Досвід соціальної роботи в наркологічній реабілітації: реалії та комплексний підхід
Досвід соціальної роботи в наркологічній реабілітації: реалії та комплексний підхід
3 березня 2025 року
Кожен заслуговує на другий шанс,
якщо готовий боротися
Будь-яка залежність у тому числі наркоманія та алкоголізм є серйозними соціальними проблемами, що вимагають комплексного підходу до лікування та реабілітації. Однією з ключових ланок цього процесу є соціальна підтримка залежних осіб, яка допомагає їм повернутися до повноцінного життя.
З метою практичного ознайомлення з методами соціальної підтримки і реабілітації студенти спеціальності «Соціальна робота» відвідали наркологічне відділення №5 Комунального неприбуткового підприємства «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія».
Під час візиту студенти ознайомилися з сучасними підходами до реабілітації осіб із залежностями. Завідувач наркологічного відділення №5 Нугманова Лілія Ільфатівна представила основні етапи лікування, що включають: детоксикацію – медичне виведення токсичних речовин із речовин; соціально-психологічну реабілітацію – робота з мотивацією потреби, проведення терапевтичних занять і психотерапевтична підтримка; соціальну адаптацію – відновлення соціальних зв’язків, інтеграцію в суспільство та профілактику рецидивів. Також студенти дізналися про ключові методики, які застосовуються в процесі реабілітації залежних осіб.
Фахівці наркологічного відділення наголосили на важливості соціального супроводу після проходження основного курсу лікування. Відновлення залежної людини є довготривалим процесом, що вимагає комплексного підходу та активної участі соціальних працівників. Під час дискусії було розглянуто питання про підтримання людини на шляху до одужання: подоланні соціально-психологічних бар’єрів колишнім залежним; державні та громадські ініціативи, які працюють у сфері наркологічної реабілітації тощо.
Для студентів ця екскурсія стала важливим досвідом, що дозволив їм побачити роботу соціальних працівників у сфері наркологічної допомоги на практиці. Вони відзначили, що реабілітація залежних осіб є складним, але надзвичайно важливим процесом, що потребує терпіння, професіоналізму та комплексного підходу.
Незабутні враження від відвідування наркологічного відділення залишились і у студентів. Так, своїми роздумами ділиться Діана Чаїн: «Екскурсія до наркологічного відділення викликало в мене багато різних емоцій та роздумів. Перед візитом я мала певне уявлення про такий заклад, але ознайомлення з реальними умовами роботи центру значно розширили моє бачення проблеми залежності та шляхів її подолання.
Перш за все, хочу сказати за роботу персоналу. Завідувач відділення – Лілія Ільфатівна – привітно нас зустріла та почала розповідати про важливість роботи таких центрів та специфіки надання допомоги пацієнтами. Також ми поспілкувались з психологом та, власне, з пацієнтами. Зазначимо, що весь колектив відділення з повагою ставляться до кожного отримувача послуг. Вони всебічно підтримують атмосферу довіри та підтримки. Це дуже важливо, адже люди, які звертаються за допомогою, часто знаходяться у важкому емоційному (психологічному) стані. Вразило те, що персонал відділення не лише здійснюють лікування, а й мотивують пацієнтів на зміни в житті, допомагають знайти вихід із складних життєвих ситуацій, а також заохочують до нових хобі.
Всупереч поширеним стереотипам про людей з різними залежностями, це не похмуре місце, а простір, де люди справді вмотивовано працюють над собою, проходять різні терапії, наприклад, вони у вільний час можуть займатись спортом та іншими справами. Також, що мене приємно здивувало, там збалансоване та дієтичне харчування. Це дуже круто, адже підтримка здоров’я пацієнтів – важлива для колективу відділення. Програми реабілітації включають психологічну та соціальну допомогу, підтримку рідних, а також різні методики боротьби із залежністю.
Найбільш вражаючим моментом стало спілкування з отримувачами соціальних послуг. Багато з них пройшли важкий шлях, але їхня сила волі та бажання змінити життя надихають. Вони відкрито говорили про свої помилки, багато шуткували. Вони відкриті та щирі, розповідали про те, як опинилися в цій ситуації, і як важливо мати підтримку від рідних та і просто людей, з якими вони там перебувають. Це ще раз доводить, що залежність – не вирок, а виклик, який можна подолати маючи бажання та мотивацію щось змінити в своєму житті на краще та на користь собі і рідним.
