«Легенда і зірки»: в університеті пройшов творчий вечір з нагоди 90-річчя від дня народження Вадима Крищенка
«Легенда і зірки»: в університеті пройшов творчий вечір з нагоди 90-річчя від дня народження Вадима Крищенка
5 квітня 2025 року
Невже це 90? Боже мій..
Не думалось, що пощастить дожити…
Та, пересиливши життєвий буревій,
Іще стою, хоча й громами битий.
Іще всміхаюсь завтрашньому дню
Добра бажаю і землі, і людям.
А нашій вдачі — міці і вогню,
З надією, що так воно і буде.
З такими словами вийшов на сцену переповненої актової зали Національного університету біоресурсів і природокористування України ювіляр — народний артист України, заслужений працівник культури, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, імені Андрія Малишка, імені Дмитра Луценка, автор понад 50 поетичних збірок, понад 1000 пісень, кавалер ордена Ярослава Мудрого, повний кавалер ордена «За заслуги», ордена Трудового Червоного Прапора, володар найвищої київської відзнаки «Знак Пошани», найвищих нагород Української православної церкви — ордена Андрія Первозванного та ордена Святого Володимира, найвищої відзнаки громадських організацій — Лицар Вітчизни та багатьох інших, професор кафедри культурології Вадим Дмитрович КРИЩЕНКО.
Вийшов після поетично-пісенного прологу, під час якого на екрані промайнуло життя Поета — від 01 квітня 1935 року до нинішнього дня, а на сцені поезію читав і маленький КРИЩЕНКО (Євгенко САВЧУК), і Крищенко-першокласник (Тимур ГРИЦЕНКО), і Крищенко-випускник (Максим НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ), і Крищенко-першокурсник (Роман ЛЕЩЕНКО), і Крищенко-журналіст (Ярослав КОЗУБЕНКО)… Зала вибухнула оваціями, адже бачити і вітати таку знану людину, воістину легенду українського пісенного мистецтва, дано не кожному. А в тому, що зала буде переповненою, сумнівів також не було: зірковий склад учасників творчої програми говорив сам про себе.
З теплим вітальним словом до Вадима Дмитровича зверталися ректор НУБіП України професор Вадим ТКАЧУК і президент університету Станіслав НІКОЛАЄНКО, ректор Київського національного університету технологій та дизайну професор Іван ГРИЩЕНКО, голова Національної спілки письменників України Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ, представники ГО «Земляцтво житомирян» на чолі з президентом Сергієм ВОЙТЕНКОМ, представники Козацького військового аграрно-промислового альянсу.
Та головною на цьому родинному дійстві була її величність Пісня на слова Вадима КРИЩЕНКА. Тож не дивно що першою стала саме «Родина» на музику Олександра ЗЛОТНИКА, яка вперше прозвучала у 1995 році у виконанні незабутнього Назарія ЯРЕМЧУКА. Нині її виконали його сини — народні артисти України Дмитро і Назарій ЯРЕМЧУКИ, які ще подарували чарівним жінкам у залі ліричну «Слов'янська врода» на музику Геннадія ТАТАРЧЕНКА.
Поезій про жінку у Вадима Дмитровича КРИЩЕНКА чимало, та найдорожчою з жінок завжди залишалася мати, яка так рано пішла з життя. Зі щемливої «До маминих очей» розпочала свій виступ народна артистка України Надія ШЕСТАК. Ще двадцять років тому автор запропонував їй виконати цей твір, але і сьогодні «вона чіпає душі не тільки людей зрілого віку, а також і юні душі. Починають бриніти найсокровенніші, найпотаємніші струни. Таке під силу дуже глибокому тексту», — сказала Надія Петрівна. Не менш глибокою є і знакова для виконавиці «Ностальгія», яка доводить, що «ключ до спілкування — любов».
І який же день народження без вітальної «День народження є у кожного» від народного артиста України Павла ЗІБРОВА? За лаштунками Павло Миколайович робив її «репетицію» з хоровою групою народного ансамблю пісні і танцю «Колос» (це відео вже шириться мережею), а на сцені виконав і нещодавно записану «Якщо поруч ти» на слова ювіляра:
Всі мої стежини, всі мої дороги
Звернуті давно в твій бік –
Скільки буде сили, скільки буде змоги,
Я світитиму тобі.
