Писанка як мистецтво: у філії наукової бібліотеки навчального корпусу №6 відбувся марафон майстер-класів Антоніни Москаленко

 

Тиша, зосереджені обличчя, атмосфера творчості — усе це спонукає бодай на кілька годин забути про тривоги і реалії воєнного стану. У цій невеликій затишній залі народжується справжнє мистецтво: в руках студентів, викладачів, дітей і співробітників оживає традиційна українська писанка. Гарячим воском обережно виводяться символи, що крізь віка несуть у собі побажання любові, довголіття, радості, врожаю й добра.

 

З 24 березня по 10 квітня 2025 року тривав марафон майстер-класів, який проводила Антоніна МОСКАЛЕНКО — завідувачка кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі. Завдяки підтримці директорки наукової бібліотеки НУБіП України Тетяни КІЩАК, зустрічі проходили у філії бібліотеки навчального корпусу №6, а також на інших локаціях.

  

Традиція писанкарства на факультеті землевпорядкування бере свій початок ще з 2015 року, коли перша зустріч зібрала лише чотирьох учасників. А ось історія самої писанки сягає сивої давнини — з часів язичницьких культів, коли вона була обов’язковим елементом різноманітних обрядів та ритуалів. Писанка тісно пов'язана із релігійними віруваннями наших предків, їхнім уявленням про створення світу, родючість, поклоніння силам природи й урочисті ритуали, що супроводжували цикл відродження навесні. Яйце здавна символізувало початок, нове життя, відродження. Цей символ був зрозумілим для різних народів ще в глибоку давнину, і залишається актуальним і сьогодні.

 

Недаремно саме весна стала часом для проведення таких майстер-класів, адже писанка — це закодоване побажання добра і надії. Перед кожним заняттям Антоніна Анатоліївна проводила інструктаж із техніки безпеки та нагадувала, де знаходиться найближче укриття, яким слід скористатися у разі оголошення повітряної тривоги. Розповідь про роботу з шкарлупою та техніку нанесення візерунків з перших хвилин налаштовувала учасників на творчу хвилю. Антоніна МОСКАЛЕНКО займається писанкарством із 10 років, і ділиться з учасниками не лише своїм досвідом, а й особистими історіями, пов’язаними із цим мистецтвом. Вони додають особливого колориту у знайомство з традиціями, прикметами й значеннями орнаментів та кольорів, що прикрашають шкарлупу. Розписувати писанки можна як на сирих яйцях, так і на шкарлупі — коли вміст яйця обережно видувається за спеціальною технологією.

 

Протягом марафону майстер-класи з писанкарства проходили на таких локаціях: у філії наукової бібліотеки навчального корпусу №6 — 5 заходів; на кафедрі геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі — 1 захід; у початковій школі «Барвінок» м. Києва — 1 захід.

 

До творчого процесу долучилися: студенти факультету землевпорядкування; діти співробітників, серед яких найменшим учасницям виповнилося всього 6 років; викладачі і співробітники факультетів землевпорядкування та юридичного; колеги з наукової бібліотеки НУБіП України; учні другого класу початкової школи «Барвінок» м. Києва.

 

Напередодні марафону, у читальній залі філії бібліотеки, Любов КОВАЛЬЧУК та Олена ЛИТОВЧЕНКО підготували тематичну виставку «Українська писанка: традиція і мистецтво». В експозиції представлені книги, українські рушники та колекція з 48 писанок. Особливої уваги заслуговують авторські роботи Антоніни МОСКАЛЕНКО, Олени ЛИТОВЧЕНКО, Ольги ФРОЛОВОЇ та Анастасії КРАВЧУК, які стали справжньою окрасою виставки.

 

 

Під час майстер-класів у бібліотеці завжди панувала атмосфера затишку, творчості й доброго настрою. Вікові межі стиралися, творчий процес захоплював настільки, що час втрачав значення. Писанкарство сьогодні — це не лише давній обряд, а й вираз національної ідентичності, любові до традицій та мистецтва. Майстер-класи з розпису писанок відбуваються в Україні та за її межами, допомагаючи зберегти багатовікові знання і передати їх наступним поколінням, об'єднуючи спільноти.

 

Крім того, ми провели невеличке опитування серед учасників марафону майстер-класів, задаючи їм однакові запитання: чи сподобались заняття з писанкарства, чи варто їх проводити знову і як оцінюють атмосферу на заході? Відгуки виявилися щирими й теплими:

 

Вероніка БОЖОК, студентка 1 курсу факультету землевпорядкування: «Розпис писанок — ще одна яскрава подія в скарбничці спогадів. В кімнаті панувала атмосфера натхнення, цікавості й зосередженості. Хоча цього року я вперше спробувала розписувати писанку, процес настільки сподобався, що обов’язково приєднаюся ще».

  

Дар’я ВИННИК, студентка 1 курсу факультету землевпорядкування: «Марафон майстер-класів залишив незабутні враження! Вперше в житті спробувала користуватися писачком — емоції тільки позитивні. Дуже здивувала різноманітність технік розпису. Загалом усе було чудово!»

