В рамках міжнародного проєкту Модуль Жана Моне відбулася відкрита лекція професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Володимира Калуги про взаємодію України та європейської спільноти з огляду на російську агресію

12 квітня 2025 року відбулася плідна онлайн зустріч викладачів та студентів кількох вузів у рамках висвітлення доктором філософських наук, професором кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України Володимиром Калугою двох тем: «Російсько-українська війна як пусковий механізм до переосмислення та перегляду колективної ідентичності та змістовності існування європейців» та «Ідейно-філософські та геополітичні основи підтримки ЄС України в російсько-українській війні».

Захід став можливим завдяки реалізації міжнародного проєкту Модуль Жана Моне «Спільна політика безпеки та оборони Європейського Союзу: виклики, пов’язані з війною в Україні» (ESEDEP). Честь долучитися до глобального просвітництва в рамках згаданого проекту, окрім інших, виборов давній і добрий освітянський партнер НУБіП України – Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв) в особі кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики. Модератором виступила кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Людмила Вовчук.

У ході спілкування до уваги слухачів було запропоновано зважене бачення підстав та можливих варіантів корегування, а за певних умов і суттєвої трансформації колективної європейської ідентичності під тиском сучасних подій, ключовою з яких без перебільшення глобального масштабу є агресія проти України і боротьба навколо України. Зокрема європейська спільнота, як деяке стійке утворення в межах континенту і спільної приналежності більшості етносів до мовної індоєвропейської групи, постала перед вітальним викликом або ж консолідації, або фрагментації з наступним виділенням відносно самодостатніх, наділених повноцінною державністю формувань, та периферійних, безумовно, залежних від світових центрів впливу, далеко не завжди розміщених на європейському континенті.

Під час спілкування окремий акцент було зроблено на точках дотику або напрямах взаємозумовленості і взаємозалежності Європи, репрезентованої насамперед Європейським Союзом, а, з іншого боку, України як європейської за духом і територіальною приналежністю країною, однак політично і частково економічно відмежованою від європейської спільноти з огляду на прагнення будь-що контролювати Україну насамперед з боку хазаро-ортодоксальною імперії, якою за своєю суттю є східний сусід, ідеологи якого намагаються приховати дійсну природу згаданого утворення за штучно «прив’язаними» самоназвами, зокрема «Росія». Йшлося про прагматичні, вітальні та екзистенціальні чинники.

Разом з тим для роздумів широкого загалу пропонувалася думка про те, що Україна з часів незалежності віднайшла себе в досить неоднозначній і небезпечній ситуації, породженій претензіями кількох імперій на контроль над ресурсами і потенціалом країни, що особливо відверто очевидним стало з впровадженням у життя політики уряду містера Трампа. Зокрема за контроль над Україною бореться в ході відкритої агресії вже згадана хазаро-ортодоксальна за суттю та російська за самоназвою імперія, так звана імперія демократії або США та далекосхідна імперія або Китай. Безумовно, у згаданій ситуації європейська спільнота, репрезентована насамперед ЄС, є оптимальним орієнтиром, а критичному баченні ще й рятувальним колом для України. Проте й сама Європа суттєво зацікавлена в Україні як кооптованій частині свого простору. Тож Європа, знову ж таки за посередництва численних інституцій постала перед фактом не лише потреби, а й необхідності боротися за Україну хай би й шляхом всілякої підтримки боротьби України за свою незалежність та найближче її долучення до європейських структур.

Захід відбувся в онлайн-форматі, зібравши студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться питаннями європейського та українського майбутнього, бажано спільного. У дискусії взяли участь в.о. завідувача кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Вікторія Хвіст і завідувач кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ЧНУ ім. Петра Могили Олександр Шевчук та інші викладачі і студенти.

Лекції протікали у конструктивному руслі, будучи інформативно насиченими та викликали обговорення низки тез, запропонованих лектором до уваги слухачів. Вони стали чудовою можливістю розширити кругозір, поставити питання експерту і краще зрозуміти, як розвиваються події та у якому напрямі.

 Вікторія Хвіст,
доцент, в.о. завідувача кафедри міжнародних відносин і суспільних наук