Конференція, що об’єднує: Науково-практичний діалог в НУБіП України про становлення, розвиток та перспективи української дипломатії

10 квітня 2025 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України на базі кафедри міжнародних відносин і суспільних наук гуманітарно-педагогічного факультету відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Українська дипломатія: становлення, розвиток, перспективи».

Хвилиною мовчання були вшановані захисники України, полеглі викладачі і студенти університету, які загинули у російсько-українській війні, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Зі вступним словом до учасників конференції звернулась декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна САВИЦЬКА, яка закцентувала увагу на тому, що не дивлячись на важкі часи, на заході в очно-дистанційному форматі зібралась досить поважна авдиторія – 6 член-кореспондентів академії наук України, 35 докторів наук, 40 кандидатів наук, аспіранти, студенти, вчителі та учні шкіл-партнерів, загалом понад 200 осіб з усіх куточків України (Київщини, Чернігівщини, Черкащини, Миколаївщини, Івано-Франківщини, Харківщини, Запоріжжя, Тернопільщини тощо) та закордонні гості з 7 країн світу – Узбекистану, Ізраїлю, Польщі, Німеччини, Молдови, Румунії, США, науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Інституту історії України НАН України, ДУ «Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України», Надзвичайні і Повноважні Посли, керівники неурядових громадських організацій міжнародного спрямування, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти. 

Також Інна Миколаївна зауважила, що надзвичайно важливо для нашої держави саме зараз розвивати аграрну дипломатію на базі профільних закладів вищої освіти, таких як НУБіП України та здійснювати підготовку фахівців для просування української сільгосппродукції на міжнародних ринках. Йдеться, зокрема, про так званих аграрних аташе при дипломатичних та торговельних установах за кордоном. Тому особливістю освітньо-професійної програми зі спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», яка здійснюється на гуманітарно-педагогічному факультеті, випусковою кафедрою міжнародних відносин і суспільних наук – є формування фахівця з міжнародних відносин, який володіє додатковою компетентністю щодо міжнародної взаємодії в аграрній сфері у контексті реалізації національних інтересів України.

З вітальним словом до шанованої авдиторії звернувся Президент НУБіП України Станіслав НІКОЛАЄНКО, зазначивши, що з багатьма поважними гостями знайомий особисто в силу своєї державницької діяльності та підкресливши актуальність теми піднятої міжнародною конференцією в силу того, що Україна як ніколи потребує сьогодні дипломатів нового покоління. Чому саме в НУБіП проводиться ця конференція? Бо 40% господарського комплексу України складає сільське господарство, і ми виконуємо важливу державну місію – готуємо фахівців в аграрній галузі, аграрних аташе. Зараз іде війна, а ми експортуємо сільськогосподарську продукцію світу, бо Україна працює в полі, в авдиторії, має підтримку бізнесу. Вклад університету в загальнодержавну справу надзвичайно великий. Кафедра міжнародних відносин і суспільних наук ГПФ працює зараз над проектом по нашим випускникам. 120 народних депутатів України є випускниками НУБіП України. Це люди які володіють знаннями, європейською правовою базою, що важливо для процесу інтегрування в Європу і світ. Незабаром відкриваємо біологічну лабораторію, де будуть генеруватись всі передові ідеї сільськогосподарської галузі України. Як кажуть в народі, зауважив Станіслав Миколайович – «Їжте сало, їжте хліб і приходьте всі в НУБіП!».

Звертаючись до учасників конференції, Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент Української Асоціації зовнішньої політики Володимир ХАНДОГІЙ наголосив, що основна мета очолюваної ним Асоціації – підтримувати зв’язки з закладами вищої освіти, які опікуються підготовкою кадрів міжнародників, залучати до участі в конкурсах студентську молодь по написанню есе з питань зовнішньої політики та міжнародних відносин. Також Володимир Дмитрович згадав першого аграрного аташе незалежної України Володимира Попова та вказав на актуальність аграрних питань і важливість нашої роботи в НУБіП по підготовці фахівців дипломатів аграрного спрямування. Зупинився на ролі фантомної дипломатії в тоталітарну добу у становленні української державності, діяльності Дмитра Мануїльського в ООН, підписання ним Статуту ООН, згадав постать емігранта з України (Павлограда) Лео Пасвольського, який був автором Статуту ООН. Зауважив, що новою сторінкою української дипломатії є дипломатія воюючої держави, нам сьогодні катастрофічно не вистачає фахівців, дипломати сьогодні не мовчать, проводять політику держави, і всі хто бачить у цьому свою місію – обов’язково досягнуть успіху!

