Новації у топографічній зйомці: на факультеті землевпорядкування публічно обговорили проект Порядку виконання робіт у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
Новації у топографічній зйомці: на факультеті землевпорядкування публічно обговорили проект Порядку виконання робіт у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
2 березня 2025 року
Днями на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар присвячений детальному аналізу оприлюдненого 7 лютого 2025 року Держгеокадастром проекту Порядку топографічної зйомки у масштабах 1:5000,1:2000, 1:1000 та 1:500 (https://land.gov.ua/proekt-nakazu-ministerstva-agrarnoyi-polityky-ta-prodovolstva-ukrayiny-pro-zatverdzhennya-poryadku-topografichnoyi-zjomky-u-masshtabah-15000-12000-11000-ta-1500/).


Подію організували і провели факультет землевпорядкування НУБіП України, а також громадські професійні об’єднання «Асоціація фахівців землеустрою України», «Земельна спілка України» та «Асоціація сертифікованих геодезистів України». Захід об’єднав понад 90 представників академічної спільноти, професійних землевпорядників, фахівців топографо-геодезичної галузі, а також студентів і аспірантів. Семінар відбувся у змішаному форматі з використанням платформи Zoom, а його запис доступний на каналі YouTube за покликанням https://youtu.be/73f7dVDBvQU?feature=shared.
Ключовою темою дискусії стало оновлення нормативно-правової бази топографічних зйомок у відповідних масштабах. Учасники заходу обговорили запровадження сучасних цифрових технологій, використання безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та геоінформаційних систем у топографічних роботах. Запропонована до обговорення тема є надзвичайно актуальною, оскільки пропонується затвердити Порядок топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 та визнати таким, що втратив чинність, наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09 квітня 1998 року № 56 «Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)», який використовували в своїй діяльності геодезисти понад 25 років.

Декан факультету землевпорядкування Тарас ЄВСЮКОВ, на початку заходу зазначив, що обговорення проєкту нового Порядку виконання топографічних знімань є важливим кроком до вдосконалення законодавства у сфері топографо-геодезичної діяльності. Очевидно, що чинна Інструкція не відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, технічному і технологічному оснащенню, розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, рівню розвитку галузей економіки. Участь науковців, практиків і професійних спільнот дозволяє напрацювати конструктивні пропозиції щодо впровадження інноваційних методів, які зроблять топографічну зйомку більш ефективною та точнішою.
Головними питаннями, які підлягали обговоренню стали:
– ключові вимоги проекту Порядку та їх вплив на практику топографо-геодезичних робіт;
– якість та точність проміжних результатів зйомки (аерознімки, космічні знімки, лазерне сканування);
– використання топографічних планів та іншої топографічної продукції у різних галузях економіки та публічного управління;
– перспективи уніфікації вимог до створення та використання базових геопросторових даних;
– організаційно-правові аспекти взаємодії інженерів-геодезистів із замовниками та державними органами.

Потому керівник факультету надав слово співорганізаторам. Від ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» виступив її голова Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ. Він наголосив, що питання оновлення порядку піднімалося протягом багатьох років, адже законодавство і технічні можливості за три десятки років стрімко змінювалися та потребують перегляду в зв’язку з новими технологіями та завданнями. В проекті порядку з’явилися нові терміни: аерозйомка, лазерне сканування, супутникові геодезичні спостереження та інше. Нові вимоги до точності, похибок, прив’язок, спостережень, опрацювання результатів, технічний контроль якості продукції. Отже, оновлений порядок встановить сучасні вимоги до продукції топографічної зйомки. Разом з тим, в складі документації із землеустрою також є геодезичні роботи, про які потрібно пам’ятати і теж привести у відповідність до вимог сьогодення.

Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло МАТВЄЄВ підкреслив актуальність заходу, що націлений на обговорення вищезгаданого Проекту і надання коментарів та зауважень.



