Професійний розвиток за кордоном: реальний досвід здобувачів освіти 2 курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа»

Хочу поділитись своїми враженнями від пройденої закордонної практики в Словаччині, яку надає наш університет. Для початку, хочу висловити подяку університету за таку чудову можливість отримати досвід роботи в сфері обслуговування на закордонному рівні.
Дуже сподобалась саме організація всієї практики, включно з документами, якими займалась організаторка поїздки, трансфером до Словаччини, житлом, харчуванням та безпекою кожного студента (у вигляді страхування).
Звісно їхати в другу країну без знання місцини та мови було страшно, в перші дні дуже хотілось додому (я ледь не здалась та не поїхала в перший ж тиждень практики). Але я таки опанувала свої емоції і пройшла практику до кінця, чому дуже рада, оскільки отримала гарний досвід, познайомилась з чудовими людьми та отримала дуже багато позитивних емоцій.

Тож перейдемо до самої практики. Ми з Вікторією попали в чудовий 4-зірковий готель Chopok в Низьких Татрах.

Почали свою роботу через день після приїзду (теж дуже сподобався цей момент, тому що керуючі готелю дали нам день відпочинку після довгої дороги). Перші дні було страшно, не до кінця розуміли, що нам кажуть (через незнання мови), ми нічого ще там не знали, тому цей страх логічний. Мене з двома іншими студентками поставили навчатись у бар ресторану (звісно перші декілька днів з іншими офіціантами). Ми включились у роботу максимально швидко, 3 дні навчання і нас залишали самих у барі. Оскільки ми приїхали в самий пік сезону, нам прийшлось швидко все вивчати та загалом розуміти схему роботи, бо кожен день заселення готелю перевищувало 250 гостей.

У наші обов'язки входило:

1. Зранку слідкувати за столами, аби не було брудного посуду.
2. Після сніданку змінювали скатертини та сервірували столи.
3. Ввечері було найцікавіше. Перед вечерею у нас був ритуал запалювання свічок в залі, набирали воду у графіни для гостей та давили лимонний сік для води. Потім вже на самій вечері ми працювали за баром (віддавали офіціантам замовлені напої, як бутильовані так і змішані, натирали стакани та келихи, паралельно від цього протирали столові прибори).
4. Після вечері офіціанти готували залу ресторану до сніданку, а ми дороблювали всю роботу у барі.

Новий рік у готелі був для мене найцікавішим моментом з усієї практики. Ми готували велику конференц-залу для гостей, які зустрічали Новий рік у готелі. У колективі була чудова атмосфера, всі працювали разом, веселились паралельно від роботи та дуже багато розмовляли. Особливо весело було коли ми надували кульки гелієм, без смішних голосів з жартами не обійшлось. Саме Новий рік нас зблизив з колективом готелю. Ми почали більше з ними розмовляти (намагались звісно словацькою мовою), з'явилось більше спільних тем.

Через місяць я вже почала краще розуміти словаків та розмовляти словацькою мовою, саме через це, коли діти місцевої школи приїхали на канікули в Хопок, мені доручили їх обслуговувати, це були незабутні емоції, оскільки я звикла працювати у барі, де немає як такого контакту з гостями.

Мене почали виводити в зміни, коли були важливі заходи (це приємно насправді, оскільки ввійшла в довіру до керуючих). На мене покладено більше відповідальності ніж на інших практиканток, оскільки я показувала хороші результати саме в мові, спілкуванні з гостями та вивченні нумерації столів. Навіть іноді давали один столик на обслуговування.

Зрозуміло, що гарна робота має оцінюватись. Окрім похвали, таких важливих доручень та стипендії від академії, директорка готелю оцінила кожного окремо за відповідну роботу премією. Було звичайно дуже приємно, що саме твою роботу оцінили найвище та найкраще. Тоді я зрозуміла, що всі 3 місяці робила все правильно та ввійшла у довіру як до керуючих персон, так і до офіціантів.

Загалом, іншим студентам нашого університету я звісно раджу поїхати на закордонну практику до Словаччини, оскільки це чудова можливість побачити іншу країну, відчути на собі їхні традиції, скуштувати їхні страви, звичайно ж отримати прекрасний досвід, незабутні спогади та емоції, та зрозуміти специфіку своєї спеціальності не лише в теорії, а й на практиці.

Паралельно з проходженням практики Академія професійної освіти «Меркур» провела стажування та результатами якого ми отримали як знання, так і сертифікати.

Дякую НУБіП України за таку чудову можливість!

Богдана БОРДЮГ,
здобувачка вищої освіти спеціальності
241 «Готельно-ресторанна справа»
2 курс, 2 група