10 - та ювілейна Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток біоенергетичного потенціалу в сільському господарстві»

   7-8 березня 2025 року на факультеті аграрного менеджменту кафедрою економічної теорії проведено 10-ту ювілейну Міжнародну науково-практичну конференцію «Розвиток біоенергетичного потенціалу в сільському господарстві», участь в якій прийняла доцент кафедри банківської справи та страхування ОЛЕНА ЖАРІКОВА та студенти 4 курсу спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок».
   Актуальністю проведення міжнародних науково-практичних конференцій є обмін науковими знаннями та досвідом, викладачі та науковці отримують можливість представити свої дослідження, обговорити нові підходи та вдосконалити свої методики, учасники можуть ознайомитися з передовими технологіями біоенергетики та їх практичним застосуванням, розширення наукової співпраці, конференції сприяють встановленню контактів між фахівцями різних країн та наукових шкіл, що може стати основою для створення спільних міжнародних проєктів та залучення грантового фінансування, актуалізація освітнього процесу, практичне впровадження наукових розробок, обговорення реальних кейсів та презентація інновацій дозволяють ученим оцінити можливість впровадження їхніх ідей у сільськогосподарську практику.
   Участь у конференції прийняли вітчизняні та зарубіжні науковці, спеціалісти-практики, експерти у галузі біоенергетики, аспіранти та здобувачі, а також студенти. Форма проведення конференції - дистанційно.

   Вступну доповідь представив Голуб Геннадій Анатолійович – доктор технічних наук, професор кафедри тракторів, автомобілів та біоенергосистем Національного університету біоресурсів і природокористування України. У своїй доповіді Геннадій Голуб представив МОДЕЛЬ ЕНЕРГЕТИЧНО АВТОНОМНОЇ АГРОЕКОСИСТЕМИ ІЗ ВИРОБНИЦТВОМ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ТА БІОПАЛИВ.

   Модель енергетично автономної агроекосистеми з виробництвом продукції тваринництва та біопалива – це концепція, що передбачає замкнутий цикл виробництва енергії та сільськогосподарської продукції без залежності від зовнішніх енергоресурсів.
   Основною ідеєю цієї моделі є система, що об’єднує тваринництво, рослинництво та виробництво біопалива таким чином, щоб всі ресурси використовувалися максимально ефективно, а відходи перетворювалися на енергоресурси для самої агросистеми.
      Компонентами моделі є:
- рослинництво (вирощування кормових культур для тварин), вирощування енергетичних культур (рапс, кукурудза, міскантус) для виробництва біопалива, використання сонячної та вітрової енергії для забезпечення роботи ферми;
- тваринництво (виробництво молока, м’яса, яєць та інших продуктів, отримання органічних відходів (гною), які можуть бути використані для виробництва біогазу, виробництво біопалива, біогазові установки переробляють гній, силос та інші органічні відходи у біогаз, що використовується для електро- і теплопостачання, біодизель із ріпакової олії або біоетанол із зернових культур можуть застосовуватися для заправки сільськогосподарської техніки;
- енергоефективність та автономність (сонячні панелі, вітрові турбіни та біоенергетичні установки забезпечують ферму електроенергією, використання замкненого циклу зменшує витрати на енергоресурси та підвищує екологічну стійкість).
Перевагами такої моделі є наступні:
- Зменшення витрат на енергоресурси – господарство саме виробляє електроенергію та паливо.
- Екологічність – мінімізація викидів CO₂, ефективне використання відходів.
- Підвищення прибутковості – додатковий дохід від продажу біопалива або електроенергії.
- Стійкість до криз – незалежність від коливань цін на енергоносії.
   Ця модель є перспективною для фермерських господарств, агрокооперативів і великих агрокомплексів, які прагнуть енергетичної незалежності та екологічної стабільності.

