Розпочала роботу ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукові здобутки у вирішенні актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартизації і безпеки продовольства»
Розпочала роботу ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукові здобутки у вирішенні актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартизації і безпеки продовольства»
11 квітня 2025 року
На базі факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК, почала роботу ХIII МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «НАУКОВІ ЗДОБУТКИ У ВИРІШЕННІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ СИРОВИНИ, СТАНДАРТИЗАЦІЇ І БЕЗПЕКИ ПРОДОВОЛЬСТВА».
Пленарне засідання відкрила декан факультету харчових технологій та управлння якості продукції АПК Лариса Вацлавівна Баль-Прилипко, яка у своєму виступі привітала учасників заходу, і зазначила, що до участі в конференції було подано 334 тези доповідей. Свої матеріали прислали науковці з 16-ти провідних наукових установ України, та вісьми закордонних організацій. Це свідчить про велику зацікавленімсть науковців до питань, які заплановано розглянути під час роботи конференції. Тому Лариса Вацлавівна побажала учасникам заходу цікавих доповідей та плідної роботи в чотирьох секціях конференції:
Інноваційні технології переробки продовольчої сировини;
Процеси і обладнання виробництва та переробки продукції АПК;
Стандартизація, сертифікація та управління якістю продукції АПК;
Досягнення нутриціології у збереженні здоров’я населення.
Першу доповідь пленарного засідання конференції на тему «Виробництво продуктів харчування в контексті освітніх та наукових трендів» представив начальник науково-дослідної частини Університету, професор Володимир Віталійович Отченашко. Він висвітлив основні тенденції щодо глобальних змін наукових трендів. На думку доповідача пріоритетними напрямами зміцнення продовольчої безпеки України в умовах євроінтеграції є удосконалення політики забезпечення продовольчої безпеки, покращення структури виробництва сільськогосподарської продукції, посилення захисту внутрішнього продовольчого ринку, підвищення економічної доступності продовольства та гармонізація вітчизняних стандартів гарантування якості та безпеки продовольства з нормами ЄС.
Були наведені наукові та технологічні тренди, серед яких відмічено функціональні харчові продукти, інновації в обробці та консервації, розробка альтернативних джерел білка, 3Д-друкування їжі, електронна та смарт-технологія в харчовій промисловості, споживацькі тенденції та стилі життя.
До освітніх трендів Володимир Віталійович відніс інтеграцію інформаційних технологій в навчальний процес, багатодисциплінарний підхід до навчання, акцент на практичному навчанні та стажуванні, зростання значення інтернаціоналізації, зосередження на розвитку практичних навичок у сфері якості та стандартизації.
Не менш важливі питання сьогодення були розкриті у доповіді «Харчова промисловість України в умовах сучасних викликів» директора Інституту продовольчих ресурсів НААН України, професора, член-кореспондента НААН України Любомира Михайловича Хомічака. Він відмітив, що важливим чинником у розробленні напрямів розвитку національного агропродовольчого комплексу з урахуванням раціонального використання його потенціалу повинна стати вітчизняна харчова наука; нарощування обсягів переробки сільськогосподарської продукції і збільшення виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю; гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах; підтримка стабільного та справедливого доходу виробників. Очевидно, що за сучасних умов воєнно-політичних викликів, змін клімату, демографічних зрушень та соціально-економічної ситуації в державі виникає потреба формування нової повоєнної моделі розвитку аграрно-продовольчого сектора. Пошук раціональних напрямів розвитку переробки сільськогосподарської продукції є необхідністю для досягнення цілей сталого розвитку. В умовах повоєнного відновлення треба забезпечити диверсифікацію розвитку харчових підприємств на засадах збалансованого виробництва продовольства і біоенергії та підвищити ефективність використання сільськогосподарських ресурсів.