Загалом, похід у наркоцентр залишив у мене глибокі враження. Він змусив мене замислитися над тим, наскільки важливо підтримувати людей у важкі моменти та допомагати їм знайти правильний шлях. Це був цінний досвід, який змінив моє ставлення до проблеми залежності та ролі таких центрів у суспільстві. Досі є змішані відчуття, але я рада, що завітала в цей заклад».
Олександра Дроздовська так згадує про екскурсію. Наркологічна лікарня, розташована в затишному й зеленому районі міста Києва і створює сприятливу атмосферу для реабілітації узалежнених людей, забезпечуючи їм комфортні умови та всебічну підтримку. Головною метою мого візиту було безпосереднє спілкування з пацієнтами, які перебувають у стадії ремісії. Цей досвід виявився надзвичайно цінним для розуміння реальної роботи наркологічного закладу та його ефективності.
Після проходження необхідних формальностей на вході та короткого інструктажу від завідувачки відділення, нас запросили до просторої, світлої кімнати для групових зустрічей. Приміщення було облаштоване зручними кріслами та диванами, розташованими по колу, що створювало атмосферу довіри та відкритості. На стінах – мотиваційні плакати та роботи з арт-терапії, виконані самими пацієнтами, що додавало простору креативного характеру. Так само в цій кімнаті можна було помітити як пацієнти проводять свій вільний час – в кімнаті був розташований стіл для гри у настільний теніс та маркерна дошка. Заходячи до кімнати, якщо чесно, відчувалась тривога, адже я на собі відчувала кожен їх погляд. Але доєднавшись до «кола спілкування», я змогла відчути відкритість, доброзичливість і щирість пацієнтів. Зауважимо, що частина пацієнтів активно розповідала про своє життя, у відповідь задавали питання і були неймовірно відкриті до розмов. Під час спілкування пацієнти розповідали про свій досвід перебування в лікарні, і хоча не всі були готові до відвертих розмов, ті, хто ділився своїми історіями, вражали щирістю та бажанням змінити своє життя.
Я помітила, що персонал лікарні створив особливе середовище, де пацієнти почуваються в безпеці та можуть відверто говорити про свої проблеми без страху осуду. Окрім медичної допомоги, тут приділяють увагу фізичній активності, творчому самовираженню та формуванню навичок комунікації – все це сприяє всебічному відновленню.
Коли настав час прощатися, я відчула, що моє початкове хвилювання повністю зникло, поступившись місцем глибокій повазі до цих людей, які знаходять у собі сили боротися зі своєю залежністю. Їхня відкритість, незважаючи на всі труднощі, з якими вони стикаються, змушує переосмислити багато стереотипів щодо наркозалежних осіб.
Цей візит залишив у мене глибокі враження і переконав, що з правильною підтримкою та лікуванням багато людей можуть подолати залежність і повернутися до повноцінного життя. Лікарня справді стає для багатьох місцем, де починається їхній шлях до одужання та нового життя».
Ярослава Ямчинська. Хочу поділитися своїми враженнями про наркологічний центр на вулиці Відпочинку, 18 у місті Києві. Загалом, моє враження доволі позитивне. Тут працюють професіонали, які знають свою справу і дійсно прагнуть допомогти людям, які зіткнулися з проблемою залежності.
Персонал уважний і відповідальний, з індивідуальним підходом до кожного пацієнта. Атмосфера в центрі сприяє процесу лікування та реабілітації, що є дуже важливим для одужання. Приємно бачити, що тут не просто виконують свою роботу, а реально підтримують людей на шляху до здорового життя. Особливо хочу відзначити ставлення до пацієнтів – воно людяне, без осуду чи упереджень, що дуже допомагає тим, хто робить перші кроки до одужання.
Окремо варто згадати умови перебування – вони досить комфортні, а головне, що є всі необхідні ресурси для лікування та відновлення. Також відчувається системний підхід до боротьби із залежністю: пацієнтам не лише надають медикаментозну допомогу, а й працюють із ними психологи, консультанти, що допомагає зрозуміти корінь проблеми і знайти внутрішні сили для боротьби.
Загалом, залишилися хороші враження. Якщо Ви або ваші близькі потребують допомоги, цей центр може стати правильним вибором. Тут дійсно допомагають людям змінити своє життя на краще. Дякую всім працівникам за їхню важливу і потрібну працю!»
Вікторія Панішко. Під час відвідування наркологічного відділення вдалося поспілкуватися з пацієнтами, які проходять лікування від залежності. Це – надзвичайно важливий і емоційний досвід, що відкрив новий погляд на дану проблему. Спілкуючись із ними, я не лише почула історії життя, а й відчула їхні переживання. Було очевидно, наскільки складним є шлях боротьби з залежністю, скільки зусиль і підтримки потребують ці люди. Багато хто з них усвідомлює свої помилки та щиро прагне змінити своє життя.
