Захист курсових проєктів на кафедрі генетики, селекції і насінництва

   Першим виступив Ілля Бурба, який досліджував вплив різних інокулянтів на продуктивність сої. У своїй доповіді він детально висвітлив біологічні особливості культури, проаналізував вплив кліматичних умов на її розвиток, а також представив результати лабораторних випробувань схожості насіння. Він охарактеризував використані інокулянти та розповів про їхню ефективність у покращенні росту та врожайності сої.
   В обговоренні Ганна Ковалишина, професор кафедри, поцікавилася ключовими аспектами його роботи, Роман Спряжка, старший викладач кафедри, підняв питання щодо викликів біологізації сільськогосподарського виробництва в Україні, а Олеся Зінченко, доцент кафедри,  запитала, який інокулянт показав найкращі результати.

   Наступною виступила Ліна Пустовойт, яка провела дослідження на базі ТОВ «Джін енд Сідз». Вона розповіла про сучасну технологію прискореного отримання самозапильних ліній кукурудзи, зосередивши увагу на ключових етапах: ідентифікації гаплоїдного насіння, його пророщуванні та диплоїдизації. У своїй роботі вона порівняла два мутагени, що використовувалися в технології, та визначила найефективніший.
   В обговоренні Ірина Гаврилюк, асистент кафедри, поцікавилася необхідністю використання засобів індивідуального захисту при диплоїдизації проростків та приладами, застосованими в роботі. Роман Спряжка запитав про методику відбору гаплоїдного насіння, а Юлія Дмитренко, доцент  кафедри, уточнила, які морфологічні відмінності є між диплоїдними та гаплоїдними рослинами.

 

   Ярослав Мироненко презентував результати дослідження продуктивності різних гібридів ріпаку. Він детально охарактеризував умови вирощування культури, зокрема вплив погодних факторів на етапах посіву та цвітіння. Особливу увагу доповідач приділив оцінці врожайності, стійкості гібридів до ураження хворобами та аналізу структури врожаю.
   Ганна Ковалишина поцікавилася, в якому стані перебувають посіви ріпаку в поточному сезоні. Юлія Дмитренко запитала про важливість дотримання просторової ізоляції у посівах озимого ріпаку та про відмінності між технологією вирощування насіннєвого та товарного зерна.

 

   Віталій Кучерявий представив результати дослідження кормових гібридів кукурудзи, охарактеризував господарство, де проводив експерименти, та проаналізував фактори, що впливають на їхню продуктивність. Окрему увагу він приділив оцінці енергетичної цінності гібридів та впливу технології вирощування на досліджувані показники.

   Ірина Гаврилюк уточнила методику визначення вмісту сухої речовини, а Роман Спряжка поцікавився, чи використовують отриману продукцію виключно для кормових цілей, чи також реалізують на ринку.

 

   Микола Свірілін досліджував технологію вирощування озимого ріпаку, зокрема вплив погодних умов на його розвиток у різні роки. Він зупинився на особливостях насінництва ріпаку, наголосивши на важливості дотримання просторової ізоляції. В експериментальній частині він детально описав методики визначення посухостійкості культури на ранніх етапах розвитку та представив отримані результати.

   Ярослав Рекуц представив дослідження, присвячене технології вирощування пшениці м’якої озимої. Він детально охарактеризував погодні умови в господарстві, розглянув систему удобрення та заходи захисту рослин. Окрему увагу приділив оцінці якості сортів, що вивчалися в його роботі.
   Ганна Ковалишина запитала, в якій фазі розвитку перебуває пшениця озима в полі на даний момент. Олеся Зінченко поцікавилася думкою доповідача щодо необхідності коригування технології вирощування культури в умовах змін клімату.

 

   Максим Коваленко провів аналіз технології вирощування соняшнику, оцінюючи його продуктивність за масою 1000 насінин та врожайністю гібридів. Також він представив економічну оцінку технології.
   Ганна Ковалишина поцікавилася значенням вирощування соняшнику для економіки України та його роллю у сільському господарстві.

 

   Олексій Васільєв розповів про технологію вирощування кукурудзи, здійснив порівняльний аналіз гібридів та оцінив їх продуктивність.
   Юлія Дмитренко уточнила параметри досліджуваних гібридів, зокрема структуру врожаю. Ярослав Рекуц запитав про норму висіву гібридів у господарстві.

