Трансформації соціальних комунікацій під впливом нових глобальних трендів: дослідження, обговорення, висновки

03 квітня 2025 року на гуманітарно-педагогічному факультеті Національного університету біоресурсів та природокористування України відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація», що її організувала кафедра журналістики та мовної комунікації.

Співорганізаторами заходу стали високоповажні освітні заклади та установи: Міністерство освіти і науки України, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Редінгський університет (Великобританія), Поморський університет у Слупську (Польща), Варшавський університет (Польща), Гданський університет (Польща), Даугавпілський університет (Латвія).

Конференція зібрала понад дві сотні учасників з практично всіх областей України та восьми країн світу (Польщі, Великої Британії, США, Туреччини, Латвії, Китаю, Франції, Угорщини), які виявили бажання взяти участь і плідно співпрацювали в онлайн-форматі як під час пленарного засідання, так і в рамках секційних обговорень.

Відкрила ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація» завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП, доктор філологічних наук, професор Світлана Харченко. Вона акцентувала увагу присутніх на тематичній спрямованості конференції: дослідження еволюційних конотацій сучасних соціокультурних трансформацій, особливості соціокультурної інтеграційно-дезінтеграційної динаміки сучасних медіа, а також вектори соціокультурних трансформацій у вимірі утрадиційненої та нової лінгвістичної парадигми.

Перед початком роботи присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих у російсько-українській війні, серед яких щонайменше 117 осіб – наші колеги-медійники, які виконували свої професійні обов’язки в зоні бойових дій або загинули в результаті рашистських обстрілів території нашої держави.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, професор, відмінник аграрної освіти України, заслужений працівник освіти України Вадим Ткачук. Він наголосив, що всі три складові в назві заходу – медіа, мова, комунікація – є надзвичайно важливими в нашому воєнному сьогоденні. Особливо ж не маємо права недооцінювати роль медіа, які формують навички інформаційної гігієни і ставлення широкої аудиторії до процесів, які відбуваються в країні і світі. Вадим Анатолійович подякував учасникам конференції науковцям, педагогам, фахівцям-експертам галузі з України та з-за кордону і побажав продуктивних дискусій та нових думок і в конференційних виступах, і під час ліричних пауз.

Привітала учасників заходу, додавши яскравих барв у спілкуванні, директорка магістерської програми з комунікацій для розвитку Редінгського університету (Великобританія) Сара Карді. Вона повідомила, що нині опікується освітнім проєктом з міжкультурного діалогу, в рамках якого відбувається спільне навчання студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України та університету Редінга. Освітня програма передбачає комунікацію з представниками різних держав і культур, зокрема є студенти з Канади, Сполученого Королівства та Ірландії. Під час таких занять учасники виявляють багато спільних рис, які об'єднують людей попри їхні культурні відмінності та створюють платформу для культурного обміну і встановлення міжнародних зв'язків. До речі, пані Сара продовжує вивчати українську і мріє про той час, коли зможе брати повноцінну участь в наукових заходах, організованих НУБіП, розмовляючи нашою державною мовою.

Звернувся до учасників конференції з вітальним словом Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України. «Захід, який ви організували, відбувається у дуже складний час випробування для української державності та її інформаційного простору, зокрема. Тож саме в такий період дослідження соціокультурної трансформації, якими займаються науковці, набуває особливого значення. Адже ви фіксуєте не лише історичні зміни, а й допомагаєте осмислити новітні виклики в інформаційному просторі. Я переконаний, що обговорення таких питань, як, наприклад, український воєнний дискурс в сучасних медіа або комунікативні коди в умовах війни матиме незаперечну цінність - як наукову, так і практичну», - сказав він.

Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, журналіст, медіаексперт та медіатренер, також звернувся з напутніми побажаннями до присутніх. Він нагадав, що головна функція журналістів – уважно спостерігати, помічати деталі, аналізувати й інформувати аудиторію про те, що відбувається. Натомість функція науковців – узагальнювати процеси, що відбуваються в світі медіа, і додавати свої висновки в контекст для загального суспільного розвитку.

Після привітання декана гуманітарно-педагогічного факультету, кандидата філософських наук, доцента Інни Савицької пленарне засідання відкрилося.

Присутні щиро й приязно зустріли в своєму товаристві першу доповідачку. Нею стала людина без перебільшення славетна, Берегиня українського слова доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови Національної академії наук України Катерина Городенська. Катерину Григорівну називають хрещеною матір’ю в науці багато дослідників у цій царині, адже саме вона відкрила перед молодими обдарованими особистостями обшири і глибину світу мови. Тема доповіді Катерини Городенської – «Комунікативно-прагматичний потенціал прислівникових речень в українському медійному дискурсі ХХІ століття» – дала поживу для роздумів і зацікавила багатьох присутніх, а наведені приклади стануть у пригоді науковцям різних галузей знань.

