Вічна пам’ять Герою: університетська спільнота вшанувала пам’ять Олександра Самойловича
Вічна пам’ять Герою: університетська спільнота вшанувала пам’ять Олександра Самойловича
14 квітня 2025 року
Прощання з Олександром Самойловичем відбулося 11 квітня у рідному місті Славута Хмельницької області. Вшанувати пам’ять Героя та підтримати його родину приїхали проректор із науково-педагогічної роботи та розвитку Сергій Кваша, заступник декана агробіологічного факультету Олександр Гаврилюк, куратор групи Володимир Козак та одногрупники.
У місті Славута, що на Хмельниччині, попрощалися з 18-річним героєм Олександром Самойловичем. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, хлопцеві було лише 15 років. Уже тоді він мріяв потрапити до Збройних сил України. До повноліття готував себе до війська: активно займався спортом, проходив вишколи, долучився до національно-визвольного руху «Правий сектор» і був керівником Київського осередку «Правої Молоді».
Щойно йому виповнилося 18 — підписав контракт і став воїном 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі". Після підписання контракту його відправили на навчання до Великої Британії, де він здобув військову підготовку, а повернувшись — передавав знання іншим, навіть старшим за віком. Його бойовий позивний — «Віллі» — з улюбленого дитячого мультфільму Волта Діснея про каченят.
Олександр навчався на другому курсі агробіологічного факультету НУБіП України. Хоча провчився трохи більше року, залишив по собі яскравий слід. Він був надзвичайно активним студентом — брав участь у конкурсах, був солістом у патріотичному виконанні пісні «Зродились ми великої години» на «Пісні першокурсника», організовував тренінги з домедичної допомоги для своїх одногрупників. Його небайдужість, ініціативність, щирість і відповідальність відзначали як студенти, так і викладачі.
Проректор із науково-педагогічної роботи та розвитку Сергій Кваша, заступник декана агробіологічного факультету Олександр Гаврилюк, а також староста групи Вадим Гавриленко дали інтерв’ю каналу 1+1 для вечірніх новин ТСН, у якому поділилися щирими спогадами про Олександра Самойловича, відзначивши його мужність, свідомість і виняткову особистість (tsn.ua/video/video-novini/nazavzdy-visimnadtsiat-na-khmelnychchyni-poproshchalysia-iz-heroyem-oleksandrom-samoylovychem.html).
«Унікальний виріс хлопець у батьків. Зразу десь сформувався як патріот України, хороший студент», — зазначив проректор НУБіП України Сергій Кваша.
Перед містянами Сергій Кваша виступив зі словами: «Ми приїхали сьогодні з Києва делегацією щоби розділити з вами цей скорботний день. У дорозі ми майже не говорили, а за кілька кілометрів до місця сльози вже не стримувалися... Бо горе прийшло не лише у вашу родину — воно торкнулося всього українського народу. Шановні батьки Олександра, попри цей невимовний біль, дозвольте сказати: у цьому горі є і полум’я гордості. Ви виховали сина, яким пишаєтесь не лише ви — ним пишається наш університет, студенти, викладачі, уся Україна».
Олександр мав мрію стати командиром. Він досконало володів англійською мовою, багато читав, розвивався, підтримував зв’язок з університетською спільнотою, ділився новинами з фронту, організовував збори. Одногрупники розповідають, що навіть попри війну, залишався відкритим, щирим, підтримував інших.
4 квітня 2025 року Олександр загинув на Донеччині, віддавши своє життя за Україну. У нього залишилися батьки, молодший брат і кохана дівчина.
Агробіологічний факультет НУБіП України висловлює щирі співчуття матері, рідним, друзям та всім, хто знав Олександра.
Його приклад героїзму, самопожертви та любові до України назавжди залишиться в нашій пам’яті.
Його приклад героїзму, самопожертви та любові до України назавжди залишиться в нашій пам’яті.
Вічна слава і світла пам’ять Герою України — Самойловичу Олександру.
Олександр Гаврилюк, заступник декана агробіологічного факультету
