Петро Прокопович: 250 Років спадщини та інновацій у бджільництві – підсумки міжнародної конференції
Петро Прокопович: 250 Років спадщини та інновацій у бджільництві – підсумки міжнародної конференції
25 березня 2025 року
Вся пасічницька спільнота України у 2025 році відзначає 250-річчя від дня народження видатного українського бджоляра, новатора та науковця Петра Івановича ПРОКОПОВИЧА. Його внесок у розвиток бджільництва не лише в Україні, але й у всьому світі є неоціненним і продовжує впливати на сучасні методи пасічникування.
Петро Іванович зробив безцінний внесок у розвиток бджільництва, винайшовши у 1814 році перший у світі розбірний рамковий вулик. Ця інновація революціонізувала бджільництво, зробивши його більш ефективним, гуманним і зручним для пасічників. Завдяки цьому відкриттю стало можливим отримувати мед без знищення бджолиних сімей, що значно підвищило продуктивність пасік та зменшило втрати бджіл. Сучасне світове бджільництво базується саме на принципах, які започаткував Прокопович.
Окрім технічних досягнень, Петро Іванович приділяв велику увагу освіті та підготовці кадрів у сфері бджільництва. У 1828 році він заснував першу в Європі школу пасічників, яка протягом більш ніж 50 років підготувала понад 700 кваліфікованих спеціалістів. Учні Прокоповича розповсюджували його передові методи в різних куточках країни та за її межами, що сприяло підвищенню рівня бджільництва в Україні та інших країнах.
Його наукові розробки стосувалися не лише конструкції вуликів, а й фізіології та поведінки бджіл. Прокопович розробив методи боротьби із хворобами бджіл, детально описав технології догляду за бджолиними сім’ями та оптимальні способи збору меду. Він також активно займався питаннями селекції бджіл, прагнучи вивести продуктивніші та стійкіші породи.
Його діяльність сприяла становленню України як провідної країни у сфері бджільництва. Завдяки Прокоповичу та його послідовникам Україна посіла чільне місце серед світових виробників меду. До сьогодні його ідеї залишаються актуальними, а розбірний рамковий вулик використовується на пасіках у всьому світі.
Весь життєвий шлях Петра Івановича був сповнений пошуків, досліджень та впровадження інновацій. Він був справжнім подвижником своєї справи, який не лише працював над удосконаленням бджільницьких технологій, а й дбав про збереження та розвиток галузі в цілому. Його життя і праця – це приклад самовідданості, науки та любові до бджіл.
Ювілей великого пасічника — це не лише нагода згадати його досягнення, а й привід замислитися над подальшим розвитком бджільництва в Україні. Вшанування пам’яті Петра Прокоповича — це стимул для сучасних науковців та пасічників продовжувати його справу, впроваджувати інноваційні підходи та розвивати галузь відповідно до викликів сучасності.
Завдяки його внеску бджільництво стало не лише промислом, а й справжньою наукою. Сьогодні ми з гордістю можемо сказати, що спадщина Прокоповича продовжує жити, надихаючи нові покоління пасічників та науковців на подальші відкриття та досягнення.
На початку 2025 року кафедра бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України поставила перед собою амбітну та благородну мету — присвятити весь рік добрим справам на честь видатного українського бджоляра, новатора та науковця Петра Івановича ПРОКОПОВИЧА.
Зважаючи на величезний внесок цієї постаті у розвиток світового бджільництва, на засіданні кафедри під головуванням професора ПОВОЗНІКОВА М.Г. було прийнято рішення вшанувати його пам’ять не лише науковими заходами, а й практичними діями. Так народилася ініціатива реалізувати 250 добрих справ протягом року, присвяченого Прокоповичу.
Ця ініціатива охоплює широкий спектр заходів: допомога молодим пасічникам, популяризація бджільництва серед дітей та студентської молоді, проведення відкритих лекцій та майстер-класів, висаджування медоносних рослин, підтримка наукових досліджень у сфері бджільництва та багато іншого. Кожен учасник кафедри, від професорсько-викладацького складу до аспірантів і студентів, має можливість внести свій вклад у цю благородну справу.
Такі ініціативи не лише зміцнюють традиції, закладені Прокоповичем, а й сприяють розвитку українського бджільництва, підтримці екологічного балансу та підвищенню обізнаності суспільства про важливість бджіл у природі.
