Значимість Scopus та Web of Science для викладачів, які прагнуть вдосконалити свої навички роботи з академічними джерелами та розширити коло своїх досліджень
Розвиток процесів глобалізації став рушійним фактором у становленні сучасного наукового простору. Наукові публікації, періодична участь в конференціях та конгресах тривалий час були основними інструментами для формування наукового іміджу вченого. У наш час оцінка наукового потенціалу вченого кардинально змінилася. Застосування сервісів наукометричних баз та загальноприйнятих правил ідентифікації вченого, в основу яких покладено сучасні інформаційні технології, дозволило створити систему об’єктивної, навіть кількісної оцінки наукового потенціалу для будь-якого дослідника.
Наукометричні бази змінили і сам процес спілкування у науковому світі. Всю необхідну інформацію з будь-якого питання проведених досліджень можна отримати за лічені хвилини. Навіть поширення інформації про наукові здобутки стало здійснюватися без участі самого дослідника. Інтегральним показником успішності науковця стає запрошення до участі у проведенні наукових досліджень в інтернаціональному науковому колективі. Така можливість сьогодні визначається представленими у наукометричних базах метричними та рейтинговими показниками, публікаційною активністю та індексом Гірша вченого, що публікує результати своїх досліджень. В результаті, рівень присутності в таких наукометричних базах стає чинником, що в значній мірі свідчить про успішність становлення професійної кар’єри вченого або викладача ЗВО.
Представлення вченим своїх наукових досягнень у міжнародному науковому просторі визначається не лише рівнем володіння інформаційними технологіями та його спроможністю використовувати інструментарій наукометричних баз. Насправді питання формування наукового іміджу є більш складним. Сучасний науковий простір живе за своїми законами та традиціями, що складалися століттями. Як приклад, можна навести традицію складати список авторів на початку статті. Спочатку завжди має зазначатися аспірант або молодший науковий співробітник, а наприкінці — найбільш авторитетний вчений, керівник наукової групи. Це має принципове значення, тому що наукометричні бази, в яких обробляють публікацію, першого за списком визначають постдоком, що дає йому можливість продовжити стажування. В резюме автора, що йде останнім, наукометрична база заносить керівництво науковим проєктом.
Сьогодні Україна знаходиться на шляху інтеграції до Європи, її наукового простору. Для багатьох українських дослідників, які вже отримали вчені звання та ступені, знайшли своє місце в науці, починається новий етап їх наукової кар’єри, входження в міжнародне наукове співтовариство. Це завдання стоїть і перед аспірантами, які тільки починають свій шлях в науці. Наявність міжнародних публікацій на відомих платформах та у популярних журналах сьогодні є можливістю підвищити свій статус серед колег з наукового цеху. Для цього використовують дві платформи — Scopus та Web of Science, які мають свої переваги та недоліки, про які дізналися викладачі кафедри обліку та оподаткування, доцентки Тамара Гуренко, Світлана Дерев’янко, Наталія Кузик та Катерина Шевчук на вебінарі «Чому публікації Web of Science менше піддаються ризику, ніж у Scopus», організованому компанією «Академія статей» та її директором Василем Мальцем.
Scopus та Web of Science є найбільш затребуваними та популярними у спільноті вчених, що хочуть опублікувати та проаналізувати свої матеріали. За своєю суттю це величезні бази даних, що допомагають і забезпечують доступ до широкого кола наукових матеріалів з різних категорій — від мистецтва до точних наук і не тільки. Обидві платформи є ідеальним місцем для публікації наукових праць, досліджень та монографій. Також вони дозволять моніторити їхні результати, знаходити опонентів та більш докладні, якісні джерела для наступних робіт.
Платформа Web of Science вважається найстарішою, оскільки почала своє функціонування ще у 1980 році. Онлайн-сервіс для публікації має досить зручний інтерфейс, який дозволяє користуватися ним швидко та точно. Платформа має фільтр для пошуку за автором, частотою цитування та згадуваними науковими та навчальними закладами. На просторах Web of Science можна виявити понад тридцять три тисячі наукових журналів і монографій популярними мовами світу. Кожен автор отримує персональний обліковий запис, в якому інформація про його публікації та статистика активності оновлюється протягом кожного тижня.
Сьогодні сервіс Web of Science об’єднує понад п’ятдесят мільйонів статей та наукових публікацій.
Однією з найбільш затребуваних бібліографічних платформ, що надає огляд та доступ до результатів світових досліджень на території Європи, Азії та Америки є Scopus. На цьому сервісі можна побачити матеріали про науку, медицину, техніку і не тільки. Видання працює на базі сучасних інтелектуальних технологій, які забезпечують аналіз, відстеження та візуалізацію досліджень, що опубліковані на його сторінках. Також є можливість побачити, наскільки актуальною виявилася опублікована стаття, та скільки цитувань на неї роблять інші учасники. Зареєстровані автори отримують персональний ID номер для спрощення їхньої ідентифікації. Сьогодні на сервісі Scopus налічується понад двадцять тисяч наукових видань, а також понад двадцять сім мільйонів публікацій та статей.