Далі, з доповіддю «Харчування і мікробом кишечника: від сміливих гіпотез до корисних для здоров’я інтервенцій» виступив кандидат медичних наук, професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України Олег Віталійович Швець. Доповідач зазначив, що в людському організмі налічується більше бактеріальних клітин ніж наших власних. Людина забезпечує мікроорганізмам комфортні умови для проживання. У людському тілі є все необхідне для існування: їжа, немає світла, і завжди ідеальна температура (37°C). Коли ми говоримо про людське тіло, то коректніше використовувати особистий займенник «ми» замість «я», тому що більшість клітин нашого тіла належать мікроорганізмам, залишаючи нашi власні клітини у меншості. Людина з мікроорганізмами живуть за принципами співіснування, яке визначається терміном «сімбіоз». Визначаються два варіанти такого співіснування «коменсалізм» та «мутуалізм». Олег Віталійович в доповіді дав визначення мікробіоми, як певної екосистеми, яка залежить від біотичних факторів і комплексних впливів. Були наведені ключові функціональні ефекти кишкової мікробіоти та п’ять визначальних для здоров’я людини характеристик мікробіоти. Особливу увагу доповідач приділив висвітленю питання про нутрієнти та моделі харчування. Навів результати власного дослідження: вплив споживання пробіотичного йогурту «Карпатський» на імунний захист від сезонних респіраторних вірусних інфекцій, який демонструє зменшення захворюваності на інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) у споживачів цього йогурту за рахунок імуностимулючого впливу пробіотичних бактеріальних культур Enterococcus carpaticus, Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, Streptococcus thermophilus, які входять до складу оригінальної запатентованої закваски «Carpaticus».
Підсумовуючи, доповідач зробив такі чотири заключення:
- мікробіом кишечника є ключовим комунікатором між зовнішнім середовищем, імунною та іншими системами організму людини;
- вплив на мікробіом можливий завдяки харчуванню, вживанню пребіотиків, пробіотиків, ферментованих продуктів;
- дієта є потужним і безпечним способом стабільних змін мікробіоти ШКТ;
- пробіотики модулюють композицію мікробіоти та стан імунних функцій організму.
На закінчення, з доповіддю «Екологічні проблеми функціонування підприємств АПК України у період дії правового режиму воєнного стану» виступив професор факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК НУБіП України, доктор економічних наук, професор Віктор Іванович Ємцев. Він доповів, що станом на початок 2025 р агропромисловий комплекс України зазнав значних прямих і непрямих збитків від російської агресії. При цьому, оцінка прямих збитків включає: втрати сільськогосподарської техніки; втрата елеваторів та зерносховищ; пошкодження та руйнування меліоративних систем; втрати тваринництва від загибелі тварин та від забою тварин внаслідок неможливості їх утримання; втрати виробників багаторічних культур через пошкодження насаджень; втрати бджільництва; втрати факторів виробництва та готової продукції через їх пошкодження та крадіжки. До непрямих втрат слід віднести втрату понад 30% наявних посівних площ і понад 70% зрошуваних площ. До 30% території України забруднені вибухонебезпечними предметами.
Проте, не дивлячись на відчутні втрати від війни та безліч проблем АПК та харчова промисловість демонструють найбільшу, серед інших галузей економіки, стійкість до викликів війни. При цьому, саме АПК та харчова промисловість відчули найменше падіння попиту на продукцію на зовнішніх ринках. Це відображає певну безальтернативність української продукції на світовому ринку. Тому для збереження економічного потенціалу АПК та досягнутих позицій на глобальному ринку продовольства, державі потрібно звернути увагу на:
- стимулювання розвитку зрошення, що особливо важливо в умовах перспектив зміни клімату;
- розвиток залізничної логістики та вирішення питань з її ефективністю;
- стимулювання реалізації будь-яких довгострокових проектів (садівництва, ягідництва, переробки сільгосппродукції) шляхом надання інноваційним підприємствам податкових пільг;
- впорядкування діяльності ринку добрив (потрібно позбутись монополії у внутрішньому виробництві добрив);
- забезпечити подальший розвиток біоенергетики (виробництво біогазу, біометану, біодизеля та вирощування енергетичних агрокультур).
Загалом робота пленарного засідання конференції пройшла продуктивно, з виступами і відповідями на запитання, що виявило велику зацікавленість передусім студентів, які активно займаються науково-дослідною роботою. Тому після завершення доповідей відбулось жваве обговорення та дискусія. Доповідачі дали вичерпні змістовні відповіді на запитання.
