До річниці Тараса Шевченка: велична постать Кобзаря очима першокурсників-психологів
До річниці Тараса Шевченка: велична постать Кобзаря очима першокурсників-психологів
5 березня 2025 року
У кожної людини кінець зими – початок весни асоціюється з днем української жінки, з 28 лютого – останнім днем зими, а 9 березня – з Днем народження Великого Кобзаря, титана України – Тараса Шевченка. Життя і творчість генія, Пророка ми вчимо в школі, в університеті та й протягом всього життя. І коли є можливість побачити справжні твори Тараса, то чому б не скористатися такою нагодою. Традиційно, музеї Києва анонсують безкоштовний вхід в кінці кожного місяця. Викладач англійської мови Клименко Л.В. постійно наголошує своїм студентам про ці можливості доторкнутися до мистецтва. Психологи першого курсу першої групи організувалися й разом з викладачем відвідали музей Тараса Шевченка, який знаходиться на бульварі Шевченка 27 лютого, бо саме в цей день був вільних вхід.
Національний музей Тараса Шевченка – літературно-художній музей у Києві, присвячений життю та творчості українського поета й художника, філософа, публічного інтелектуала – Тараса Шевченка. Ось найголовніші віхи історії музею, які відмічають студенти.
У 1926 в Харкові було засновано Інститут Тараса Шевченка (нині його правонаступник – Інститут літератури імені Т. Шевченка НАН України). Зусиллями працівників Інституту було зібрано рукописи поета, малярські та графічні твори художника. Цим було закладено основу для наукових досліджень спадщини митця, видання його творів та створення у Харкові Галереї картин Шевченка. Її заснували при Інституті Тараса Шевченка в грудні 1932, а офіційно відкрили – 9 березня 1934, на 120-річчя поета. Галерея картин Шевченка стала першою музейною установою, де було зібрано його мистецькі твори, видання та документи: до фондів було передано 107 оригінальних творів Шевченка та частину приписуваних йому робіт, а згодом сюди додано й шевченкіану Чернігівського історичного музею.
Перша експозиція складалася з 24 залів, де було представлено близько 3000 експонатів. Вона була сформована за хронологічно-тематичним принципом. Перші 13 залів висвітлювали життя та творчість Тараса Шевченка. Тут було представлено близько 300 оригінальних малюнків і олійних полотен митця, його особисті речі, малярське та гравірувальне приладдя, репродукції рукописів, першодруки поетичних творів, документи тощо.
Оновлена експозиція займає 15 залів та поділена на 2 частини. В першій – висвітлюється біографія Тараса Шевченка за хронологічно-тематичним принципом. У другій – створено галерею, де експонуютьсяторигінальні малярські та графічні твори митця. Останній зал присвячено історії формування колекції музею. Всього в цій експозиції було представленот 760 музейних предметів.
13 листопада 2021 у межах постійної експозиції відкрито додатковий інтерактивний виставковий простір «Шевченко: Архітектура слова» повністю присвячений розмові про Шевченка-поета та українську поезію.
24 лютого 2022 через повномасштабне вторгнення рф на територію України експозицію музею було демонтовано та убезпечено. Упродовж червня 2022 тривали роботи з монтажу експозиції, яку було відкрито для відвідувачів 1 липня 2022. З міркувань безпеки, на час російської агресії і воєнного стану, оригінали творів Шевченка замінено копіями.
1 вересня 2024 у Національному музеї Тараса Шевченка відбулось відкриття виставкового проєкту «Шевченко: мозаїка малярства». В межах постійної експозиції твори Тараса Шевченка тепер показуватимуть за допомогою відеопроєкцій. Нова виставкова зала — це своєрідне місце для рефлексій над творами Шевченка, щоб кожен, хто відвідає експозицію, сформував власну думку про його мистецтво.
Хочеться поділитися враженнями студентів...
"Сьогодні у нас була екскурсія до Національного музею Тараса Шевченка, і, чесно кажучи, я не очікувала, що вона справить на мене таке сильне враження. Спочатку ми прогулювалися вуличками Києва: затишний парк Шевченка, старовинні будівлі, музеї, бібліотеки. Але, звісно, найбільше мене вразив сам музей Тараса Григоровича. Я завжди знала його як поета, проте тут відкрила для себе Шевченка-художника. Найбільше запам’яталася оригінальна велична картина «Катерина», яка так і притягує до себе погляд. Екскурсія змусила мене замислитися, як багато ще невідомого навіть у знайомих речах. І творчість Шевченка відкрилися мені з нового боку" (Панасюк Катерина).
