ТАЛАНОВИТИЙ НАУКОВЕЦЬ, ВЧИТЕЛЬ І НАСТАВНИК (до 75-річчя від Дня народження завідувача кафедри конструювання машин і обладнання, доктора технічних наук, професора Ловейкіна Вячеслава Сергійовича)
Народився Ювіляр 14 квітня 1950 р. в с. Велика Левада Городоцького району Хмельницької області. З 1957 до 1967 р.р. він навчався в Городоцькій середній школі №2. Під час навчання в школі улюбленими предметами Вячеслава Сергійовича були фізика та математика, тож не дивно що він був неодноразовим переможцем шкільних і районних олімпіад з цих предметів. При цьому знаходив час і для занять спортом: він входив до складу дорослої футбольної команди «Харчовик» (м. Городок), яка в 1967 р. вийшла у фінал кубку області, за що отримав перший спортивний розряд.
В 1967 р. Вячеслав Сергійовича вступає до Київського інженерно-будівельного інституту на факультет автоматизації будівельного виробництва (спеціальність «Будівельні машини та обладнання»), який закінчив з відзнакою в 1972 р. Варто відмітити те, що вже зі студентської лави він почав займатися науковою діяльністю, активно виступав на щорічних наукових конференціях інституту і брав участь в конкурсах республіканських студентських робіт. За роботу «Синтезатор чотириланкового механізму» став призером республіканського конкурсу. Неабиякий вплив на його подальший науковий шлях справив доцент кафедри теоретичної механіки Борис Євгенович Горський, якого Вячеслав Сергійович заслужено вважає своїм учителем. Протягом 5 років навчання в інституті входив до складу факультетської футбольної команди, яка була неодноразовим переможцем першості та кубку інституту.
Після закінчення інституту до 1976 р. працював майстром і старшим інженером в Київському управлінні механізації № 519 Мінмонтажспецбуду УРСР. Працюючи на виробництві, Вячеслав Сергійович не покинув улюблену справу – продовжував займатися науковою діяльністю.
В 1976 р. перейшов на роботу в науково-дослідний сектор Київського інженерно-будівельного інституту, де був відповідальним виконавцем госпдоговірних робіт з ВО «Ждановтяжмаш» (нині м. Маріуполь) та Макіївським металургійним комбінатом.
В 1978 р. в наукових збірниках «Гірничі, будівельні та дорожні машини» та «Критерії якості та ефективності механічних систем» побачили світ наукові праці, в яких Вячеслав Сергійович створив оператори передачі руху для побудови універсальних математичних моделей механічних систем вантажопідйомних машин та на основі поняття «дія» розробив критеріальні оцінки якості руху механічних систем. В 1979 р. він вперше отримав авторське свідоцтво СРСР на винахід «Пристрій для виготовлення волокна з мінерального розчину». З 1977 р. Вячеслав Сергійович бере участь у програмі «Конструктор» відділення «Штучний інтелект» АН СРСР. По цій програмі виконувались наукові договори, численні матеріали яких публікувались в збірниках «Автоматизація пошукового конструювання», «Автоматизація проектування в машинобудуванні», «Методологічні проблеми технічної творчості», «Програмне та інформаційне забезпечення САПР» та інших.
В 1981 р. Вячеслав Сергійович перейшов на посаду асистента кафедри експлуатації та ремонту будівельних машин, де викладав дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів» та «Металознавство і зварювання». Згодом читав дисципліни «Надійність будівельних машин», «Теорія технічних систем» і «Якість машин».
У 1982 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Динамічний аналіз стрілових систем кранів з горизонтальним переміщенням вантажу при зміні вильоту» за спеціальністю 05.05.05 «Піднімально-транспортні машини» в Українському заочному політехнічному університеті (м. Харків). Після захисту кандидатської дисертації Вячеслав Сергійович продовжив науковий пошук у галузі дослідження якості режимів руху машин та синтезі оптимальних режимів руху механізмів будівельних і вантажопідйомних машин, маніпуляційних систем роботів. Так у наступних роках вийшли з друку його численні статті «Про оцінку руху механізмів і машин», «Визначення оптимальних режимів руху механізмів вантажопідйомних машин», «Керування пуском механізмів підйомно-транспортних машин», «Оптимізація режимів руху маніпуляційних систем роботів за комплексним критерієм», «Оптимізація режимів руху машин і механізмів». Ці та інші роботи опубліковані у різних збірниках наукових праць по всьому СРСР. Логічним підсумком цієї роботи був навчальний посібник «Розрахунки оптимальних режимів руху механізмів будівельних машин», який побачив світ у 1990 р. Лише одна ця праця налічує 171 посилання у наукометричній базі Google Scholar.