Ця зустріч допомогла мені краще зрозуміти проблему залежності, побачити її зсередини, а також усвідомити важливість психологічної та соціальної підтримки. Вона дала мені багато тем для роздумів і ще більше зміцнила моє переконання в тому, що кожна людина заслуговує на другий шанс.
Дякую всьому колективу лікарні за можливість поспілкуватися з пацієнтами та дізнатися більше про цю складну, але дуже важливу проблему.
Альона Гаркавенко. Під час візиту до закладу, де люди з наркозалежністю проходять терапію, вдалося поспілкуватися з його працівниками, а також поставити запитання пацієнтам. Усі, хто перебуває там, проходять лікування добровільно – примусове не практикується за жодних обставин.
Важко описати ті емоції, які я пережила. Усі стереотипи, що раніше існували в моїй свідомості щодо цієї категорії людей, зруйнувалися. Найбільше вразила історія чоловіка, який утримувався від наркотиків протягом восьми з половиною років, а потім зірвався. Це величезний період часу, і уявити, як складно було знову опинитися на цьому шляху, важко.
Я також дізналася про державну програму, яка передбачає видачу малих доз наркотичних речовин людям із залежністю, щоб зменшити ризик їхньої участі у кримінальних діях та знизити ймовірність зараження хворобами, пов’язаними з вживанням. Спершу ця інформація мене здивувала, адже це здавалося суперечливим. Але згодом я усвідомила, що такий підхід допомагає багатьом уникнути ще гірших наслідків.
Особливо запам’яталася розповідь, яку починала одна людина, а інші підхоплювали й продовжували. Вона відкрила мені розуміння того, що залежність завжди починається з малого. Для них наркотики – це спосіб втекти від емоційного болю чи втрати, знайти прихисток від реальності. Один із них сказав: «У мене це почалося з жуйки, потім були цукерки – я отримував дофамін. З роками, спробував алкоголь, далі нікотин, а потім уже наркотики». Його слова змусили мене задуматися про механізм формування залежності та її поступовий розвиток.
Ця зустріч дала мені зрозуміти, що певна форма залежності є майже в кожного: хтось не може відмовитися від солодкого, хтось – від шопінгу чи гаджетів. Головне – вчасно усвідомити наслідки та зупинитися, поки ще є можливість змінити своє життя.
Попри зриви, попри моменти слабкості, ці люди справді сильні. Адже зробити перший крок і добровільно прийти до центру, прийняти рішення змінитися – це вже величезна боротьба, яку не кожен здатний вести.
Подібний досвід неможливо отримати, просто читаючи інформацію в інтернеті. Це безцінні знання для мене як для майбутнього соціального працівника, які допоможуть глибше зрозуміти проблему залежності та способи її подолання.
Ірина. Відвідування наркологічного відділення стало для мене доволі незвичайним досвідом. З самого початку атмосфера була напруженою – люди з різними історіями: хтось виглядав розгублено, хтось, навпаки, занадто спокійно. Пацієнти із залежністю ділилися своїми історіями, розповідали про свій шлях і боротьбу. Дехто говорив з надією, інші – з розчаруванням, але всі їхні слова змушували замислитися. Було зрозуміло, наскільки різні можуть бути причини залежності і як складно з нею боротися.
Загалом, враження залишилися змішані: місце серйозне, але водночас дає багато тем для роздумів. Це був незвичайний, але важливий досвід. Підводячи підсумки можна з впевненістю констатувати значення підтримки соціальними працівниками людей, які намагаються подолати залежність. Навіть найскладніші випадки можуть мати шанс на одужання, якщо людина отримує необхідну допомогу.
Завдяки цій екскурсії студенти змогли глибше усвідомити свою майбутню професійну роль у системі допомоги залежним особам. Реабілітація та соціальна адаптація – це не лише питання медицини, а й важливий соціальний процес, у якому ключову роль відіграють соціальні працівники. Отримані знання та враження стануть для студентів цінним досвідом у подальшій професійній діяльності.
Щиро вдячні Лілії Ільфатівні Нугманової – завідувачці Наркологічним відділенням № 5- за надану можливість отримати знання про сучасні підходи до реабілітації осіб із залежностями, ознайомитися з ефективними методиками лікування та соціальної адаптації, а також отримати цінний практичний досвід, який сприятиме професійному розвитку майбутніх соціальних працівників.
Ніна Тверезовська, Ірина Демченко,
Дар’я Супрун, Тетяна Григоренко,
НПП кафедри соціальної роботи та реабілітації