 

   Олександра Кокуленко ознайомила присутніх із особливостями ведення господарства, розповіла про систему насінництва та методи визначення показників якості насіння. Вона також провела порівняльний аналіз досліджуваних гібридів соняшнику.
   Юлія Дмитренко поцікавилася необхідністю визначення біохімічних показників насіння. Також вона попросила пояснити значення поняття «стерильність» у технології вирощування соняшнику.

 

   Андрій Норченко представив результати досліджень технології вирощування пшениці м’якої озимої, акцентуючи увагу на особливостях догляду за культурою на різних етапах вегетації.

 

   Володимир Щербина розповів про технологію вирощування кукурудзи, аналізуючи фактори, що впливають на врожайність.
   Юлія Дмитренко поцікавилася, чому ранньостиглий гібрид кукурудзи виявився більш урожайним порівняно з пізньостиглим. Олеся Зінченко уточнила мету проведених досліджень.

  

   Сергій Підстепний охарактеризував ґрунтово-кліматичні умови господарства та проаналізував сортовий склад сої. Він провів оцінку врожайності та основних якісних показників сортів.
   Роман Спряжка запитав, який основний технологічний показник є визначальним для продуктивності кукурудзи. Олеся Зінченко поцікавилася, який сорт сої доповідач рекомендує до вирощування.

   Дарина Безсмертна розповіла про місце та умови проведення досліджень, детально описала експериментальну частину, в якій порівняла гібриди кукурудзи за врожайністю, вмістом білка та крохмалю.
   Юлія Дмитренко поцікавилася методикою визначення стійкості гібридів до посухи.

   Олена Проценко представила роботу, присвячену аналізу сортових особливостей гібридів кукурудзи. Вона охарактеризувала умови проведення досліджень та розповіла про відмінності між досліджуваними гібридами.

   Антон Тимошенко доповів про особливості технології вирощування кукурудзи в господарстві, звернувши увагу на ключові елементи агротехніки.
   Віталій Жемойда поцікавився групами стиглості та ФАО досліджуваних гібридів.

   Павло Закаріашвілі представив дослідження, в якому порівняв продуктивність різних гібридів кукурудзи та розглянув особливості їхнього вирощування.
   Олександр Макарчук запитав, які лінії є батьківськими компонентами досліджуваних гібридів, у чому їхня цінність та яке явище використовується для створення гібридів. Також він поцікавився, яким чином відбувається збір гібридного насіння. Віталій Жемойда уточнив, скільки генерацій гібридів можна вирощувати. Учасники обговорили основні ланки насінництва кукурудзи.

   Наступними виступали студенти  заочної форми навчання.

   Олена Білоус доповіла про дослідження, пов’язані з використанням стерильності в селекції цукрових буряків, та розглянула перспективи цієї технології.
   Ганна Ковалишина поцікавилася ситуацією щодо площ посіву цукрових буряків в Україні.

   Ольга Берещук представила роботу, в якій досліджувала можливість використання цукрових буряків для виробництва біоетанолу. Вона також оцінила продуктивність гички та розрахувала вихід біоетанолу та енергії.
   Павло Закаріашвілі запитав про рентабельність вирощування цукрових буряків для енергетичних потреб та які фактори можуть впливати на її підвищення.

 

   Іван Новіцький представив дослідження щодо енергетичної цінності міскантусу. Окремо він розглянув перспективи культивування цієї культури методом in vitro.
   Ганна Ковалишина поцікавилася думкою студента щодо майбутнього міскантусу як перспективної енергетичної культури.

   Викладачі кафедри генетики, селекції і насінництва висловлюють щиру подяку всім студентам за плідну та сумлінну працю над курсовими проєктами. Ви продемонстрували високий рівень знань, глибоке розуміння обраних тем і вміння аргументовано відстоювати свої наукові погляди.

   Захист курсових проєктів став одним із останніх завершальних етапів у вашому навчанні та чи не найважливішим кроком до здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за кваліфікацією «Агроном-технолог». Бажаємо вам подальших успіхів, натхнення та нових звершень у професійній діяльності! Нехай отримані знання стануть міцним підґрунтям для майбутнього розвитку в аграрній сфері!