Відразу зазначимо, що практично всі матеріали (понад 90%) можуть бути представлені як на одній, так і на іншій платформі.
Головна перевага бази даних Scopus полягає в наявності широкого числа джерел із найсучасніших видань. У цей же час Web of Science має набагато глибший рівень цитування матеріалів і публікацій. При цьому багато вчених відзначають, що Web of Science має глибшу базу, оскільки вона почала формуватися раніше, ніж Scopus. Тому публікації, створені на її просторах, мають більш точний прорахунок індексу Гірша та інших наукових метрик.
Scopus також відрізняється більш лояльною редакційною політикою, а ще демократичним ставленням до цитованих джерел, що дозволило йому в короткий термін набрати аудиторію та наукові матеріали, ніж Web of Science за такий самий проміжок часу.
То де ж краще публікуватись українським ученим? І Scopus, і Web of Science є доповненнями один одного, але не позбавлені як переваг, так і недоліків, що необхідно враховувати під час підбору платформи для публікації. Однак, можна підібрати і ту, і іншу, якщо хочете розширити свої наукові можливості.
Українські вчені можуть зіткнутися з такими труднощами у роботі Scopus та Web of Science:
- Індекс цитованості може знижуватись через використання української мови.
- У разі порушення правил оформлення бібліографії статті можуть не входити до загальної бази робіт.
- Бази не враховують галузь, в якій створено роботу, а тому технічне дослідження може бути у розділах про мистецтво чи гуманітарні науки.
При підборі майданчика для публікації наукових праць, треба враховувати цілі, які переслідує науковець, а також особливості, специфіку та тему досліджень.
Підсумовуючи, слід зазначити, що кожна з платформ для публікації наукових матеріалів хороша по-своєму. Scopus можна використовувати для статей з гуманітарних напрямів, а WoS — точних наук та інших досліджень.
Однією з вимог, поставлених перед науковцями НУБіП України, є активне публікування результатів власних досліджень у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Це один з індикаторів, який може показати якість провадження наукової роботи в ЗВО. Також варто брати до уваги в якому саме журналі буде надруковано ваше дослідження.
У наукометриці існує поділ фахових видань на квартилі — категорії видань за їх цитованістю та впливом на наукову спільноту. Вони варіюються за квартилями, й чим він вищий (від Q4 до Q1), тим стаття авторитетніша, відповідно в такому виданні важче опублікувати матеріал. Те що статтю цитують є індикатором того, що стаття справді важлива та якісна. Так, якщо стаття входить в Scopus квартиль Q1, то це означає, що вона входить у 25% найбільш цитованих матеріалів, і зазвичай достатньо матеріалу однієї такої статті, щоб сформувати ядро кандидатської дисертації високого рівня.
Наявність високоякісних публікацій є своєрідною перепусткою у світ активної участі у ґрантовій діяльності, особливо в міжнародній. Саме англомовні статті у міжнародних фахових виданнях є перше, на що звертають увагу закордонні колеги перед початком партнерства. Важливо розуміти, що україномовні статті їх не зацікавлять, адже вони просто не зрозуміють їх. Також більш авторитетні видання скеровано на аудиторію ледь не в усьому світі й відповідно друкують їх саме англійською, адже це універсальна мова спілкування у світі, зокрема серед науковців.
Також, відповідно до Постанови Кабміну України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» № 1187 від 30.12.2015 р., науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники, які забезпечують освітній процес, повинні мати не менше чотирьох досягнень у професійній діяльності за останні п’ять років, визначених у п.38. Одним із основних вимог є наявність не менше п’яти публікацій у періодичних наукових виданнях, що включені до переліку фахових видань України, до наукометричних баз, зокрема Scopus, Web of Science Core Collection.
Доступ до Web of Science відкриває для кожного вченого багато можливостей для знайомства з науковою літературою світового рівня. Центральною платформою цитування є база даних Web of Science Core Collection, до якої входять більше 18000 видань, які розташовані в трьох індексах цитування наукового матеріалу.
