Обрамлення агроінженерів в навчальних лабораторіях кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки імені академіка П.М. Василенка

Лабораторні заняття є важливим елементом навчального процесу, особливо, для студентів, які здобувають освіту в технологічних кластерах аграрного виробництва. Опрацювання навчального матеріалу в лабораторних умовах дають змогу студентам не лише якісно засвоїти теоретичні знання, а й розвинути уявлення про їх практичну значимість.

Справжній фахівець інженерного профілю повинен свідомо розуміти функціонал, будову і налаштування сучасної аграрної техніки, вміти застосовувати різноманітне обладнання в технологічних лініях виробництва та творчо підходити до їх проектування з використанням широкого фахового кругозору.

Кафедра сільськогосподарських машин і системотехніки імені академіка П.М. Василенка постійно розвиває партнерські зв’язки з виробництвом в освітньому та науковому напрямках діяльності. Результативність тісної співпраці з роботодавцями висвітлюється у спільних наукових дослідженнях, забезпеченні студентства потужними базами практичного навчання, облаштуванні лабораторій кафедри сучасним технічним обладнанням, вузлами, конструктивними компоновками і реальними зразками аграрних машин. Лише в устаткованій лабораторії можна якісно закріпити теоретичні знання та засвоїти практичну складову роботи агрегатів.

Згідно з умовами навчального плану, агроінженери-другокурсники на четвертому семестрі освіти розпочинають опановувати фундаментальну дисципліну «Сільськогосподарські машини», яка реалізується протягом трьох семестрів бакалаврату. Дисципліна є обов’язковою компонентою ОПП «Агроінженерія» першого рівня вищої освіти, має 10 кредитів ЄКТС, реалізує чотири програмні результати навчання і шість фахових компетентностей, являється ключовою для студентів інженерного профілю, оскільки надає базові знання та практичні складові, необхідні для роботи з технікою, що використовується в сільськогосподарському виробництві.

Здобувачі вищої освіти досить зацікавлено підходять до вивчення конструкції машин, оскільки багато молодих людей вже беруть участь в механізованому аграрному виробництві, допомагаючи батькам на приватних ділянках. Тому вивчення будови, умов застосування та регулювання лінійки плугів і чизельних машин компаній «OPTIKON», «KUHN», «LEMKEN», посівних систем «VÄDERSTAD», «ELVORTІ», «MZURI», асортименту плоскорізальних і дискових знарядь, борін і фрез — носять для студентів порівняльний характер на фоні здобутих практичних навичок.

Але, крім розуміння вимог, до використання ґрунтообробного апарату, положення елементів кріплення, взаємне розміщення його складових частин, важливе значення має вміння налаштувати орний агрегат на виконання операцій грунтообробки. Під час лабораторних занять, здобувачі вищої освіти виконують регулювання положення робочих корпусів плуга, проводять встановлення глибини обробітку ґрунту та корегування рами ґрунтообробної машини у горизонтальному положенні. Висівні системи сучасних сівалок також потребують виважених підходів до вивчення їх технологічних можливостей, особливо після проведених модернізацій. Наприклад, студенти повинні розуміти, чому змінені конструкції дозувальних пристроїв машини «ELVORTI ASTRA СЗ - 3,6», дослідним шляхом оцінити позитивні і негативні складові такої модернізації і встановити доцільність застосованої новизни. В порівнянні пневматичних висівних апаратів «ELVORTІ» і «VÄDERSTAD», студенти засвоюють різницю між принципами функціювання систем з надлишковим тиском та вакуумних систем, ефективність їх роботи в реалізації пунктирного висіву насіння. Також важливе значення має встановлення робочих органів сівалок, розміщення гряділів, регулювання глибини ходу сошників різних конструкцій та регулювання норми висіву посівного матеріалу.

Напередодні розгляду конкретної теми, студенти отримують електронні версії протоколів майбутньої лабораторної роботи та опановують теоретичні її складові. Під час проведення занять, використовуючи набори інструментів, здобувачі вищої освіти знімають характерні показники лабораторного устаткування та фіксують отримані результати у протоколах робіт.

Варто зазначити, що під час навчання в лабораторіях, у студентів часто виникають інноваційні ідеї стосовно функціоналу аграрної техніки, які в майбутньому вдало використовуються у курсових роботах і дипломних проєктах. Лабораторні заняття значною мірою забезпечують напрацювання вмінь і навичок прийняття інженерних рішень у реальних умовах виробництва, сприяють розвитку практичних підходів до механізованих технологій аграрного сектору, що є надзвичайно важливим на шляху формування майбутнього фахівця.

Ігор СІВАК,
доцент кафедри сільськогосподарських машин
і системотехніки ім. акад. П.М. Василенка,
гарант ОПП «Агроінженерія»
першого рівня вищої освіти