«Європою бродить привид, привид «рашизму». Неологізми та неосемантизми в польських газетних статтях про війну в Україні» – таку назву має дослідження Світлани Романюк, професора Варшавського університету, яке презентувала авторка на пленарному засіданні. Пані Світлана зафіксувала, зокрема, таке явище: останніми роками публіцистика і польська мова збагатилися одиницями, похідними від українських слів. Сталося це під впливом активного висвітлювання подій в Україні польськими журналістами. У такий спосіб реалізувалася потреба якнайближче і найточніше передати зміст повідомлень, закладених в оригінальний (український) підтекст.

Явищу трансформації медіакомунікацій під час воєнних дій була присвячена доповідь Олени Мельникової-Курганової, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики Державного університету «Київський авіаційний інститут». Не секрет, що комунікативні трансформації пов’язані з проблемою впливу нових цифрових медіа та штучного інтелекту. Актуальним у цьому контексті є з’ясування багатьох питань, скажімо, того, яким чином цифровий алгоритм ШІ формує специфічні риси соціальних взаємодій. Важливим фактором залишається також ефект поширення в медіа псевдонаукових знань та складності їх верифікації.

Суголосним з попередньою доповідачкою стосовно проблематики стало дослідження Наталії Кондратенко, доктора філологічних наук, професора кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Пані Наталія вивчала, якими є мовні ознаки використання штучного інтелекту з метою маніпуляції в соціальних медіа, а висновками поділилася з учасниками науково-практичної конференції.

Іван Чиж, заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, кандидат юридичний наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України поділився з присутніми власними міркуваннями на тему «Конституційне право на поширення інформації як першооснова та необхідна умова формування інформаційного громадянського суспільства».

Цілком відмінними від почутих раніше видались ракурси досліджень, про які розповіли польські колеги – Ярослав Поліщук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича з Познані та Артур Себастіан Брацкі, доктор габілітований із гуманітаристики, професор Ґданського університету. Пан Поліщук ретельно досліджував мілітарну поезію як чинник культурної дипломатії, тоді як пан Брацкі вишукував закономірності проявів соціокультурних трансформацій екологічних проблем та екокритики в сучасній художній і документальній літературі.

Доцент кафедри журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Цепкало запропонувала увазі присутніх цікаву доповідь на тему «Особливості інформаційної комунікації у місті Херсоні в умовах війни».

Під час роботи конференції відбулася і презентація колективної монографії «Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України», редакторкою якої є Світлана Романюк. У монографії, виданій у Варшаві, вміщено низку праць, де проаналізовано мовну ситуацію сучасної України. Автори торкаються широкого кола тем: формування національної ідентичності, стратегічних наративів, дискурсивних стратегій і тактик, а також конструктивних і деструктивних впливів медіатехнологій.

Після закінчення пленарного засідання і невеликої перерви почалися секційні засідання. Серед виступів, які почули присутні, варто виокремити оригінальність висновків Миколи Васьківа, доктора філологічних наук, професора, старшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема його дослідження – «Ненормативна лексика в текстах сучасної української мілітарної літератури».

Також варті поваги й уваги результати робіт, які репрезентували здобувачі вищої освіти гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП. Серйозність і відповідальність, з якою працювали студенти спеціальності «Журналістика» Анастасія Загоруй, Тетяна Квас, Дар’я Бровченко, засвідчили, що в гуманітаристиці росте нова зміна молодих науковців. А от аспіранти активно дискутували і розмірковували над аспектами в науці й освіті, повʼязаними із ШІ й іншими новітніми технологіями: вони шукали відповіді на питання, як нам варто вчитися зараз з ними жити і розбиратися в усіх технологічних процесах.

Друга міжнародна науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація» завершилася. За короткий час учасники змогли ґрунтовно обговорити тенденції розвитку сучасних медіа та трансформації соціальних комунікацій під впливом нових глобальних трендів, а також переосмислити роль журналістів у формуванні світогляду громадян у воєнний період. Для кожного учасника ця зустріч стала джерелом натхнення для подальшого розвитку не лише в науковій діяльності, а й у щоденній копіткій праці у сфері суспільної комунікації як всередині держави, так і за її межами.

Особлива подяка нашим Збройним Силам, адже на них тримається наш світ, саме їм ми завдячуємо життями й свободою, правом говорити українською й слухати український Гімн, можливістю сьогодні обговорювати наукові питання. Світла памʼять і шана тим, хто віддав свої життя.

Слава Україні! Героя слава!

Ніна ЖЕЖЕРА,
доцент кафедри журналістики
та мовної комунікації