Модератор зустрічі, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Олена ЛЮБОВЕЦЬ виголосила доповідь, в якій детально зупинилась на основних періодах діяльності української дипломатії, її витоках і традиціях та окреслила ключові пріоритети та нові напрями сучасної української дипломатії.

Професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, доктор філософських наук Володимир КАЛУГА відзначив високопрофесійний аналіз поступу української дипломатії доповідачкою та закцентував увагу на тому як і де знайти свою нішу Україні в сучасному міжнародному середовищі.

Доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир СЕРГІЙЧУК, який, до речі, також є випускником Української сільськогосподарської академії (нині – НУБіП України), де здобув другу вищу освіту на економічному факультеті, багато уваги приділив у сьогоднішній своїй доповіді на конференції питанню проголошення незалежності України у 1991 році та боротьбі за міжнародне визнання України, проблемам відкриття посольств України в інших державах, з акцентом на встановлення дипломатичних стосунків з Польщею, а також на діяльності першого сучасного українського повпреда до Польщі Теодозія Старака.

Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олександр МАЙБОРОДА у своїй доповіді зупинився на питаннях внутрішніх національних ресурсів в реалізації зовнішньої політики на прикладі європейського курсу України. Доповідач зазначив, що на сьогодні ймовірною датою вступу України до Європейського Союзу є 2030 рік, вважається що на цей час Україна вже зможе виконати всі формальності щодо вступу до ЄС.

Кандидат політичних наук, Міністр молоді та спорту України (2014-2019 рр.), керівник проєкту Інформаційна оборона Фонду «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ у своєму виступі поділився думками з приводу спортивної дипломатії та важливості захисту національних інтересів України на міжнародній спортивній арені. Було закцентовано увагу на провадженні цілеспрямованої державної політики щодо докладання зусиль для недопущення спортсменів країн агресорів до міжнародних змагань та перешкод, які на цьому шляху трапляються, як з боку різних спортивних федерацій, так і міжнародних спортивних комітетів. Окремо наголошено на позитивних прикладах гідної поведінки українських спортсменів-переможців по відношенню до учасників з боку країн-агресорів, зокрема Ольга Харлан, яка відмовилась після переможного поєдинку з російською спортсменкою потиснути їй руку, як того вимагав протокол змагань.

Доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України Віктор ГОРОБЕЦЬ у своїй доповіді наголосив на важливості розуміння багатогранності дипломатії Богдана Хмельницького, одним з етапів якої була Переяславська рада 1654 р. Чи це був єдиний варіант у пошуках союзника в боротьбі з Річчю Посполитою? Які обставини сприяли вибору в союзники Московії? Адже до гетьмана Богдана Хмельницького мало не щодня приїздили посли з різних земель та країн, за словами польського історика Людвіка Кубаля, який детально вивчав цей період на основі польських, і не тільки, джерел. Також було наголошено на фальсифікації історичних фактів з боку східної сусідки на сучасному етапі, залучення до цього процесу іменитих науковців, які показали майстерність перевзування в повітрі та відмови від раніше висвітлених ними ж суджень, понять та позицій.

Експрезидент Норвезько-української торгово-промислової палати, журналіст Sity Media з Норвегії Amund Myklebust в своєму виступі зазначив, що Україна для нього друга батьківщина, тут він відчуває себе як вдома, йому в Україні комфортно. Наголосив на спорідненості історії України з скандинавськими народами ще з часів Київської Русі, наприклад, донька Ярослава Мудрого Єлизавета була дружиною норвезького короля Гаральда III Суворого.

На запитання аспіранта Максима ІВАЩУКА: Як бачите майбутнє України? Амунд відповів, що українці мають багату культуру і мають бути разом з європейцями, тоді Україна буде багатша і краща. Наступне запитання професора Володимира КАЛУГИ: Поділіться, будь ласка, Вашим баченням перспектив України? Доповідач відповів, що бачить Україною сильною успішною державою, інтегрованою до Європейського Союзу. Свою відповідь завершим закликом «Слава Україні!». В продовження дискусії професор Володимир КАЛУГА запитав: Ви побували у багатьох країнах. Що Ви скажете про те, як ставляться до України та українців у світі? На що Амунд зазначив: До України, як і українців по-різному ставляться у світі, але немає країн, де він був, щоб тепер з Україною не рахувалися, а українців не помічали. Особливо помітне ставлення до українців у скандинавів, але й в Китаї Україна та українці на слуху. Заключне запитання від доцента Богдана ГРУШЕЦЬКОГО: На Вашу думку, чи стане в майбутньому Норвегія членом ЄС? Учасники отримали наступну відповідь: Норвегія є членом Європейської асоціації вільної торгівлі, але не входить до ЄС. Норвежці побоюються тих змін, які може внести до їхнього стилю життя членство в ЄС.