"Музей шикарний, кожна експозиція на високому рівні. Справжнє культурне надбання нації, що вмістилося в одному музеї. Враження неймовірні, відчув стан ейфорії та естетичного захоплення. На вихідних планую відвідати могилу Тараса Шевченка у Каневі" (Назар Колєсніков).
"Мені дуже сподобалося стежити саме за творчістю Шевченка. Якщо вдивлятися в картини, то відчуваєш, ніби сам там стоїш. Чудовий музей, красиво оформлено! К'юаркодів з інформацією тільки трохи замало" (Кулик Тетяна).
"Сьогоднішній похід до музею Тараса Шевченка був неймовірно захопливим, адже ми обійшли кожен зал і розглянули власні картини видатного художника і письменника та побачили його відомий збірник "Кобзар". Також там було безліч листів, адресованих Тарасу, які теж зацікавили своїм контекстом. Загалом я можу сказати, що пішла б туди якось ще раз, щоб отримати приємні враження від художніх витворів Тараса Шевченка" (Чернявська Вероніка).
"У музеї Тараса Шевченка особлива атмосфера – наче потрапляєш у зовсім інший час. Величний інтер’єр, старовинні люстри, розкішні вітражі – все це створює відчуття глибини й поваги до історії. Тут кожен куточок наповнений духом Шевченка, і ніби сам простір нашіптує його слова. Це місце, де можна не просто побачити минуле, а й відчути його серцем" (Улітіч Анастасія).
"Музей Тараса Шевченка справив сильне враження. Дуже цікаво було побачити особисті речі, рукописи, картини й глибше відчути його життєвий шлях. Атмосфера в музеї особлива — ніби переносишся в той час і краще розумієш, якою людиною був Шевченко. Вийшла звідти з натхненням і ще більшою повагою до його творчості" (Софія Красноперова).
"Музей дуже сподобався, чудовий, дуже естетичний та цікавий. Я була надзвичайно вражена пейзажами та експонатами в ньому, ти ніби опиняєшся зовсім в іншій епосі та в іншому світі" (Софія Рящікова).
"Побувавши в музеї Тараса Шевченка, я занурилася в атмосферу прекрасного мистецтва, яке було і буде національною гордістю. Ці прекрасні картини та рукописи дуже надихають на відвідування ще більшої кількості виставок та музеїв" (Оксана Михайлова).
6 грудня 2024 року в Національному музеї Тараса Шевченка розпочала роботу виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. В центрі експозиції — полотно, яке художниця присвятила Музею. Білокур розпочала роботу над ним у 1942 році, коли її рідне село перебувало під німецькою окупацією. Шевченко був для неї орієнтиром, прикладом, адже сам попри всі виклики став професійним художником. Коли було особливо важко, Білокур зверталася до нього у внутрішньому діалозі, навіть здійснила паломництво на могилу Шевченка.
Виставка “Катерина Білокур. Квіти на блакитному” розпочинає проєкт “Мисткині” Національного музею Тараса Шевченка, присвячений українським художницям. Команда музею надалі представлятиме мисткинь, які брали за основу сюжети й образи з поезії Шевченка чи прийшли в професію, надихнувшись його прикладом, і чиї твори є частиною колекції музею.
Студенти відкрили Тараса Шевченка як художника. Його неймовірні картини, пейзажі місць заслання глибоко вразили всіх відвідувачів. Особливо довго всі насолоджувалися «Катериною», яка вразила найбільше. Ще довго стояли в холі, обговорюючи життя молодої дівчини в часи Шевченка і зараз. На жаль, ще багато людей з неповагою ставляться до дівчат, які народжують дитину без чоловіка. Приємно хочеться відмітити, що студенти навчаються аналізувати вже і через призму своєї майбутньої спеціальності психолога.
Тепер стане традицією знайомитися із музеями Києва у дні вільного входу. Це прекрасна можливість ставати кращими та добрішими. Студенти рекомендують усім слідкувати за анонсами безкоштовного входу в музеї та насолоджуватися мистецтвом.
Катерина ПАНАСЮК,
студентка 1 курсу, 1 групи
спеціальності «Психологія»
спеціальності «Психологія»
Людмила КЛИМЕНКО,
в.о. завідувача кафедри англійської філології