Цей рік стане для кафедри та всієї пасічницької спільноти не просто роком пам’яті, а й періодом активної роботи, що підтвердить значущість спадщини Петра Прокоповича та його ідей у сучасному світі.
Першою масштабною ініціативою в межах реалізації проєкту вшанування пам’яті Петра Івановича Прокоповича стало рішення про проведення Міжнародної науково-практичної конференції. Цей захід має на меті об’єднати науковців, практиків бджільництва, представників галузевих асоціацій, студентів та всіх, хто цікавиться історією, сучасним станом і перспективами розвитку бджільництва в Україні та світі.
Саме тому 20 березня 2025 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Петро Прокопович: 250 років спадщини та інновацій у бджільництві».
Ця подія стала знаковою для наукової та пасічницької спільноти, об’єднавши провідних вчених, практиків, студентів, представників громадських організацій та всіх зацікавлених у розвитку бджільництва. Учасники мали змогу обговорити не лише історичний внесок Петра Прокоповича, а й сучасні виклики та перспективи галузі, надихаючись його науковими ідеями та інноваціями.
З вітальним словом до учасників, а їх було близько 200 осіб, звернувся начальник науково-дослідної частини НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор Володимир ОТЧЕНАШКО. У своїй промові він підкреслив величезний внесок Петра Івановича Прокоповича у розвиток світового бджільництва, нагадавши про його новаторські ідеї та багаторічну науково-практичну діяльність. Також він передав вітальне слово від ректора університету Вадима Анатолійовича ТКАЧУКА, який висловив підтримку розвитку бджільництва як стратегічної галузі аграрної науки та економіки України.
Не менш змістовним було звернення декана факультету тваринництва та водних біоресурсів доцента Руслана КОНОНЕНКА, який наголосив на важливості спадщини Петра Прокоповича для сучасних дослідників і практиків галузі. Він підкреслив, що наукові ідеї видатного бджоляра залишаються актуальними й сьогодні, надихаючи нові покоління пасічників та науковців на подальші відкриття.
На завершення свого виступу Руслан Володимирович вручив подяки меценатам кафедри, які зробили вагомий внесок у покращення матеріально-технічної бази кафедри бджільництва та факультету загалом. Завдяки їхній підтримці стало можливим проведення низки заходів, спрямованих на популяризацію бджільництва та впровадження інноваційних методів у цій сфері.
З вітальною промовою до учасників зібрання звернувся віцепрезидент Спілки пасічників України Андрій БАЖАН. Він підкреслив важливість цього заходу для популяризації історичної спадщини Петра Івановича та розвитку сучасного бджільництва в Україні. Також він передав вітання від президента Спілки пасічників України Віталія НАГОРНЮКА, який висловив підтримку ініціативам, спрямованим на збереження та впровадження інновацій у цій галузі.
Після завершення офіційної частини конференції розпочалося пленарне засідання, у якому взяли участь як вітчизняні, так і зарубіжні науковці, що спеціалізуються на вивченні спадщини Прокоповича та сучасних тенденцій у бджільництві.
Першим виступив автор і дослідник видань праць Прокоповича, кандидат технічних наук, почесний пасічник України Василь Олексійович СОЛОМКА. У своїй доповіді він детально розповів про науковий спадок великого бджоляра, зокрема про реальний внесок Прокоповича у розвиток світового бджільництва. Доповідач спростував деякі міфи та неточності, які накопичилися протягом століть, і розкрив історичні факти, що підтверджують унікальність його винаходів та підходів до утримання бджіл.
Наступним доповідачем виступив Василь Степанович БАРАБАШ — голова громадської організації «Гільдія медоварів України». У своїй доповіді він акцентував увагу на інноваційних підходах до переробки продукції бджільництва, зокрема на сучасних технологіях виготовлення медових напоїв, косметичних засобів та інших високоцінних продуктів на основі меду, воску, прополісу й маточного молочка.
Василь Степанович підкреслив важливість підвищення доданої вартості продукції бджільництва та навів прикладиуспішних практик як в Україні, так і за кордоном. Доповідач наголосив на необхідності наукового підходу та співпраці між пасічниками, переробниками та науковцями, що сприятиме розширенню ринку української медової продукції та її виходу на міжнародний рівень.