Член Ради Асоціації «Земельна спілка України» Петро ЖОЛКЕВСЬКИЙ як фахівець з багаторічним досвідом роботи детально проаналізував запропонований до обговорення проект нормативного документу. Зокрема, зауважив, що варто в цей документ включити розділ, який передбачає вимоги щодо оновлення топографічних планів, які є на сьогодні закріпленим іншими нормативними документами, зокрема ДБН А.2.1-1-2014. Крім того, є певні протиріччя з діючим законодавством, а саме: чинний нині Порядок побудови Державної геодезичної мережі передбачає згущення Державної геодезичної мережі шляхом побудови мереж згущення 4 класу та 1, 2 розряду, що будуються для згущення Державної геодезичної мережі, а проект нового порядку не містить вимог щодо побудови геодезичних мереж згущення. Тобто на сьогодні ми відміняємо чинну інструкцію, яка регулює ці вимоги. Також проект Порядку передбачає виконання топографічної зйомки на території населених пунктів у місцевій системі координат, але спочатку йшлося про те, що виконання топографічної зйомки виконується в системі координат УСК-2000. Крім того, експерт запропонував уточнити тлумачення деяких термінів та виразів.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій МАРТИН, в своєму виступі намагався зосередитися на аналізі тих бізнес-процесів, які закладаються новим Порядком. Сьогодні у нас немає централізованого замовлення на виконання топографічного знімання в країні, ми працюємо з дуже децентралізованою системою. Замовниками робіт з оновлення планувальної документації на місцевому рівні буде приватний бізнес. Тому виникає проблема: замовник в більшості випадків не є компетентним в питаннях технічних проектів та питаннях вимог до якості систем координат. Отже, виконавець робіт сам собі буде писати технічне завдання, виконувати технічний проект, самостійно буде проводити контроль за виконанням робіт. Тобто, відповідальність за якість виконання робіт повністю лягає на розробника.
Також експерт зауважив, що нормативно-правовий акт повинен визначити структуру форматів, в яких вимагаємо виконання робіт від виконавця. Але формат GDB є власність компанії Esri. Виникає питання: чи можемо ми це використовувати? Окремо він зупинився на вимогах пункту 26 Розділу ІІ Проекту, яким передбачене створення метаданих виключно у відповідності до стандарту ISO/TS 19115-3:2016, що ставить виконавців робіт у залежність від комерційних стандартів ISO, які є власністю International Organization for Standardization (ISO) і потребують їхнього придбання. Андрій МАРТИН наголосив, що така вимога створює фінансовий бар’єр для суб’єктів господарювання, особливо малих підприємств. Крім того, ISO може відкликати або змінювати право на використання стандарту, що створює правову невизначеність. Варто зазначити, що у випадку правових суперечностей застосовується законодавство Швейцарської Конфедерації, що суперечить принципу національного правового регулювання та може створювати додаткові юридичні ризики. Аналогічні зауваження щодо прив’язки до стандартів ISO вже висловлювала Європейська комісія, що підтверджує проблемність такого підходу. Таким чином, доцільно передбачити альтернативні/відкриті формати для метаданих, щоб забезпечити доступність, гнучкість і незалежність від комерційних міжнародних стандартів.
Насамкінець виступу Андрій Геннадійович подякувати фахівцям Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, профільним асоціаціям, які долучилися до розроблення цього документа.

Голова Правління ГО «ГІС-Кадастрова асоціація України» Роман БАЛАБАНИК наголосив на тому, що документ важливий і на часі, оскільки вводить нормативне регулювання нові методи зйомки. І не дивлячись на всі зауваження експертів його можна доопрацьовувати і вдосконалювати. В кінцевому результаті ми тримаємо хороший матеріал з новим сучасним підходом. Також зазначив, що з колегами з асоціації надали певні пропозиції щодо аерофотознімання.

Потому до обговорення долучилася начальник відділу картографії та географічних назв Департамент розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру Наталія КІЗІЛОВА, яка зазначила що проект Порядку вже в певній мірі був допрацьований, зокрема, зауваження щодо форматів даних, до стандартів ISO, по використанню систем координат, класифікатора топографічної інформації. Попросила всі зауваження та пропозиції сформувати і надати до Держгеокадастру до 06 березня 2025 року.


Заступник начальника Департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру Роман ГУМЕНЯК підримав колегу і зазначив, що документ містить понад 90 сторінок і фіналізувати всі правки відповідно до норм чинного законодавства необхідно якнайшвидше.
По завершенню семінару до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру був підготовлений лист із відповідними пропозиціями до проекту нормативного документу.
Людмила ГУНЬКО,
доцент кафедри
землевпорядного проектування