Дуже сподіваємося, що стежини ще не один раз приведуть артиста у НУБіП.
Забаглося заримувати
Твоїх очей живі агати,
Та ще покласти на всі ноти
Твій профіль, що яснить навпроти.
Щоб ти лишалась між рядками
Й читалась вдень і вечорами.
І, обминувши крик і галас, мені співалась…
Так пише Вадим КРИЩЕНКО про кохану жінку. Проникливо… І не менш проникливим було виконання народним артистом України Олександром ВАСИЛЕНКОМ романсу «Сьогодні свято в нас». Олександр Миколайович не вперше на нашій сцені, тож під фінал концертної програми виконав і життєстверджуючу « Гей ви, козаченьки…»
Якоюсь особливою енергією війнуло, коли на сцену вийшла народна артистка України Алла КУДЛАЙ. Першу пісню на слова Вадима КРИЩЕНКА вона виконала, коли ще співала у Національному заслуженому академічному народному хорі України ім. Григорія Верьовки, а вже у сольній кар'єрі цих пісень було чимало. Молода і тендітна, Алла Петрівна дарувала глядачам «Тополю», а у Вадима Дмитровича грайливо запитувала: «Мій ти, чи не мій?»
Так, поезія КРИЩЕНКА про любов — це щось неперевершене…
Любов не знає слова «Обережність»…
Не все буває вічним у житті.
Ми летимо в космічному безмежжі
На білих крилах наших почуттів…
Ось так, неначе в космічному безмежжі, відчували себе глядачі, слухаючи «Відлуння моєї любові» у виконанні заслуженого артиста України Олександра ЗАЙЧЕНКА, в невимовний шал понесла заслужена артистка України Тетяна ПІСКАРЬОВА з піснею «Підходящий», незбагненні квіти розквітали у серцях від «Червоної ружі» від Христини ДАРВАЙ, до берега мрій перенесли Юрій ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ і Наталія САВЧЕНКО.
Христина ДАРВАЙ спеціально приїхала з Івано-Франківська, щоб привітати ювіляра, а от із Тернополя прибув талановитий співак, композитор Юрій ФУТУЙМА, з яким Вадим Дмитрович на цьому пісенному святі зустрівся вперше, хоча Юрій кілька віршів Поета поклав на музику. Кандидат медичних наук, доцент, хірург, Юрій з перших днів війни рятував життя наших ангелів-охоронців на фронті, та хвороба змусила повернутися. До ювілею Вадима Дмитровича КРИЩЕНКА молодий виконавець поклав на музику «На березі», тож у нас була і прем'єра, а другий твір — «Приходиш ти..» був присвяченій арт-директору Інні ПАВЛЕНКО, яка вже понад десять років завжди поруч із Вадимом КРИЩЕНКОМ.
Хоч відзначали ювілей, пам'ятали, кому завдячуємо, що сидимо у теплій затишній залі і насолоджуємося хітами, — нашим воїнам. Підняв зал, читаючи вірш Вадима КРИЩЕНКА «Вдова», народний артист України, Герой України, ще одна українська легенда — Анатолій ПАЛАМАРЕНКО. Сила голосу, сила духу, сила таланту Анатолія НЕСТОРОВИЧА неперевершені!
Великий майстер голосу і слова,
Його ми хочемо почути знову.
Подякуєм своїй нехитрій долі,
Що є у нас маестро Анатолій.
І наче відлуння тієї поезії прозвучала «Пісня перемоги» у виконанні викладачки вокалу і сценічної майстерності при студії Національного заслуженого академічного народного хорі України ім. Григорія Верьовки Олени СЛОБОДЯНЮК, яку Вадим КРИЩЕНКО написав у співавторстві з Інною ПАВЛЕНКО.