Основні індекси Web of Science:
- Science Citation Index Expanded (SCIE). Цей індекс цитування створений у 1964 році та індексує понад 9200 найвпливовіших у світі журналів з 178 дисциплін. Більш ніж 53 млн записів та 1,18 млрд згадувань датуються 1900 роком;
- Social Science Citation Index (SSCI). Індекс цитування соціальних наук індексує понад 3400 видань з 58 дисциплін по соціальним наукам, матеріали з 3500 науково-технічних журналів, а також більш ніж 9, 37 млн записів та 122 цитованих посилань з 1900 року;
- Art and Humanities Citation Index (AHCI). Індекс цитування з мистецтва та гуманітарних науках індексує понад 1800 журналів з 28 дисциплін, більше 4,9 млн записів та 33,4 млн цитованих посилань, що датуються з 1975 року.
Web of Science постійно розширює свою мультидисциплінарну колекцію. Окрім вищезазанчених індексів цитування до Web of Science входять й інші, зокрема Emerging Sources Citation Index (ESCI), The Book Citation Index (BKCI), Conference Proceedings Citation Index (CPCI).
Важливим показником в наукометричному світі, який одержується з баз даних за певний період часу та показує всю суму наукових публікацій, що мають індексацію в Scopus чи Web of Science є загальна кількість публікацій. Він допомагає скласти загальне розуміння про діяльність вченого та організації.
Science Citation Index (SCI) — є основним показником в наукометричному світі, що включає в себе повну кількість посилань на статті у Web of Science та Scopus. Він демонструє значущість наукової праці і вираховується з огляду на попередні публікації. SCI активно підтримується міжнародним вченим товариством та показує сумарну кількість посилань на публікації в періодичних виданнях за певний час, підраховується в Scopus та Web of Science. Був розроблений американським науковцем Юджіном Гарфілдом ще у 1960 році.
SCI виконує широкий спектр функцій:
- допомагає вченим та науковим організаціям здійснювати пошук інформації, виявляти актуальність матеріалів та важливих досліджень;
- спрощує пошук зв’язків між науковими публікаціями для виявлення структури галузей знань та огляду їхнього розвитку;
- дає змогу дослідницькому товариству оцінити науковий матеріал та діяльність автора, а також організації, в якій працює вчений.
Від популяризації наукових статей та наукометричних характеристик дослідницьких робіт напряму залежить формування позитивного іміджу дослідника. Цілком закономірно, що чим більшу кількість разів на думку вченого будуть посилатись його колеги, тим більшу авторитетність він матиме у науковому товаристві.
Які переваги отримуватиме дослідник з високими показниками цитування та індексу Гірша?
Отримання фінансування та грантів. Якщо на отримання гранту претендує два науковця зі схожим релевантним досвідом та публікаційною активністю, але в одного з них високі показники цитованості, а в іншого — незначні, то спонсор надасть перевагу саме першому науковцю, оскільки буде впевненим, що він проведе якісне дослідження, яке матиме велике значення у наукових колах.
Можливість співпрацювати з іменитими вченими. Високі показники цитованості забезпечують входження дослідника до наукового авангарду. Найбільш вагомі вчені з усього світу будуть зацікавлені у проведенні спільних досліджень з науковцем з високими наукометричними показниками.
Отримання статусу рецензента або члена редакційної колегії наукового видання. Впливового дослідника частіше запрошуватимуть до співпраці якісні журнали, що індексуються у міжнародних базах даних, оскільки такий вчений підтвердив свою експертність шляхом здобуття високих наукометричних показників.
Підвищення загального рейтингу наукової установи. Співпраця з провідними дослідниками – показник впливовості наукової установи чи закладу вищої освіти. Завдяки цьому, такі організації частіше потрапляють до міжнародних рейтингів, що надалі може означати отримання додаткового фінансування.
Реалізація окремих наукових цілей. Інколи підвищення індексу Гірша чи цитованості — необхідність для вченого. Наприклад, нормативний показник h-index встановлено на законодавчому рівні для присвоєння вчених звань у деяких країнах Європи.
Невелика кількість посилань на роботу автора в Scopus чи Web of Science не завжди свідчить про низький рівень наукових статей. Часто виникає ситуація, що причиною проблеми стає суто технічна помилка. Наприклад, некоректність оформлення авторського профілю, наявність декількох персональних сторінок, неякісна транслітерація, технічні недоліки у рамках самих платформ та багато іншого.
Захід зібрав більше 400 учасників — представників наукової спільноти України. По завершенню вебінару учасники мали можливість пройти тестування, за результатами якого отримали сертифікати.
Не дивлячись на складні умови воєнного часу, науково-педагогічні працівники економічного факультету кафедри обліку та оподаткування накопичують практичний досвід для написання статей з актуальних питань сьогодення, які входитимуть до наукометричних баз Scopus та Web of Science, що сприяє не лише підвищенню рейтингу вченого, але й збільшенню можливостей щодо міжнародного партнерства та полегшенню наукових пошуків.
Світлана ДЕРЕВ’ЯНКО, Тамара ГУРЕНКО,
доцентки кафедри обліку та оподаткування