Дистанційно виступив доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри мікробіології, фармакології та епізоотології Поліського національного університету Олександр Євстафійович ГАЛАТЮК. У своїй доповіді він представив нові наукові дані щодо ентеробактеріозів — захворювань, які є однією з основних причин масової загибелі бджіл. Його виступ викликав жваве обговорення серед учасників конференції, оскільки ця проблема є надзвичайно актуальною для сучасного бджільництва.
Виступ доктора біологічних наук, професора Аграрного університету Грузії Іраклія ДЖАНАШІЯ був присвячений новому захворюванню бджіл — тропілелапсозу. Із цією хворобою вже зіткнулися грузинські пасічники. Доповідач детально охарактеризував збудника, описав симптоми захворювання, методи діагностики та боротьби з ним. Особливу увагу він приділив застереженням для українських пасічників щодо профілактичних заходів і недопущення поширення цього кліща на території України.
Виступи кандидата сільськогосподарських наук Василя ГАЙДАРА (м. Мукачево), кандидата сільськогосподарських наук, викладача Ферганського державного університету (Узбекистан) Шералі Рустамбековича СУЯРКУЛОВА та доктора філософії, старшого наукового співробітника Ради сільськогосподарських досліджень та аналізу сільськогосподарської економіки (м. Болонья, Італія) Сесілії КОСТА були присвячені вивченню місцевих бджіл та загрозам, які несуть чужорідні раси бджіл. Усі доповідачі застерігали українських пасічників від неконтрольованого ввезення таких рас у райони проживання аборигенних бджіл. Глибокий аналіз виступів свідчить про те, що міжрасове схрещування призводить до критичного стану місцевих бджолиних популяцій.
Особливу атмосферу в аудиторії створив виступ Олександра МАЗУРА, провідного фахівця матковивідної пасіки компанії Australian Rainforest Honey (м. Новра, штат Новий Південний Уельс, Австралія). Олександр детально розповів і представив презентацію про особливості виведення бджолиних маток в Австралії, де щосезону виробляють понад 120 тисяч маток. Подібних потужностей в Україні поки що немає.
Доктор біологічних наук, професор кафедри екології, географії та природокористування Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Олександр Васильович ЛУКАШ та доктор педагогічних наук, професор кафедри природничо-математичних дисциплін та ІКТ в освіті Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Андрій Андрійович ДАВИДЕНКО представили надзвичайно актуальну доповідь, присвячену впливу військових дій на бджільництво Чернігівської області.
Це дослідження стало першим в Україні, що ґрунтовно розглянуло наслідки бойових дій для бджільницької галузі регіону. Автори проаналізували основні загрози, зокрема втрату пасік, скорочення популяцій медоносних бджіл, забруднення навколишнього середовища вибуховими речовинами та зменшення медоносної бази через руйнування природних екосистем.
Представлені результати викликали жваве обговорення серед учасників конференції, адже вони не лише висвітлюють проблему, але й дають підґрунтя для розробки подальших заходів з відновлення та підтримки бджільництва в постраждалих регіонах.
Надзвичайно потужною та науково обґрунтованою була доповідь доктора філософії, голови правління ГС «Асоціація керованого запилення “BeesAgro”» Романа ДВИКАЛЮКА. Автор детально, з наведенням наукових результатів, проаналізував особливості поведінки бджіл під час накопичення прополісу в засобах збору.
Дослідження охоплювало механізми формування прополісових відкладень, вплив різних факторів на процес його накопичення, а також можливості оптимізації збору цього цінного бджолиного продукту. Представлена інформація не лише розширила уявлення учасників конференції про особливості поведінки бджіл, але й відкрила нові перспективи для вдосконалення технологій збору прополісу в комерційному бджільництві.
Висвітлені результати ще раз підтвердили, що, попри складні часи, наука в Україні залишається на високому рівні, а українські вчені продовжують здійснювати важливі дослідження, спрямовані на розвиток та модернізацію галузі бджільництва.
На конференції було приділено значну увагу актуальним питанням фізіології травлення бджіл та застосуванню імунотропних засобів для підвищення їхньої резистентності й отримання безпечної продукції бджільництва.