 

Олеся КОШЕЛЬ, випускниця факультету землевпорядкування: «04 квітня 2025 року разом із донькою відвідали майстер-клас із розпису писанок, який проводили Антоніна МОСКАЛЕНКО, Богдана ЗАЯЧКІВСЬКА та Анастасія КРАВЧУК. Ми вдячні за атмосферу, здобуті навички, підготовку матеріалів і підтримку на кожному етапі творчого процесу. Це був справжній момент радості й душевного тепла…»

 

Анастасія БОДНАР, студентка 1 курсу факультету землевпорядкування: «Майстер-клас подарував відчуття релаксу та внутрішнього спокою. Під час розпису думки наповнювались лише позитивом, а творча атмосфера додавала натхнення.»

 

Євген БУТЕНКО, доцент кафедри управління земельними ресурсами: «Щиро дякую за чудовий майстер-клас із писанкарства! Це стало справжньою творчою віддушиною для нас і наших дітей. Завдяки професіоналізму викладачів вдалося поринути у світ мистецтва, відволіктися від турбот і створити щось прекрасне власноруч. Особливо вразило, як захід об'єднав покоління, розкрив креативність і залишив чудові враження.»

 

Іванна МУЗИЧЕНКО, учениця 4-Г класу ліцею №111: «Дякую мамі та її колегам-бібліотекаркам за можливість потрапити у казкову атмосферу писанкарства. Мені дуже сподобалося, тепер хочу вигадати власні цікаві орнаменти!»

  

Ганна АРСЕНЮК, завідувачка філії наукової бібліотеки у навчальному корпусі №10: «Це неймовірний спосіб провести час разом із дитиною і доторкнутися до українських традицій. Враження неймовірні! Було щось дуже цілісне й цілительне в самій атмосфері. Всі були зосереджені, спокійні, натхненні. Це відчуття єднання, тепла, творчості — саме те, чого так не вистачає в нашому повсякденному житті. Дуже сподобалося моїй дитині власноруч створювати писанку, бачити, як з простого яйця з'являється справжній маленький витвір мистецтва. І, звісно, спілкування з іншими творцями — це завжди велика радість. Не втрачайте можливості відвідувати подібні заходи. Вони не лише про творчість, а й про зв'язок — із дитиною, з культурою, із собою. Це дуже важливо і дуже надихає.»

 

Антоніна МОСКАЛЕНКО, завідувачка кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі: «У 2015 році я шукала студентів, які могли б підтримати традицію писанкарства. А в 2025-му вже доводилося просити охочих перенести свою участь на інший день, бо не вистачало інструментів! На кафедрі вже другий рік поспіль кількість учасників перевищує кількість місць – дякую керівництву наукової бібліотеки, що підтримали і допомогли організувати. Після шостого десятка заготовок прийшло розуміння, що 170 якісно підготованих шкарлупок це майже нереальна задача: завдяки Ользі ФРОЛОВІЙ та Людмилі ГУНЬКО, ми справились! Але найбільше запам’ятовуються обличчя: спочатку напружені і зосереджені, інколи сумні, а наприкінці майстер-класу сяють посмішками, і писанки з різних регіонів України єднаються у символічному колі, що як і орнамент на писанці не має початку і не має кінця!»

 

Олена ЛИТОВЧЕНКО, завідувачка філії наукової бібліотеки у навчальному корпусі №6: «Мали велику честь прийняти цей яскравий творчий марафон у стінах нашої філії разом із талановитою, не побоюся цього слова, справжньою майстринею писанкарства Антоніною МОСКАЛЕНКО та з вами — нашими щирими й натхненними учасниками. На кілька днів наша бібліотека перетворилася на справжній осередок творчості, де панувала атмосфера тепла, радості та натхнення. Особливо цінно це саме зараз — у непрості часи, коли війна втомлює нас морально й фізично. Кожен майстер-клас став ковтком свіжого повітря, можливістю хоча б на кілька годин забути про щоденні тривоги та новини. А як сяяли очі наших учасників, коли під їхніми руками оживали писанки! Це справжнє щастя, стан внутрішньої гармонії, коли душа відпочиває, а серце наповнюється теплом.

Писанкарство відбувалося у неймовірно душевній, дружній і творчій атмосфері — тут лунав сміх, звучали теплі історії, а кожна писанка ставала унікальним витвором мистецтва. Жодної схожої — кожен малюнок неповторний, як і сама Україна. Адже поки пишуться писанки — живе Україна, зберігається її неповторний генетичний код і передається у спадок наступним поколінням».

 

Цьогоріч ми провели 7 майстер-класів, до яких долучилися 79 учасників, які розписали 162 писанки!

 

 

Особливо приємно, що естафету цієї доброї традиції підхопили наші колеги з кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі — Богданна ЗАЯЧКІВСЬКА та Анастасія КРАВЧУК. Вони спочатку із захопленням долучилися до написання писанок 10 років потому, а вже у 2025 році активно допомагали проводити майстер-класи!

 

Сподіваємось, що фото з марафону хоча б частково передали читачам цю неповторну атмосферу! Зазирнути за лаштунки процесу ви могли завдяки світлинам наших фотографів-ентузіастів: Анастасії КРАВЧУК, Олени ЛИТОВЧЕНКО, Дар’ї ВИННИК, Ольги ПРОНЬ, Анастасії ГОРОДНИЧОЇ, Антоніни МОСКАЛЕНКО, Інни ЧЕБОТАРЬОВОЇ та Тетяни КІЩАК.

 

Щиро дякуємо Збройним Силам України за можливість провести цей творчий марафон! І велика подяка всім, хто долучився до організації, проведення та, звичайно, нашим дорогим учасникам! Разом ми творимо традицію, яка живе й зігріває серця. Всіх з прийдешнім Великоднем!