Виховна година на тему: «Екологічні наслідки війни в Україні»

25 лютого 2025 року

Російська збройна агресія проти України завдає значної шкоди не лише економіці та культурній спадщині, а й довкіллю  нашої країни, а численні випадки цілеспрямованого знищення природних ресурсів та об'єктів мають риси екоциду проти українського народу.

Сьогодні це ще й питання екологічної безпеки та спільного майбутнього.

Саме тому, викладач циклової комісії природничих дисциплін Ірина Соколовська, разом з студентами групи Аі-21, провели виховну годину на тему: «Екологічні наслідки війни в Україні».

11

1516

Бо істина, яку не розуміє росія, однак усвідомлює весь світ, дуже проста: будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля. Екосистеми не можна розділити умовними кордонами, просто намалювавши їх на карті. Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов'язково відчує інша.

56

Із перших днів повномасштабного вторгнення фіксується вся шкода, що наноситься українському довкіллю. Вже можемо говорити про понад 270 випадків екоциду. Це підриви складів паливно-мастильних матеріалів, сховищ нафтопродуктів з відповідними наслідками для довкілля, авіаудари по підприємствах, які використовують небезпечні хімічні речовини у виробництві, пошкодження та руйнування очисних споруд, і вилив стоків у наші водойми, а також пошкодження ґрунтового покриву, горіння лісів – особливо на територіях природно-заповідного фонду.

Тож до чого тут весь світ, коли руйнується довкілля в Україні? Ось лише декілька прикладів, які дають відповідь на це питання.

Від дій рф під загрозою знищення сьогодні 2,5 млн га природоохоронної мережі Європи. Це 160 об’єктів Смарагдової мережі – територій існування видів і оселищ, що охороняються на загальноєвропейському рівні. А ще 17 Рамсарських об’єктів площею 627,3 тис. га – водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

Від ворожої техніки гине європейське біорізноманіття. Це тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин. Вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Окрім того, на заповідних територіях міжнародного та європейського значення знищуються середовища існування рідкісних і ендемічних видів та оселищ. Це може змінити поведінку птахів, включаючи їх міграцію.

3

Бойові дії наразі відбуваються в східних та південних областях України. Для цих регіонів характерна низька лісистість. Але тут ліси виконують захисні функції. Знищення та пошкодження їх позначиться на кліматі цих регіонів та може призвести до значних ерозійних процесів. Зокрема, на півдні України наслідками можуть бути вітрова ерозія та опустелювання. Це, звичайно, вплине на сільське господарство. Загалом, майже три мільйони гектарів лісу в Україні були охоплені війною від початку повномасштабного вторгнення. Для порівняння – це майже територія Бельгії.

Забруднення від обстрілів не має кордонів. Під час детонації ракет та снарядів утворюється низка хімічних сполук – чадний газ, бурий газ, діоксид азоту, формальдегід тощо. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. При цьому забруднене повітря не має кордонів. Викиди в атмосферне повітря переносяться, осідають та мають вплив на території інших держав, іноді на відстані в тисячі кілометрів.

72

Окрема тема – заміновані території. Розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Це робить ґрунт небезпечним, а в деяких випадках – непридатним для подальшого сільськогосподарського використання. Також вибухи призводять до виникнення лісових пожеж. Тож знову повертаємося до проблем викидів в атмосферу і продовольчої безпеки. Циклічність наслідків та взаємопов'язаність процесів очевидна.

Забруднення річок внаслідок російської агресії також може торкнутися і сусідніх країн. Адже ми ділимо великі річки, такі як Дунай, Дністер, Прут, Тиса і Західний Буг з країнами-сусідами: Польщею, Угорщиною, Румунією та Молдовою.

Наразі спрогнозувати всі можливі наслідки та назвати остаточну шкоду, завдану довкіллю, неможливо. Лише одне можна сказати точно, відновлення потребуватиме десятків років…

Ірина Соколовська,
викладач циклової комісії природничих дисциплін

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook