Навчальна практика – невід’ємна складова підготовки агронома

Традиційно студенти 1 курсу спеціальності 201 «Агрономія» навесні проходять навчальну (агрономічно-ознайомчу) практику з дисципліни «Грунтознавство з основами геології». Основними завданнями практики є вивчення факторів ґрунтоутворення та їх впливу на формування і розвиток грунтів на прикладі основних типів ґрунтів ґрунтово-кліматичних зон Полісся та Лісостепу України.

Цього року практика проходить в 2 етапи: в Національному природному парку «Голосіївському» та продовжиться у навчально-дослідних господарствах НУБіП України. На сьогодні вже 2 суботи поспіль усі 10 груп 1 курсу агробіологічного факультету вранці  збираються в другому навчальному корпусі для отримання інструкцій і подальшого виходу з керівниками на розрізи.

Керівниками навчальних практик, згідно наказу, стали досвідчені викладачі кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули: ЗАБАЛУЄВ В.О., КРАВЧЕНКО Ю.С., БОГДАНОВИЧ Р.П., ВІТВІЦЬКИЙ С.В., КАРАБАЧ К.С., ЯРОШ А.В., КУЧЕР Л.І., КОЗАК В.М., ШЕМЕТУН К.І., НОСЕНКО В.Г., СУББОТІНА О.В. Відповідальність за проведення інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності у навчальній лабораторії НУБіП України поклали на завідувача навчальної лабораторії ґрунтознавства та охорони ґрунтів СУББОТІНУ О.В.

У перший день студенти ознайомилися з правилами по охорони праці при проходженні польової практики та  розписались у відповідному журналі, а керівники практики провели консультації з питань організації та проведення практики і отримали інструменти та інвентар. Кожна група була поділена на 4 бригади, які відповідають за польові та лабораторні дослідження одного ґрунтового розрізу. Кожен зі студентів має можливість набути практичні навички у виборі місця і закладці ґрунтових розрізів, опановувати методику відбору зразків ґрунту з генетичних горизонтів для подальшого проведення досліджень. Результати досліджень відібраних зразків будуть представлені студентами у вигляді курсовій роботи.

Не простий, але цікавий день швидко добіг кінця. Бригади охарактеризували фактори грунтоутворення, поновили ґрунтові розрізи, зробили прив’язку, виділили та виміряли генетичні горизонти, визначили рівень залягання карбонатів, зробили фото профілю грунту. Відібрали з кожного генетичного горизонта зразки ґрунту на щільність методом ріжучого кільця за допомогою бурового стакана та на польову вологість ґрунту. Для оцінки структурного стану грунту методом сухого просіювання за Савіновим взяли у непорушеному стані зразок ґрунту вагою 2 кг. Останнім відбирали непорушений зразок для визначення капілярної вологоємності грунту із середини верхнього генетичного горизонта у буровий стакан. Для проведення інших досліджень в лабораторних умовах, з кожного генетичного горизонта та материнської породи додатково відібрали зразки грунту масою близько 1 кг.

Такий підхід повинен допомогти студентам на практиці визначати вплив факторів ґрунтоутворення на формування ґрунтів у конкретних умовах, опанувати методику обстеження ґрунтового покриву, оволодіти навичками по відбору ґрунтових зразків та підготовки їх до досліджень.

Катерина КАРАБАЧ,
доцент кафедри ґрунтознавства та
охорони грунтів ім. проф. М.К. Шикули