29 січня – 107 річниця бою під Крутами.
29 січня – 107 річниця бою під Крутами.
29 січня 2025 року
У 1917 р. постала Українська Центральна рада, згодом була створена Українська Народна Республіка. 7 січня 1918 р. більшовики оголосили загальний наступ на територію України. На середину січня1918 р. вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та прямували на Київ. За такої ситуації 22 січня 1918 р. Українська Центральна рада IV Універсалом проголосила незалежність УНР.
А вже, 29 січня 1918 р. на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів від Києва, між об’єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького, старшин й вояків Гайдамацького кошу, Помічним студентським куренем Січових Стрільців (сформований зі студентів Київського університету Св. Володимира та Народного університету), гімназистів 2-ї Київської української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства та учнями інших київських гімназій, середніх навчальних закладів, і багатотисячним підрозділом Червоної гвардії під проводом есера М. Муравйова відбувся бій, що дозволив на кілька днів зупинити наступ більшовиків на Київ. Незважаючи на те, що бій не мав визначального військового значення, для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України.
Українське військо змогло вдало окопатись під Крутами та дати бій значно більшим більшовицьким військам. За приблизними підрахунками М. Муравйов командував близько 3 000 військових. Крутянці дали бій більшовикам, знищивши близько 300 окупантів, а потім успішно відступили, знищуючи колії, що затримало рух більшовиків, які пересувались на бронепоїздах. За різними даними, українське військо втратило в бою від 70 до 100 воїнів.
19 березня 1918 р. пройшло урочисте перепоховання 27 розстріляних вояків-студентів, які попали в полон під Крутами (бійців Студентського куреня). Ця подія активно висвітлювалась київською пресою. На церемонії виступив з промовою М. Грушевський, який зазначив: «…Вони щасливі, що могли купити своєю кров’ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя – вмерти за отчизну! Їх слава і вдячна пам’ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!».
Попри те, що Крути були лише однією із локальних битв за невелику залізничну станцію, ця подія мала геополітичне значення. Затримка більшовиків від захоплення Києва дала змогу українській дипломатії підписати Брестський мир із країнами Четвертного Союзу, що означало визнання незалежності України та можливість залучити союзників до боротьби.
Дані історичні події знайшли широке відображення у літературі, живопису, музиці і народній творчості. У 1918 р. у газеті «Нова Рада» було надруковано вірш Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», що став першим поетичним твором на тему бою, оприлюдненим у тогочасній українській пресі. Події 29-го січня набули широкого розголосу серед української військової та політичної еміграції у міжвоєнний період. Колишній Голова Ради міністрів УНР Борис Мартос у 1933 р. присвятив крутянцям декілька літературних нарисів: «Наймолодші», «Останній з козацького роду», «Останній привіт Україні». Свідок і безпосередній учасник Визвольних змагань Демид Бурко, у 1938 р. відвідавши Чернігівщину, на пам’ятному місці під Крутами написав вірш «На вічну пам’ять мученикам». Поряд з поезією, темою Крут зацікавилися художники. Воїн Армії УНР Леонід Перфецький написав картину «Крути-станція», на якій зобразив сам бій. Також відомі праці українських художників Сергія Мако «Один з-під Крут» і Андрія Климка «Бій під Крутами. 1918». У часописах української діаспори 1920-1930 рр., можна знайти повідомлення про «Свято Крут», що відзначала українська молодь у Польщі, Чехословаччині, Румунії, Німеччині та інших країнах Європи. Невід’ємною частиною цих вшанувань було декламування віршів крутянського циклу. За часів незалежності в Україні написано велику кількість віршів, пісень, п’єс з даної теми. Художник Андрій Серебряков написав картину «Крути», що експонується у залі Національного військово-історичного музею України. Найвагомішим мистецьким твором, що присвячений загиблим воякам, став гранітний пам’ятник, встановлений у 2011 р. на Аскольдовій могилі. Інтерпретація битви під Крутами в українській художній літературі, образотворчому мистецтві, музиці – це оспівування волі, мужності та величі людського духу.
