Історична пам'ять про Голокост
Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 р. війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів та груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона із них були з території сучасної України.
Практика свідчить, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Кажуть, що набій двічі не потрапляє в одне місце, але… Нині ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму. У березні 2022 р., через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в урочищі Бабин Яр, а потім спалення ними тіл, щоб приховати сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки. Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 р. на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022 р. в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
27 січня 2025 р., з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe провела ХVІІІ Міжнародний Круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики».
Цьогорічний Круглий стіл, участь в якому взяли викладачі, студенти гуманітарно-педагогічного факультету, «продовжує обговорення питань збереження пам’яті, освітніх та музейних викликів в умовах повномасштабної війни, розв’язаної проти нашої держави. Акценти цьогорічних доповідей українських та закордонних фахівців стосувалися нашого сьогодення, захисту спадщини та вшанування пам’яті жертв, навчання через історію, спадщину та музейну роботу.
Кафедра міжнародних відносин та суспільних наук долучилася до Польських студій на тему: «Голокост: історичні передумови виникнення трагедії», зініційованих Українсько-Польським інститутом Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Спікер заходу Андрій Мац, перекладач, журналіст та громадський діяч спонукав до глибокого історичного аналізу причин і передумов виникнення однієї з найбільших трагедій ХХ ст.; до обговорення історичних джерел й запропонував простір для дискусій та обміну думками. Віталіна Кухар, студентка першого курсу спеціальності «Міжнародні відносини» НУБіП України, поділилася враженнями від почутого: «Звичайно, я чула про Голокост, але не розуміла глибоко усієї трагедії цього явища. Почуте змусило мене по новому глянути на цю жахливу сторінку історії не лише єврейського народу. Зрозуміти, що переосмислення уроків минулого важливе для сучасного суспільства».
«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 р., якою запроваджено памʼятну дату. Однак, події війни Росії проти України виразно засвідчують, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення. Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії. А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку. І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження. Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.
Людмила Лановюк,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук
