Аспіранти взяли участь в гостьовій лекції «Трансформація методологічних підходів до вивчення аграрної історії в Україні»

 Аспіранти гуманітарно-педагогічного факультету долучилися до гостьової лекції з доктором історичних наук, професором Корновенком Сергієм Валерійовичем на тему «Трансформація методологічних підходів до вивчення аграрної історії в Україні: основні тенденції (1990-ті – 2020-ті рр.)».

Сергій Корновенко є доктором історичних наук, професором кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, директором Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії. Пріорітетною проблематикою наукової діяльності Сергія Валерійовича є аграрна історія, краєзнавство, історіографія, методика та методологія наукових досліджень.
У своїй лекції професор розповів про методологічний ренесанс аграрної історії на початку 21 століття, коли ця історична наука вийшла із глибокої і затяжної кризи. Якісний прорив у науці відбувся надзвичайно швидкими темпами, оскільки істориками було зроблено чимало досягнень у процесі переосмислення багатьох важливих питань минулого українського народу та об’єктивного відтворення національного історичного процесу.

Доктор історичних наук наголосив, що саме на початку 21 ст. в українській науково-історичній думці почали формуватися різні підходи до розуміння селянства, селянської культури, селянської цивілізації та селянського світу. До того дослідники невиправдано ігнорували природно-біологічні компоненти, які були основними при формуванні селянства, як соціального персонажу суспільства. Натомість селянин мислить завжди конкретно, він насамперед ідентифікує себе не з уявною, а з конкретною спільнотою – сім’єю, громадою, селом. Тому можна дійти до висновку, що селянство – не лише окрема суспільна верства, прошарок, стан чи клас, а одна з первісних форм людської цивілізації.

Корновенко Сергій виокремлює два етапи трансформації методологічних підходів до вивчення аграрної історії в Україні. Перший – так званий «методологічний шок» і «методологічна невизначеність», що припали на кінець 1980 – 1990-ті рр. Другий – «методологічний ренесанс», що відбувся у 2020-ті роки. Ключовими ідеологемами аграризму стали: незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці; визнання селянства верствою, здатною відігравати самостійну роль у політичному житті; відокремлення селянства від капіталістичного і соціалістичного суспільства, оскільки селянський шлях розвитку відрізняється від інших соціальних груп і напряму пов’язний із землеробством.

Учасники зустрічі долучилися до обговорення та задали питання спікеру. Одне з питань стосувалося того, яку роль в селянознавсті мають польові дослідження. Професор відповів на запитання і розповів про Першу літню аграрно-історичну школу-експедицію, що відбулася влітку 2024 року під егідою Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Учасниками проєкту стали учні 9-11 класів, які відвідали екскурсії до Богодухівського народного історико-краєзнавчого музею та Красенівського краєзнавчого музею ім. Івана Піддубного. Вони мали нагоду зустрітися з краєзнавцями, отримати цікаву інформацію з історії сіл Посулля та здійснити фіксацію усних свідчень-спогадів людей старшого віку про повсякденне життя селянства у післявоєнні роки. Завершуючи свою лекцію, Сергій Валерійович наголосив на важливості формування свідомості у молоді на україноцентричних засадах.

Максим ІВАЩУК,
Голова Ради аспірантів гуманітарно-педагогічного факультету