Фахівчиня міжнародної гуманітарної галузі, Асистентка Департаменту дослідження миру та конфліктів Університету Миру (Коста-Ріка) Шахноза МУМІНОВА в своїй доповіді зазначила про важливість міжнародного гуманітарного руху для врегулювання кризових ситуацій різного плану, екологічного, кліматичного, стихійних лих і особливо війн. Зокрема, звернула увагу на особливості правових аспектів надання гуманітарної допомоги, з якими доводилося зіштовхуватися в своїй діяльності як співробітниці гуманітарних місій в різних країнах. Також, окрім іншого, було зазначено про специфіку діяльності гуманітарного руху в Україні, унікальним явищем якого є волонтерська діяльність.

В продовження дискусії професор Оксана СИЛКА запитала: Які мотиваційні чинники вплинули на вибір Вашої спеціалізації і що спонукає займатися гуманітарною діяльністю зважаючи на існуючі ризики? Шахноза зазначила, що основним стимулом до початку роботи у гуманітарній місії стала необхідність кардинальних змін у своєму житті, бажання бути долученим до змін у своїй країні, реальних змін. На той час це можна було досягти беручи участь у роботі неурядових організацій. Сучасна моя робота в Україні, це відповідь на моє внутрішнє запитання, яка солідаризується з мільйонами українців – хто, якщо не я? Я дійсно переконана, що мої знання і мій досвід на разі потрібні тут! 

Доктор політичних наук, професор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Олександр ШЕВЧУК в рамках свого виступу зазначив зміну парадигми світового порядку в умовах російсько-української війни, окресливши декілька ключових моментів: 1. Найбільший воєнний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни радикально вплинув на експертні оцінки та аналітичні дослідження у сфері політики безпеки і зовнішньої політики. 2. Повномасштабне збройне вторгнення РФ в Україну в 2022 р. спричинило глобальний шок, тому що «ознаменувало собою різке закінчення тридцятирічного періоду глобалізації та системи міжнародного співробітництва» та призвело до виникнення найгострішої безпекової кризи у Європі з часів Другої світової війни. 3. Основою для оновлення архітектури європейської безпеки мають стати ключові елементи перемоги України – відновлення територіальної цілісності держави, забезпечення її недоторканності, справедливе покарання агресора за воєнні злочини та злочини проти людяності, примус нападника до відшкодування збитків. Це стало великою загрозою для глобального світопорядку та змінило розстановку сил у світі, який знаходиться на межі народження нової системи міжнародних відносин.

Доктор історичних наук, доцент Державного університету інформаційно-комунікативних технологій Ірина ВЕРХОВЦЕВА в своїй доповіді звернула увагу на виклики кіберизації міжнародних публічних комунікацій та протидію України деструктивним масовоінформаційним впливам, що в свою чергу має масовий інформаційний вплив на сучасне суспільство. Цифрові технології зумовили якісні зміни суспільства, однак мають і негативні наслідки, оскільки, країна-агресорка спотворює факти нашого минулого та сучасного, залучаючи до цього великі кошти, штучний інтелект та армію ботів, які здійснюють масові атаки на інформаційний простір світу та, зокрема, України. Дії з боку східної сусідки можна охарактеризувати як інформаційний тероризм, для прикладу, тільки в 2024 р. спеціальна мережа «правда» створена в росії організовано розповсюдила 3 600 000 фейкових статей, які будуть використовуватись штучним інтелектом для генерування інформації у відносинах України та росії спотворивши інформаційне поле.

Доктор історичних наук, професор відділу історії Варшавського університету (м. Варшава, Польща) Владислав ВЕРСТЮК у своєму виступі закцентував увагу учасників на історичних уроках, які є надважливими для сучасного розуміння міжнародного світопорядку по відношенню до України. Враховуючи досвід сторічної давнини в питанні балансування української молодої держави між ворогуючими блоками Антанти і Четверного союзу, які мали свої інтереси щодо території України. Спроби молодої дипломатичної служби Української народної республіки мали певні успіхи, але і світ був, у певній мірі, не готовий стати на сторону незалежної України.

Отже, мету конференції: проаналізувати процес становлення та розвитку української дипломатії; обговорити поточні виклики та можливості вітчизняної дипломатії в умовах російсько-української війни; окреслити стратегічні пріоритети світової та європейської дипломатії в контексті сучасних глобальних викликів і загроз; з’ясувати місце та роль різних форм дипломатії в сучасних міжнародних відносинах і розвитку міждержавної взаємодії виконано. Обговорено шляхи подальшої співпраці між учасниками конференції. 

Сергій БІЛАН,
професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук

Наталія КРАВЧЕНКО,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук