Твори добро так, щоб янголи в небі раділи…

          В нашому університеті кожен, так чи інакше, дотичний до доброчинності. Починаючи з Революції Гідності і до сьогодні студенти та викладачі НУБіП України  беруть активну участь у волонтерському русі. І це не лише збір коштів, а справжня допомога: від продовольчих кошиків і ліків до купівлі пікапа для виконання бойових завдань на фронті.

          Згідно з дослідженнями фонду UNUSEF спільно з Українською волонтерською службою, від  початку повномасштабної війни в Україні до волонтерства долучилися 74% українців. Але в умовах війни важливо не тільки матеріальна допомога, а насамперед моральна підтримка один одного. Особливо вразлива частина нашого суспільства – це діти! Маленькі Люди, в яких закладене Велике майбутнє Української держави. Вони найбільше потребують нашої підтримки і уваги. А що вже казати про дітей, яких безпосередньо торкнулися жахіття війни, - дітки, які втратили дім, друзів і найстрашніше – батьків...

          Саме для таких дітей наприкінці грудня 2024 року благодійниками було організовано концерт «Різдвяне Диво». Ініціатором цього заходу став Президент ГО «ТАБУЛА РАСА» Олексадр КЛАУНІНГ. І вже вкотре долучився до доброї справи професор кафедри культурології НУБіП України народний артист України Роман РУДИЙ.

          За період війни Роман Антонович взяв участь у безлічі благодійних заходів, але ви не побачите ані гучних публікацій, ані яскравих стрімів, щоб, як то кажуть, люди знали свого героя в обличчя. Роман Антонович звик робити добрі справи тихо та скромно, і тільки близьке коло друзів знає, що не проходить жодного тижня, щоб народний артист України не брав участі в благодійному заході: як для збору коштів на потреби української армії, на протези постраждалим воїнам під час виконання бойових завдань, так і для підтримки маленьких громадян України. І саме такі заходи найбільше торкаються струн серця, коли перед тобою діти, які пережили те, що не під силу уявити навіть деяким дорослим. На запитання колег про велику завантаженість Роман Антонович відповідає: «Що може бути кращим, коли ти потрібний дітям, коли допомагаєш їм, даруєш добро, радість, теплоту свят і бачиш в їхніх очах справжнє дитяче щастя в такий непростий для нас час...?!»      

          В українців є такий вираз «Чужого горя не буває». Так склалося, що в найтяжчі часи ми об’єднуємось, щоб робити добро. А Роман Антонович Рудий своїм прикладом надихає робити добро не лише тим, хто його потребує, але й просто бути добрими один до одного. Дякую!