Науковий співробітник Scott Polar Research Institute Лілія Гебрин-Байди прочитала гостьову лекцію магістрам-землевпорядникам

Гостем заходу стала Лілія Василівна ГЕБРИН-БАЙДИ, кандидат технічних наук, науковий співробітник Scott Polar Research Institute, University of Cambridge.

Лекторка висвітлила історію створення Scott Polar Research Institute — наукового центру, заснованого у 1920 році при Кембриджському університеті. Сьогодні цей інститут є провідним світовим центром дослідження Арктики та Антарктики, що об’єднує міждисциплінарні підходи в природничих та соціальних науках, володіє унікальними колекціями, такими як полярна бібліотека, архіви, фотоматеріалами та експонатами, активно займається освітньою діяльністю, спрямованою на популяризацію історії та екологічного значення полярних регіонів для широкої аудиторії. Детальніше можна ознайомитися за посиланням https://www.spri.cam.ac.uk/ 

Лекторка представила комплексний аналіз застосування методів машинного навчання (ML) та глибинного навчання (DL) для дослідження взаємозв’язку між змінами земельного покриву (LULC) та коливаннями температури поверхні землі (LST). На прикладі міста Харків (Україна) було продемонстровано вплив урбанізації на мікрокліматичні умови. Зокрема, показано, що трансформація природних ландшафтів у штучні поверхні призводить до зростання температурних показників LST, спричиняючи ефект міського теплового острова (UHI). Доповідачка акцентувала увагу на важливості використання високороздільних супутникових знімків із платформ MODIS, Landsat та Sentinel для аналізу змін у LULC. Застосування алгоритмів машинного та глибинного навчання дозволяє: 1) виявляти динаміку змін у землекористуванні та характер урбанізаційних процесів; 2) аналізувати сезонні тренди температурних змін; 3) встановлювати кореляційний зв’язок між розширенням меж міста та зростанням температури поверхні.

Лекторка також представила багатофакторне дослідження міста Тромсе (Норвегія), у якому було застосовано вдосконалені методи аналізу змін земельного покриву (LULC) та температури поверхні землі (LST) на основі супутникових даних високої роздільної здатності. Особливістю цього дослідження став північний кліматичний контекст, де увага фокусувалася не лише на зростанні температурних показників LST, але й на ідентифікації потенційних теплових островів навіть в арктичному регіоні. Важливою складовою стало вивчення шляхів пом’якшення негативних наслідків урбанізації для збереження природного середовища.

 

Доповідачка презентувала й платформу «Heat Watchers in the Arctic» — ініціативу, що інтегрує просторові дані для моніторингу температурних змін, враховує голоси місцевих громад у процесах екологічного планування, сприяє розробцісталих рішень для збалансування урбанізації та збереження природних екосистем.

 

На прикладах міст Харків і Тромсе було підкреслено, що стратегічне планування та раціональне управління довкіллям є критично важливими для зменшення негативних наслідків змін LULC та зростання LST. Ці зміни безпосередньо впливають на міську інфраструктуру, локальний клімат і якість життя населення, що вимагає комплексного підходу до екологічного менеджменту.

Під час лекції студенти мали можливість заглибитися в актуальні наукові дослідження, дізнатися про сучасні методи аналізу змін клімату та земельного покриву, а також отримати унікальний досвід від експерта світового рівня.

Цей захід став важливим майданчиком для обговорення наукових тенденцій та обміну знаннями, розширюючи професійні горизонти майбутніх фахівців у сфері землекористування та природоохоронного менеджменту.

 

Це дослідження демонструє, як сучасні технології можуть допомогти у вирішенні глобальних екологічних проблем, забезпечуючи сталий розвиток міст та регіонів.