   Реалізація цих заходів допоможе уникнути конфліктів, покращити економічний добробут громади та забезпечити сталий розвиток фермерських господарств. Також це сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення, залученню інвестицій у регіон та створенню нових можливостей для місцевих підприємців.
   Гелетуха Георгій Георгійович - Голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України», член Правління Європейської біоенергетичної асоціації, представив доповідь на тему «Перспективи виробництва біометану в Україні». .

   Біометан – це очищений біогаз, який за складом і властивостями ідентичний природному газу. Його можна використовувати для постачання в газотранспортну систему, виробництва електроенергії, опалення та як паливо для транспорту.

  Україна має великий потенціал для виробництва біометану завдяки великій кількості сільськогосподарських відходів та наявності розвиненої газової інфраструктури. Основні чинники, що сприяють розвитку цієї галузі: аграрний потенціал, оскільки Україна щорічно виробляє понад 90 млн тонн біомаси, яка може бути сировиною для біометану. Основними джерелами є: гній, силос, солома, залишки кукурудзи та соняшника. Розвинена газова інфраструктура, так Україна має одну з найбільших газотранспортних систем у Європі, що дозволяє легко інтегрувати біометан у загальну мережу. Також є можливість експорту біометану до ЄС через існуючі газопроводи. Попит на екологічне паливо, а це значить, що Європа активно розвиває ринок біометану та готова імпортувати його з України. Впровадження біометану допоможе Україні зменшити залежність від імпорту природного газу. Скорочення викидів CO₂ до 80–90% у порівнянні з викопним газом. Використання відходів аграрного сектору дозволяє зменшити забруднення довкілля.
   Основні перспективи розвитку біометану в Україні:
- Запуск біометанових заводів – будівництво підприємств для очищення біогазу та подачі його у газову мережу.
- Державна підтримка – розробка пільгових тарифів, грантів та інвестиційних програм для біометанових проєктів.
- Експорт до ЄС – європейські країни вже зараз активно закуповують біометан, що може стати додатковим джерелом валютних надходжень для України.
- Перехід транспорту на біометан – можливість використання біометану як палива для громадського транспорту та сільськогосподарської техніки.
   Отже, розвиток біометанової галузі в Україні дозволить зменшити залежність від імпортного газу, скоротити викиди CO₂ та створити нові можливості для сільського господарства. З урахуванням підтримки з боку ЄС та потенціалу України, біометан може стати стратегічним напрямом для розвитку енергетики країни.
   Драгнєв Семен Васильович – кандидат технічних наук, Інститут технічної теплофізики НАН України, представив доповідь на тему: «Амарант у біоенергетиці: перспективи післяжнивного вирощування для виробництва біометану»

   Амарант – це перспективна культура для використання в біоенергетиці завдяки високій продуктивності біомаси, стійкості до посухи та невибагливості до ґрунтів. Його можна вирощувати після основних культур у системі післяжнивного сівозміни, що підвищує ефективність використання земельних ресурсів та забезпечує додаткову сировину для виробництва біометану.

   Висока біомасова продуктивність – урожай зеленої маси амаранту може досягати 30–50 т/га. Високий вихід біогазу – 1 тонна зеленої маси амаранту може дати до 80 м³ біометану. Стійкість до посухи – амарант може рости без додаткового зрошення, що зменшує витрати на вирощування. Можливість вирощування після основних культур – використання післяжнивного періоду дозволяє отримати додатковий урожай без втрати основного виробництва. Посів після збирання основних культур – оптимальний період для посіву амаранту – липень-серпень після збору пшениці, ячменю чи ріпаку. Швидкий ріст – за 60-90 днів амарант формує достатню кількість біомаси для переробки. Збір та підготовка – збирання зеленої маси проводять до перших заморозків, потім її подрібнюють та закладають у біогазові установки.
   Переваги післяжнивного вирощування амаранту для біометану: ефективне використання земель – можливість отримувати додатковий урожай без зменшення площ основних культур, зменшення парникових викидів – біометан є екологічно чистою альтернативою природному газу, енергетична незалежність – біометан можна використовувати для потреб фермерських господарств або продавати в газову мережу, відновлення ґрунтів – амарант покращує структуру ґрунту та збагачує його органічними речовинами. Отже,   Амарант є перспективною культурою для біоенергетики, особливо у форматі післяжнивного вирощування. Це дозволяє максимально використовувати аграрні ресурси, зменшувати енергетичну залежність та отримувати стабільне джерело біометану без шкоди для продовольчого виробництва.
     БУРЯК РУСЛАН ІВАНОВИЧ - професор кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі НУБіП України, доповів на тему: «Тенденції розвитку відновлюваних джерел енергії у Сполучених Штатах».