Так, ювілярові багато років, та є у нього рядки: «Людина, котра пише вірші, не може зватися «стара»! Тож «Запитаю в осені, запитаю в літа, чом так швидко цокають днів моїх копита» від Олександра ТКАЧЕНКА навіяла не сум, а теплі спогади про Анатолія АВДІЄВСЬКОГО, Дмитра ГНАТЮКА, Бориса ОЛІЙНИКА, Андрія МАЛИШКА, Віктора ШПОРТЬКА, Ніну МАТВІЄНКО, Віталія БІЛОНОЖКА, Раїсу КИРИЧЕНКО, з якими співпрацював ювіляр… Саме Раїса Опанасівна колись виконувала «смачну» пісню на слова Вадима Дмитровича «Варенички». Цю пісню ми почули на святі у виконанні народної артистки України Ярослави РУДЕНКО — володарки прекрасного першого альту, солістки Національної філармонії України і Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю ЗСУ, яка є кандидаткою мистецтвознавства завдяки захисту дисертаційної роботи про творчість Раїси КИРИЧЕНКО. Ярослава прийшла із сюрпризом — нагородою від військово-музичного управління, яку вручив Вадимові Дмитровичу начальник управління Ігор КІШМАН.
Для мене пісня – солов'їна мова,
Живильні сили хлібних колосків.
Люблю я щире українське слово,
Яке пройшло крізь збурення віків.
Про щире українське слово написала пісню на вірші ювіляра народна артистка України Наталія ШЕЛЕПНИЦЬКА, яка тепло відгукнулася про улюбленого поета, та й про університет, у якому пропрацювала 22 роки. Один з перших учнів Наталії Михайлівни, випускник університету Дмитро АНДРІЄЦЬ, сьогодні вже заслужений артист України, тож зала почула ще «Дві зорі» у виконанні дуету, який неодноразово звучав на цій сцені. А Дмитро схвилював залу «Хай береже всіх нас Господня сила!» (Вадим КРИЩЕНКО зумів 10 заповідей Божих покласти на вірші).
Гуркоче війна, безпорадність шкребе
І лихо розсипалось дрібно…
Уже в котрий раз я питаю себе :
Кому твоя пісня потрібна?
Хоча і війна, ворог землю розрив,
Хоча негараздів хуртеча,
Та пісня, її український мотив
В борні цій, гадаю, доречна!
Ці слова Вадима Дмитровича КРИЩЕНКА підтвердила народна артистка України Алла ПОПОВА. Як завжди, струнка і чарівна, співачка заворожувала творами Поета, які сама ж поклала на музику, — «Поверни» і «Україно». «Перед тим, як писати музику на вірші Вадима КРИЩЕНКА, я молилася: Господи, дай мені, Боже, не зіпсувати цю поезію високу!» — каже Алла Борисівна.
Вітали ювіляра і колеги-кафедрали: народний артист України, професор кафедри Роман РУДИЙ — «Котиками вербовими»; заслужений артист України, доцент Віктор КАВУН та старший викладач Владислава ЧАЙКА — «Батько і мати, два сонця гарячих»; старший викладач Тарас КУШНІР — «Хай щастить вам, люди добрі», хореографічний ансамбль «Сузір'я ритмів» під керівництвом Вячеслава БОРЗЕНКОВА — постановкою на «Вишеньку-черешеньку», тріо «Тоніка» — «Полісяночкою» (та так, що Вадим Дмитрович, здавалося, зараз до танцю піде!»).
На високій оптимістичній ноті завершував пісенне свято гурт з яскравим творчим обличчям та неймовірною енергією — «Козацькі забави».
Лихо з поглядом лютим — не дивись у вікно,
Бо по-нашому буде все одно, все одно.
Вдачу маємо горду і пісні в нас дзвінкі,
Ми ж козацького роду — ми такі, ми такі.
До славного гурту долучився народний ансамбль пісні і танцю «Колос» під керівництвом старших викладачів Тараса КУШНІРА та Ольги САУРІНОЇ, тож «Козацькі забави» тепер можуть запрошувати наших талановитих студентів виступати разом.
«Многая літа!» — завершували дійство усім залом. Нехай же ще багато літ слово Вадима КРИЩЕНКА, як багнет, відстоює правду і як сонечко, зігріває душі. І нехай якнайшвидше прийде Перемога, щоб такі пісенні дійства відбувалися під мирним небом України.
Ірина МАЙДАНЮК
