Богданов Григорій Олександрович – вчений, педагог, організатор аграрної освіти і науки, завідувач кафедрою технологій виробництва молока та яловичини (1990-2000 рр.)

7 березня 2025, 18:14
НУБіП України

6 березня 2025 року видатному вченому, педагогу, організатору аграрної науки, людині невичерпних сил та незгасної життєвої енергії, виповнилося б 95 років. Глибокий професіоналізм, високі організаторські здібності, надзвичайна працездатність, відповідальність, мудрість, людські та моральні якості Григорія Олександровича Богданова зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки та завжди слугували удосконаленню освітніх процесів, методів і рівня наукових досліджень в колишній УСГА, у тому числі кафедри технологій виробництва молока та яловичини.

 

Повернувшись знову до Української ордена Трудового Червоного прапора сільськогосподарської академії від 1990 року Григорій Олександрович і дев’ять років поспіль очолював кафедру технології виробництва молока та яловичини.

 

Наукові інтереси вченого у цей період були різнобічними. Поряд із вивченням проблем годівлі сільськогосподарських тварин і птиці, багато часу й уваги він віддавав вирішенню питань зменшення надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва в регіонах, що постраждали у результаті Чорнобильської катастрофи. За ці дослідження Григорій Олександрович у 2004 році удостоєний звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

Пріоритетною проблемою у ці роки його життя стало вивчення і оцінювання рівня метаногенезу та емісії метану жуйними у зв’язку з різким потеплінням на планеті, викликаним парниковим ефектом. Значну увагу Г.О. Богданов приділяв питанням міжнародної наукової співпраці: був координатором і членом робочих груп І Міжнародної конференції зі зменшення емісії метану, багатьох міжнародних симпозіумів і конференцій, де достойно представляв сільськогосподарську науку України.

 

Г.О. Богданов для кафедри залишив багату наукову спадщину: наукові праці, підручники, монографії, довідники. Завдячуючи його зусиллям, було перекладено і видрукувано ряд кращих світових підручників із годівлі тварин і технологій ведення тваринництва. Багато сил і енергії віддавав підготовці й вихованню наукових кадрів для УСГА: він підготував 5 кандидатів та 4 доктори наук.

Життєвий і науковий шлях, який пройшов Григорій Олександрович Богданов від села Свистунівка на Луганщині у якому він народився до Білого Дому – це яскравий приклад служіння науці й народові, з якого він вийшов.

 З нагоди 95-річчя від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка УААН Григорія Олександровича Богданова 6 березня 2025 року у навчальному корпусі за №1 НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наукові і технологічні виклики тваринництва у ХХІ столітті».

 

 Із вітальним словом до учасників конференції звернувся декан факультету тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України Руслан Кононенко, кандидат ветеринарних наук, доцент. Він зауважив, що Григорій Олександрович присвятив своє життя розвитку аграрної науки, заклав основи сучасних принципів і норм годівлі тварин і впровадив передові технології, які й сьогодні продовжують служити сільському господарству України та всього світу. Його праці стали фундаментом для нових поколінь учених, а його дослідження зробили неоціненний внесок у розвиток тваринництва. Г.О. Богданов виховав цілу плеяду фахівців, які з гордістю несуть його знання й ідеї у світ, був не просто вченим, а наставником, натхненником і новатором. Декан Руслан Кононенко акцентував увагу на ролі Григорія Олександровича в розвитку факультету у кінці ХХ та на початку ХХІ століття. Для викладачів і студентів факультету він видав біля 20-ти підручників та монографій. Зокрема великою популярністю серед студентів користуються його перше і друге видання підручника «Годівля сільськогосподарських тварин» та переклад М. Енсмінгера зі співробітниками «Корми і харчування». Для факультету академік Богданов підготував чотири доктори наук та п’ять кандидатів. Очільник факультету зазначив, що у конференції планують прийняти участь науковці із України, США, Німеччини, Польщі, Республіки Казахстан, Сенегалу, Південної Африканської Республіки. 180 авторів подали понад 70 тез для їх опублікування у збірнику конференції.