    Сполучені Штати Америки є одним із лідерів у сфері відновлюваної енергетики (ВДЕ), демонструючи активне зростання потужностей у таких галузях, як сонячна, вітрова, гідроенергетика та біоенергетика. США активно нарощують виробництво сонячної енергії, яка зараз становить близько 5% від загального виробництва електроенергії. У 2023 році США встановили понад 30 ГВт нових сонячних потужностей.     Технологічні прориви у виробництві панелей, зменшення витрат та розвиток домашніх і комерційних систем зберігання енергії (батарей Tesla, Enphase та ін.) сприяють зростанню сектора. США входять до трійки світових лідерів за потужністю наземної та офшорної вітроенергетики. Станом на 2024 рік вітроенергетика забезпечує понад 10% електроенергії в країні. Будівництво нових офшорних вітрових ферм на узбережжі Атлантичного океану сприяє швидкому розширенню сектору. Гідроенергетика: стабільність і модернізація Гідроелектростанції залишаються важливою частиною енергетичного балансу, хоча нові ГЕС будуються рідше через екологічні обмеження. Основний акцент – модернізація існуючих ГЕС та впровадження технологій акумулювання енергії. Біоенергетика в США активно розвивається, особливо у сфері виробництва біометану та біоетанолу (з кукурудзи та інших сільськогосподарських культур). Біометан стає альтернативою природному газу, а біодизель та біоетанол – важливими для транспорту. Уряд підтримує виробництво відновлюваного водню (green hydrogen) з біомаси та електролізу. Закон «Inflation Reduction Act» (2022) - надає 369 млрд доларів на розвиток чистої енергетики. Курс на декарбонізацію - США планують досягти 100% чистої енергетики до 2035 року. США активно інвестують у відновлювану енергетику та планують повний перехід на чисту енергію у найближчі десятиліття. Ключові напрямки: сонячна та вітрова енергетика, розвиток водневих технологій та біометану. Головний виклик - створення ефективних систем зберігання енергії та оновлення енергомереж.

   10-та ювілейна Міжнародна науково-практична конференція стала важливою платформою для обговорення сучасних тенденцій та перспектив розвитку біоенергетики в аграрному секторі. Протягом конференції було представлено актуальні наукові дослідження, технологічні інновації та практичні рішення у сфері виробництва біопалива, біогазу, біометану та використання аграрних відходів для енергетичних потреб. Конференція продемонструвала високий рівень зацікавленості наукової спільноти, аграріїв та представників бізнесу у розвитку біоенергетичних технологій. Біоенергетика має значний потенціал для економічного зростання, підвищення енергонезалежності та екологічної стабільності сільського господарства. Результати конференції сприятимуть подальшому розвитку наукових досліджень, залученню інвестицій та впровадженню інноваційних рішень у сфері відновлюваної енергетики.

Біоенергетика – ключ до сталого розвитку аграрного сектору та енергетичної незалежності!

   Такі заходи мотивують студентів та молодих учених до наукової діяльності, сприяють їхньому професійному розвитку. Участь у міжнародних конференціях не лише підвищує рівень компетентності викладачів та науковців, а й сприяє розвитку біоенергетики як перспективного напряму у сільському господарстві. Студентам запропонували прийняти участь у написанні наукових робіт, та, за отримання 1 місця виграти приз – НОУТБУК.

Олена Жарікова
доцентка кафедри банківської справи та
страхування, НУБІП України