салати зі свіжих овочів та зелені, які є джерелом клітковини, антиоксидантів та вітамінів, що сприяють нормалізації травлення й покращенню обміну речовин. Суп на курячому бульйоні з додаванням лапші має легку консистенцію, добре засвоюється організмом і рекомендований у раціонах із помірною калорійністю. Курячі рулети зі шпинатом та сиром фетою є високобілковою стравою, що також містить залізо, кальцій і фолієву кислоту, необхідні для кровотворення та зміцнення кісткової тканини.

Сирники зі зниженим вмістом цукру та додаванням бананів — адаптовані до потреб осіб, що контролюють споживання цукру, включаючи діабетиків. Банани у складі сирників не лише надають природну солодкість, а й збагачують страву калієм, корисним для серцево-судинної системи. Всі страви були розроблені з урахуванням принципів дієтичного харчування та відповідності фізіологічним потребам різних груп населення.

Все це студенти 3 курсу, 3 групи факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК, приготували у межах освітньої компоненти «Технологія оздоровчих продуктів харчування» під керівництвом доцента Тетяни Бровенко. У процесі роботи вони оволоділи сучасними технологіями приготування, дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та принципів кулінарної обробки з мінімальною втратою корисних речовин. Практична частина заняття також включала розрахунок харчової цінності кожної страви та оцінку її відповідності добовим нормам, розробку дегустаційних листів а технологічних документів.

Таким чином, приготовані страви не лише відповідають вимогам оздоровчого харчування, а й сприяють формуванню здорових харчових звичок. Застосування таких страв у щоденному раціоні дозволяє підтримувати енергійність, покращити самопочуття та запобігти розвитку захворювань, пов’язаних з неправильним харчуванням. Формування професійних компетентностей у галузі технології оздоровчих страв має важливе значення для підготовки майбутніх фахівців харчової промисловості.

Галина ТОЛОК,

завідувач кафедри стандартизації

та сертифікації с.-г. продукції