Учасники мали можливість заслухати ґрунтовні доповіді завідувача кафедри виробництва і переробки продукції дрібних тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, доктора сільськогосподарських наук, професора Юрія Володимировича КОВАЛЬСЬКОГО та заступника директора з наукової роботи компанії «СГП «Мікробіологічні системи» Михайла ПЕРЕСТА.
Професор КОВАЛЬСЬКИЙ Ю.В. висвітлив питання особливостей травлення у медоносних бджіл, будови середньої кишки, вплив різних видів кормів на їхню продуктивність і загальний стан здоров’я.
Михайло Михайлович ПЕРЕСТ розглянув механізми розщеплення та засвоєння вуглеводів, білків і ліпідів, а також роль мікрофлори кишечника у підтримці нормальної життєдіяльності бджолиних сімей, а також представив сучасні підходи до використання імунотропних засобів у бджільництві, наголосивши на їхній ролі у зміцненні імунної системи бджіл, профілактиці захворювань та підвищенні безпечності продукції. Було акцентовано увагу на інноваційних біопрепаратах, які можуть ефективно стимулювати природний імунітет бджіл без негативного впливу на якість меду та інших продуктів бджільництва.
Доповіді викликали жваве обговорення серед учасників, які активно долучилися до дискусії щодо оптимальних методів підвищення стійкості бджолиних сімей та впровадження сучасних наукових розробок у практику бджільництва.
Директор ТОВ «Київоблбджолопром» Валерій Петрович ДОМБРОВСЬКИЙ представив учасникам конференції новітню розробку — вощину Домбровського «Антикліщ».
У своїй доповіді він детально розповів про унікальні властивості цього інноваційного продукту, спрямованого на боротьбу з вароатозом — одним із найнебезпечніших захворювань медоносних бджіл. Вощина «Антикліщ» виготовлена за спеціальною технологією, яка ускладнює розмноження кліща Varroa destructor, що є головною загрозою для пасік у всьому світі.
Під час презентації було розглянуто механізм дії вощини, її безпечність для бджіл і вплив на якість бджолопродукції. Валерій Петрович зазначив, що використання цього матеріалу дозволяє значно зменшити навантаження кліщового паразита на бджолині сім’ї без застосування хімічних препаратів, що відповідає сучасним екологічним стандартам у бджільництві.
Доповідь викликала значний інтерес серед пасічників і науковців, які мали можливість поставити питання щодо ефективності, методів використання та перспектив поширення цієї технології в Україні та за її межами.
Надзвичайно цікавою та пізнавальною стала доповідь Миколи Лазаревича ГОРНІЧА, присвячена ролі Петра Івановича ПРОКОПОВИЧА у становленні українського бджільництва.
Доповідач понад п’ять років ґрунтовно досліджував біографію видатного пасічника, що дозволило йому разом з іншими науковцями підготувати та видати у трьох томах зібрання творів Прокоповича. Завдяки його кропіткій роботі вдалося не лише систематизувати наукову спадщину видатного бджоляра, а й пролити світло на маловідомі сторінки його життя та діяльності.
Учасники конференції мали унікальну можливість ознайомитися з новими історичними фактами, які раніше не висвітлювалися у наукових колах. Зокрема, доповідач розповів про перші кроки Прокоповича у бджільництві, вплив його розробок на розвиток галузі та значення його новаторських ідей у сучасній практиці пасічництва.
Доповідь викликала жвавий інтерес серед присутніх, що підтверджує актуальність подальшого вивчення життя та наукової спадщини Петра Прокоповича.
Надзвичайно цікавою та інформативною була доповідь кандидата біологічних наук, доцента кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тетяни Василівни ФИЛИПЧУК.
У своїй доповіді вона ґрунтовно висвітлила особливості міжнародного моніторингу зимових втрат бджолиних колоній в Україні, який триває вже понад десять років. Дослідження дозволяє аналізувати динаміку втрат, визначати основні фактори, що впливають на загибель бджолосімей, а також порівнювати ситуацію в Україні з європейськими тенденціями.
Окрему увагу доповідачка приділила міжнародному проєкту COLOSS (Prevention of Honey Bee Colony Losses), у якому Україна бере активну участь. Вона детально пояснила мету й методологію цього дослідження, його значення для глобального бджільництва, а також представила основні результати багаторічних спостережень.
Доповідь викликала жвавий інтерес серед учасників конференції, адже проблема зимових втрат бджіл є актуальною не лише для України, а й для всього світу. Завдяки таким дослідженням можна ефективніше розробляти стратегії захисту медоносних бджіл і забезпечувати стабільність галузі бджільництва.
На цьому доповіді не завершилися. Учасники конференції мали можливість заслухати виступи співробітників ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», практикуючого пасічника з Ізраїлю Йона ПАВТУЛОВА, інших науковців та практиків як у дистанційному форматі, так і в очному режимі. Особливу увагу привернули доповіді співробітників кафедри бджільництва, які представили результати власних досліджень і окреслили перспективи розвитку галузі.
Завершальним став виступ завідувача кафедри бджільництва, доктора сільськогосподарських наук, професора Миколи Гавриловича ПОВОЗНІКОВА. У своїй доповіді він ґрунтовно розповів про унікальні особливості навчання у першій в Європі школі пасічників, заснованій Петром Прокоповичем. Доповідач детально висвітлив методику підготовки бджолярів, систему навчання та практичні підходи, що застосовувалися великим новатором.
Окремо професор ПОВОЗНІКОВ розповів про плани кафедри у рік Прокоповича, зокрема про організацію тематичних наукових і освітніх заходів, розширення навчальних програм для студентів і пасічників-практиків, а також про реалізацію ініціатив, спрямованих на популяризацію спадщини видатного бджоляра.
На завершальному етапі до учасників звернувся секретар конференції, доцент кафедри бджільництва Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ, який подякував всім доповідачам за цікаві та змістовні презентації. Наголосив, що кожен із учасників зробив вагомий внесок у наш спільний успіх.
Переконатися в цьому можна із доповідей, які прозвучали під час виступів. Висловив сподівання, що отримані знання та обговорення надихнуть усіх на нові досягнення та співпрацю, продовжуючи справу Петра Прокоповича та сприяючи розвитку бджільництва в Україні та світі.
Ігор Іванович відмітив, що окрім наукової складової, конференція стала важливим кроком у популяризації бджільництва серед молодого покоління. Передбачено спеціальні освітні заходи для студентів, молодих науковців та пасічників-початківців, які зможуть отримати цінні знання від провідних фахівців галузі.
Завдяки широкому міжнародному представництву, захід також сприятиме зміцненню міжнародних зв’язків, налагодженню співпраці між науковими установами та обміну практичним досвідом між українськими та зарубіжними бджолярами.
Наприкінці заходу відповідальним секретарем було зачитано резолюцію конференції, в якій учасники наголосили на необхідності активних дій як з боку наукової спільноти, так і відповідних державних структур у розвитку та підтримці бджільництва.
Серед основних положень резолюції:
- Збереження місцевих популяцій бджіл шляхом запобігання неконтрольованому ввезенню та розповсюдженню чужоземних порід, що можуть негативно вплинути на генетичний фонд українських бджіл;
- Розширення спектру продуктів бджільництва та стимулювання наукових досліджень у напрямку використання нових продуктів бджільництва, їхньої переробки та комерціалізації;
- Посилення контролю за якістю продукції бджільництва відповідно до міжнародних стандартів, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українського меду та інших продуктів на світовому ринку;
- Розширення підготовки фахівців у галузі бджільництва шляхом вдосконалення освітніх програм у закладах різних рівнів, створення нових навчальних курсів, а також сприяння підвищенню кваліфікації практикуючих пасічників.
Учасники конференціївисловили готовність об’єднати зусилля для втілення зазначених ініціатив у життя та закликали всі зацікавлені сторони до активної співпраці задля збереження та розвитку українського бджільництва.
Таким чином, конференція стала важливою платформою для обміну знаннями, обговорення актуальних викликів у галузі бджільництва та відзначення 250-річного ювілею Петра Івановича Прокоповича, ім'я якого назавжди вписане в історію світового пасічництва. Вона є не лише даниною пам’яті видатному українському бджоляру, а й потужним імпульсом для подальшого розвитку бджільництва в сучасних реаліях.
Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ,
відповідальний секретар конференції,
доцент кафедри бджільництва
