У межах проєкту «Від книги до мети», присвяченого світлій пам’яті Ірини Фаріон, відбулася зустріч із видатним українським мовознавцем, професором Миколою Степаненком

Проєкт «Від книги до мети», присвячений пам’яті Ірини Фаріон, оживлює тисячолітню традицію українського книготворення, що цього разу презентована завдяки мовознавчому доробкові Миколи Івановича Степаненка, професора кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, члена Національної спілки письменників України, члена Національної спілки журналістів України, члена Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН Вищої освіти України, який за свою титанічну працю нагороджений численними відзнаками, медалями, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та є лавреатом низки всеукраїнських, міжнародних та обласних премій.

Царина наукових зацікавлень Миколи Івановича – це проблеми граматики, історії та стилістики української мови, актуальні питання неожурналістики. З початком повномасштабної війни особливо багато праць присвячено сучасному станові української мови. Це монографії «Політичне сьогодення української мови: актуальний перифрастикон»; «Політика і війна: закономірності та парадокси мовного розвитку» (2022–2023 рр.); «Динаміка українського політичного лексикону: 2018–2019 рр.» та ін.

Вагома царина, у якій працює наш гість, це гончарознавство. Під орудою мовознавчого маестро Миколи Степаненка вийшли книги «Публіцистична спадщина Олеся Гончара: мовні, навколомовні й деякі інші проблеми», «Літературний простір “Щоденників” Олеся Гончара»; «Світ в оцінці Олеся Гончара: аксіосфера щоденникового дискурсу письменника» та ін.; також упорядкував «Листи до Олеся Гончара» (у двох книгах).

Окреме місце серед наукових проблем Миколи Степаненка посідає вивчення мови творів письменників-полтавців: Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Панаса Мирного, Олеся Гончара, Петра Ротача. Мовознавець поповнив біобібліографійну серію «Мовознавці України» й підготував дослідження про Арнольда Грищенка та полтавця Михайла Жовтобрюха.

Микола Іванович дослідив роль полтавських говорів у формуванні нової української літературної мови, проілюстрував мовну ситуацію на Полтавщині в різні часи. Численними є й краєзнавчі студії професора Миколи Степаненка, який у книзі «Літературні музеї Полтавщини» розповів про майстрів художнього слова, що народилися на Полтавщині або пов’язали свою життєву долю з цим багатим на літературні таланти краєм (це Григорій Сковорода, Давид Гурамішвілі, Іван Котляревський, Микола Гоголь, Панас Мирний, Володимир Короленко, Архип Тесленко, Олесь Гончар, Василь Симоненко).

Микола Іванович Степаненко підготував енциклопедичні видання «Літературно-мистецька Полтавщина»; «Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні»; «Мовознавча Полтавщина»; «Літературознавча Полтавщина»; «Сучасні письменники Полтавщини».

Нашому мовознавчому класикові належать науково-популярні видання «Українське рідне слово», «Рідне українське слово», у яких ідеться про сучасну мовну ситуацію й мовну політику в Україні й діаспорі. Також Микола Іванович лексикограф та творець численних підручників, посібників, програм для вищої та середньої школи.

Останнім часом проф. Микола Степаненко активно працює в царині журналістики. За його редакцією вийшло понад 30 збірників наукових праць.

Чільною є й медійна діяльність Миколи Степаненка. Він автор і співавтор багатьох науково-просвітницьких передач, що понад 20 років регулярно звучали на обласному радіо й телебаченні. На сьогодні опублікував понад 1500 праць. Як педагог сформував свою наукову школу, у межах якої працює ціла армія українських висококваліфікованих спеціалістів, аспірантів та докторантів. Отож перед нами взірець працелюбности й людяности.

Вишуканим і глибоко символічним був вітальний акорд для Миколи Івановича від Народного камерного квартету «Поліфонія» Львівської політехніки, який виконав мелодію Володимира Івасюка «Червона рута», що понад пів століття звучить у світі й стала культовою. Незабутню екскурсію в музеї Львівської політехніки для гостя провела Соломія Харамбура.

Слово від Миколи Івановича для громади Львова було сакральне й тепле. Учений торкнувся мовознавчого доробку проф. Ірини Фаріон, розповів про «мовознавчий сад», який він виростив, виплекав і приніс на споглядання своїм колегам. Пам’ятаймо, що Микола Іванович Степаненко – це «найукраїнніший українець» в «найукраїннішій Україні» – Полтавщині, постать, що формує український дух і є «ядром патріотичного сегмента України» (В. Яворівський).

Спілкування у Львівській політехніці було приємним і незабутнім. За підтримку проєкту сердечна подяка колективу Львівської політехніка, що створив атмосферу науки і праці для нашого гості, зокрема:

• ректорці Національного університету «Львівська політехніка» Наталії Богданівні Шаховській, українському науковцеві, доктору технічних наук, професорові, члену-кореспондентові НАН України;

• проректорові зі соціальних питань та з управління інфраструктурою Національного університету «Львівська політехніка», доктору технічних наук, професорові катедри електронної інженерії Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Ігорю Ігоровичу Гельжинському;

• директорці Інституту гуманітарних і соціальних наук, кандидатові філологічних наук, доцентові катедри української мови Зоряні Йосипівні Куньч;

• директорові Народного дому «Просвіта» Національного університету «Львівська політехніка», кандидатові економічних наук, доцентові катедри економіки підприємства та інвестицій Інституту економіки і менеджменту Володимиру Петровичу Залуцькому;

• катедрі української мови Львівської політехніки за співтворення розкоші спілкування та всім гостям нашого дійства.

Щира подяка творчині іменного подарунка для нашого гостя, який виконала Олена Миколаївна Жеребецька, старший викладач катедри графіки та мистецтва книги Інституту поліграфії та медійних технологій Національного університету «Львівська політехніка», художниця, дизайнерка, член Спілки дизайнерів України, член Національної спілки художників України, лавреатка премії Олени Кульчицької за напрацювання дизайнеру укриттів для дошкільних закладів, учасниця численних аукціонів, спрямованих на допомогу ЗСУ, людина, удостоєна ордену «Культурна дипломатія» за формування національного іміджу України (роботи експонувалися в Україні, Польщі, Франції, Чехії, Японії, Швейцарії та Іспанії, Ізраїлі, Вірменії).

Щирі вітання керівництву й колегам Національного університету біоресурсів і природокористування України. Між цим відомим в Україні та світі освітнім закладом і Львівською політехнікою укладено договір про співпрацю.

Низький уклін нашим гостям Миколі Івановичу Степаненкові та його філологічній музі-дружині Ніні Степанівні Степаненко за щастя бути вашими слухачами, за надих, за ідеї, за спільну мовну дорогу, що щоразу відкриває для нас нові обрії українського духу, національної гідности й відповідального служіння Слову.

Проєкт «Від книги до мети» триватиме, адже ідеї Ірини Фаріон й надалі живуть у дії, віднаходять усе нові й нові паростки для квітування в нашому сьогоденні, проростають у слові, формують нові покоління й щоденно утверджують українську мову як серцевину нашої ідентичности, нашої свободи й нашого майбуття.