З 1988 по 1991 р.р. Вячеслав Сергійович проходив підготовку у докторантурі. За ці та наступні роки він підготував докторську дисертацію на тему «Синтез оптимальних режимів руху механізмів вантажопідйомних машин», яку захистив у 1994 р. в спеціалізованій вченій раді при Харківській інженерно-педагогічній академії за спеціальністю 05.05.05 «Піднімально-транспортні машин». У 1997 р. та 1998 роках побачили світ два навчальних посібники «Оптимальне керування рухом механізмів вантажопідйомних машин» (має 43 посилань у наукометричній базі Google Scholar) та «Теорія технічних систем» (має 56 посилань у наукометричній базі Google Scholar).
З 2002 р. після утворення в Київському національному університеті будівництва і архітектури кафедри основ професійного навчання Вячеслав Сергійович обіймає на ній посаду професора.
В 2006 р. за пропозицією керівництва Технічного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України очолив кафедру конструювання машин, а з 2009 по 2011 р.р. за сумісництвом виконував обов’язки директора НДІ «Техніки і технологій». Як завідувач кафедри Вячеслав Сергійович активно займається освітньою діяльністю. Він викладає дисципліни, пов’язані з теорією технічних систем, динамікою та оптимізацією машин, підйомно-транспортними машинами, оптимізацією режимів руху роботів та безпілотних літальних апаратів, основами системного аналізу та теорією керування роботами. Крім того, він керує науковою роботою студентів, зокрема науковим гуртком «Динаміка машин». Вячеслав Сергійович є гарантом освітньо-наукової програми підготовки магістрів «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва», яка на початку 2024 року успішно пройшла акредитацію.
Вячеслав Сергійович бере активну участь у громадській та організаційній роботі: він є віце-президентом Підйомно-транспортної академії наук України; академіком Академії будівництва України, з 1998 по 2004 роки був головою експертної ради Вищої атестаційної комісії України з галузевого машинобудування, а з 2015 року – член секції «Машинобудування» Наукової ради МОН України. Багатий науковий та організаційний досвід Вячеслав Сергійович проявив при роботі членом спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Київському національному університеті будівництва і архітектури та Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя. Наразі він є головою спеціалізованої вченої ради Д 26.004.06 при Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Крім того, Вячеслав Сергійович входить до складу редакційних колегій фахових збірників наукових праць «Машинобудування», «Підйомно-транспортна техніка», «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини», «Техніка та енергетика» (індексується наукометричною базою Scopus).
Активна і багаторічна наукова робота Вячеслава Сергійовича принесла і продовжує приносити свої плоди. Його науковий доробок налічує більше 1500 публікацій, з них близько 1000 наукового та близько 150 навчально-методичного характеру, 250 патентів, у тому числі близько 1000 наукових праць, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях. До числа наукових публікацій вченого також входять монографії опубліковані у виданнях Європейського союзу. Його наукові праці отримали широке визнання в науковій спільноті, про що свідчить цитування його робіт: Google Академія (більше 2400 цитувань, h-індекс 20), Scopus (176 цитувань, h-індекс 8), Web of Science (більше 113 цитувань, h-індекс 6).
За роки своєї роботи Вячеслав Сергійович підготував два доктори наук та двадцять п’ять кандидатів наук і докторів філософії. За свої вагомі наукові та освітянські досягнення він був удостоєний низки почесних звань і нагород:
v Грамота ВАК України (2004 р.);
v Відмінник освіти України (2002 р.);
v Почесна грамота Київського міського голови (2004 р.);
v Почесний знак Міністерства освіти і науки України “За наукові досягнення” (2006 р.);
v Премія Академії будівництва України імені М.С. Буднікова за цикл нормативних документів з вантажопідйомної техніки (2009 р.);
v Почесна грамота Міністерства аграрної політики України (2010 р.);
v Грамота Верховної Ради України (2014 р.);
v Заслужений діяч науки і техніки України (2018 р.).
Вячеслав Сергійович має гарну родину. Із своєї дружиною Світланою Олексіївною вони виховали двох синів. Обидва сини пішли по стопам батька – присвятили себе науці і освіті. Вони здобули наукові ступені кандидата фізико-математичних наук, отримали вчені звання доцента і працюють у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Старший син – Андрій Вячеславович – очолює кафедру комп’ютерної графіки і візуалізації, а молодший – Юрій Вячеславович – доцент кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь. Всім відомо, що Вячеслав Сергійович – прекрасний сім’янин, люблячий дідусь, який опікується онучками і онуком.
Щиро бажаємо Ювіляру міцного здоров’я, сил і натхнення, нових звершень у науковій та освітянській діяльності, творчого зростання та досягнень, що примножуватимуть славу нашої рідної України!
Адміністрація факультету конструювання та дизайну,
колектив кафедри конструювання машин і обладнання,
вдячні учні та друзі
