Три роки війни…

Три роки війни…

Три роки болю. Три роки втрат.

Три роки, як світ наш змінився.

Вогонь і сталь, і чорний чад,

І крик, що в серцях залишився.

Три роки боротьби і сліз,

Три роки – як вічність вогненна.

Та вільний дух не погасивсь,

Бо Україна – нескоренна.

Три роки – біль, що не згаса,

Та крізь руїни й темні ночі

Несемо правду й небеса

У своїх втомлених долонях.

І буде день, і прийде мить,

Де більше вибухів не чути,

Де знов на мирній, рідній землі

Дитячий сміх зуміє бути.

Слава Україні!

Героям Слава!

https://youtube.com/shorts/nStd3OG5TSg?feature=share

Тетяна НАУМЕНКО, PhD
заступниця декана з виховної роботи