 Для вшанування пам’яті про академіка Г.О. Богданова прибули від Національного університету біоресурсів і природокористування України президент Станіслав НІКОЛАЄНКО, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Оксана ТОНХА, вчений секретар Оксана БАРАНОВСЬКА, від НААН України вчений секретар Валерій АДАМЧУК, представники Інституту тваринництва НААН України (директор Олексій КРАСНОРУЦЬКИЙ та доктори с.-г. наук Степан МИХАЛЬЧЕНКО і Василь ПРУДНІКОВ), Сумського НАУ (академік НААН України Володимир ЛАДИКА, професор Вікторія ВЕЧОРКА, доцент Юрій СКЛЯРЕНКО), Інституту розведення і генетики тварин НААН (директор Остап ЖУКОРСЬКИЙ, ст. науковий співробітник Олена БОЙКО), Інституту рибного господарства НААН (завідувач лабораторії Алла МАРІУЦА). Присутніми є також учні Г.О. Богданова (академік Ігор ІБАТУЛЛІН, доктори с.-г. наук: Юрій ЗАСУХА, Василь КОСТЕНКО, Вікторія МЕЛЬНИК, кандидати с.-г. наук: Микола ЛІХТЕР та Іван ЧУМАЧЕНКО), адміністрація факультету, завідувачі кафедр та їх співробітники, колеги університету та студенти.

 

Руслан Володимирович запропонував відкрити конференцію президенту Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіславу Миколайовичу НІКОЛАЄНКУ, який охарактеризував Григорія Олександровича, як організатора щодо вирішення багатьох проблем в Українській ордена Трудового Червоного прапора с.-г. академії перебуваючи на посаді її ректора. Особливо президент університету зупинився на розвитку матеріально-технічної бази ЗВО у той час. За сприяння академіка Григорія Богданова відповідно до розробленої під його керівництвом і затвердженої перспективної програми було побудовано три навчальних корпуси, три гуртожитки, п’ять житлових будинків і один комплекс для виробництва молока від корів. Окрім цього президент НУБіП зосередив увагу на нових напрямах наукової діяльності академіка Григорія Богданова, пов’язаних з аварією на Чорнобильській АЕС та різким потеплінням на планеті.

 Проректорка з наукової діяльності, Оксана Леонідівна Тонха, охарактеризувала Григорія Олександровича як організатора аграрної науки в УСГА. Вона зазначила, що він заклав підвалини вирішенню проблем годівлі с.-г. тварин і птахів. Його пріоритетною проблемою було також вивчення та оцінювання рівня метаногенезу та емісії метану жуйними у зв’язку з різким потеплінням на планеті. Багато часу й уваги він віддавав оцінюванню ситуації та вирішенню питань зменшення надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва в регіонах, що постраждали у результаті Чорнобильської катастрофи. За ці дослідження Григорія Олександровича у 2004 році було удостоєно звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Академік Богданов підготував понад 50 докторів та кандидатів наук. Значна частина із них працювала й зараз працюють у НУБіП України.

 Академік НААН України Ільдус Ібатуллович Ібатуллін, у своєму виступі вважав подарунком долі і пишався тим, що понад 30 років знав і працював з академіком Національної академії аграрних наук, доктором сільськогосподарських наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Богдановим Григорієм Олександровичем – людиною невичерпних сил та незгасної життєвої енергії. Глибокий професіоналізм, широка ерудиція, високі організаторські здібності, надзвичайна працездатність, відповідальність, мудрість, людські та моральні якості Григорія Олександровича Богданова зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки та завжди слугували удосконаленню освітніх процесів, методів і рівня наукових досліджень на благо зміцнення та розвитку всієї України.

Наукові інтереси Богданова Григорія Олександровича були різнобічними. Винятково важливою особливістю наукових його пошуків є високий теоретично-методологічний рівень та глибока практична спрямованість, органічне поєднання теорії і практики. Своїми дослідженнями він довів, що повноцінна годівля сільськогосподарських тварин і птахів, яка базується на науково обґрунтованих нормативах, є запорукою максимальної реалізації їх генетичного потенціалу високої продуктивності, здоров’я, нормалізації відтворювальної здатності, раціонального використання кормових ресурсів і належної оплати корму високоякісною продукцією. Цей постулат є актуальним не лише для країн з інтенсивним тваринництвом, а й для України.

Особливої уваги вартують високі морально-етичні й людські риси Григорія Олександровича. Йому були притаманні висока вимогливість до себе і відповідальність за доручену справу, глибока повага до усіх, з ким йому доводилося працювати. Життєвий і науковий шлях Григорія Олександровича Богданова – це яскравий приклад служіння науці й народові, з якого він вийшов.

 Володимир Іванович Ладика, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, професор кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва та кінології Сумського національного аграрного університету зупинився на селекційних аспектах збереження лебединської худоби в Україні. Він зауважив, що у 2025 році розпочато спільний проєкт СНАУ та FAO. Метою його є розроблення цілей селекції та планів розведення та розвитку лебединської породи в Україні. Також важливим елементом з збереження лебединської породи є продовження співпраці з Європейськими колегами, а саме використання генетичного матеріалу оригінальної бурої німецької породи для збереження лебединської породи. Розпочата робота з розробляння «Програми селекції вітчизняної бурої худоби» на основі «Програми племінної роботи для оригінальної бурої німецької породи». Не зважаючи на військову агресію, науковці Сумщини продовжують необхідну роботу з збереження лебединської породи.

 

 Степан Адамович Михальченко, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач відділу інноваційних технологій в тваринництві, годівлі, фізіології живлення та кормовиробництва Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України зупинився на ролі Богданова Г.О. як ученого, організатора, новатора, особистості за період діяльності на Слобожанщині.

 Валерій Васильович Адамчук, доктор технічних наук, професор, академік НААН України, головний учений секретар Національної академії аграрних наук України акцентував увагу на спільній співпраці з Григорієм Олександровичем в межах діяльності наукових установ Академії аграрних наук України та актуальності його досліджень на сьогоднішній день.

 Володимир Віталійович Отченашко, доктор сільськогосподарських наук, доцент, начальник науково-дослідної частини Національного університету біоресурсів і природокористування України, член кореспондент Національної академії аграрних наук України ознайомив учасників конференції із сучасними трендами у дослідженнях щодо живлення тварин, зокрема розповів про найновіші досягнення та проєкти, які розробляють в Lallemand, нові технологічні рішення в годівлі свиней від Cargill Nutrition System, перспективні напрями наукових досліджень з годівлі, висвітлені в наукових журналах видавництва Elsevier  та впровадження в практику досягнень нутрігеноміки.

 Від закладів освіти і наукових установ з доповідями виступили завідувачка лабораторії молекулярних генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН України Алла Єргашівна Маріуца, аспірантка кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві НУБіП України Наталія Леонідівна Бевз. Член-кореспондент НААН України Сергій Юрійович Рубан зупинився на новітніх підходах щодо моделювання селекційного процесу на основі відповіді на добір та генетичних кореляціях у молочному скотарстві. Спогадами про академіка Богданова поділилися його учні та співробітники: академік НААН України Остап Мирославович Жукорський, доктори наук Василь Григорович Прудніков, Вікторія Вікторівна Мельник, кандидат наук Іван Петрович Чумаченко.

 Під час конференції було зроблено низку цікавих наукових доповідей, в дистанційному режимі. Так, професор Луїс Тьясі із університету Лімпопо Південно-Африканської Республіки у доповіді «Характеристика генетичних ресурсів дрібної рогатої худоби у сільській місцевості провінції Лімпопо, Південна Африка» представив поглиблений аналіз генетичного різноманіття овець та кіз, що розводять в її сільській місцевості. Його дослідження підкреслили унікальні генетичні особливості та здатність до адаптації цих популяцій худоби. Доповідач наголосив на їхньому значенні для підвищення продовольчої безпеки і стійкості до зміни клімату та особливостей умов утримання. Крім того вельмишановний професор зупинився на ролі університету у навчанні фермерів провінції методам розведення цих тварин проведенням семінарів та інших заходів.

Професор Халіфа Серінь Бабакар Силла із Сенегалу, у доповіді «Оцінка небезпеки та профіль резистентності штамів Escherichia coli, виділених із туш великої рогатої худоби на головних бійнях Дакара» зосередив увагу на поширеності штамів Escherichia coli в тушах великої рогатої худоби в Сенегалі, досліджуючи профілі їх антибіотикорезистентності та потенційні ризики для здоров’я населення. У дослідженнях виявлено занепокоєння щодо рівнів стійкості різних штамів до антибіотиків, звернули увагу на нагальну потребу в покращенні гігієни та більш суворих регулятивних заходах на м’ясопереробних підприємствах. Ці висновки сприяють ширшому розумінню ризиків безпеки харчових продуктів у регіоні.

Професор Андрій Анатолійович Гетя у доповіді «Цифровізація в сільському господарстві та оновлення змісту освітніх програм» освітив трансформаційний вплив цифрових технологій на сільське господарство та важливість інтеграції цих досягнень у навчальні програми. Проаналізував поточний стан щодо введення дисциплін, пов’язаних із цифровізацією у сільському господарстві у аграрних коледжах та університетах України, підкресливши важливу роль міжнародних проєктів у цьому процесі.

Під час обідньої перерви доктори наук Вікторія Вікторівна Мельник, Василь Іванович Костенко, Юрій Васильович Засуха поклали квіти біля обеліску Григорія Олександровича Богданова на Алеї слави НУБіП України.

Учасники конференції запевнили, що будуть із честю продовжувати справу, розпочату академіком Григорієм Олександровичем Богдановим.

 

 

 

 

Завідувач кафедрою технологій

виробництва молока та м’яса Анатолій УГНІВЕНКО

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook