Від проблем педагогічних – до питань політичних: багатогранний семінар-навчання для науково-педагогічних працівників завершив свою роботу

Завершився традиційний дводенний семінар-навчання для науково-педагогічних працівників НУБіП України, який цього року збирав щодня майже тисячу учасників — в аудиторії та онлайн. Тематика виступів спікерів сьогоднішнього дня теж була вельми цікавою і викликала інтерес присутніх.

Відкривав порядок денний президент, голова вченої ради НУБіП Станіслав Ніколаєнко. Посилаючись на авторитети педагогічної науки і свій власний досвід, він говорив про деякі аспекти управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти. Розпочавши зі 100 порад вчителя Василя Сухомлинського і принципів виховання дітей Януша Корчака, він перейшов до цікавого екскурсу у розвиток теорії управління соціальними системами (з кінця ХІХ ст. – початок ХХІ ст.), маховика успіху і моделі «Від хорошого до великого», що має великий потенціал. А також розповідав про керівників 5-го рівня (5-й рівень + управлінська команда (великі компанії) і 4-го рівня (геній з 1000 помічників (компанії прямого порівняння). До речі, дві протилежні риси характеру перших — професійна воля (дивиться в дзеркало, а не у вікно, коли мова йде про відповідальність за незадовільні результати і ніколи не звалює вину на колег, зовнішні обставини або невезіння) та скромність.

Станіслав Ніколаєнко також торкнувся професійно-кваліфікаційних характеристик керівника навчального закладу (у кожного — варіації професійних якостей різні, але сума дає свій позитивний ефект), стилей управління і прийняття управлінських рішень та вимог до них, типологій стилів лідерства, планування організації діяльності в контексті середовища. Важливою є і концепція процесу прийняття рішень (імпульс, виникнення ідеї, ідентифікація її потреби). А як же при цьому не згадати і про роль та складові іміджу керівника?

А закінчив він свій виступ порадами, які так і хочеться навести повністю. Отож, поради від Джона Пирпонта Моргана, успішного американського підприємця, банкіра та фінансиста.
Кожного ранку пишіть список справ, які потрібно зробити сьогодні. Зробіть їх.
У людини завжди є два мотиви для вчинка: один, який гарно виглядає, та другий — справжній.
Ніколи не бійтеся дійти до обрію. Тільки там перед Вами відкриється новий.
Відпочинок потрібен. Я можу зробити річний обсяг роботи за дев’ять місяців, але не за дванадцять.
Якщо Ви питаєте, скільки витрачається на річний догляд за яхтою, значить, вона вам не по кишені.

І ще 10 особистих суб’єктивних порад керівнику від Станіслава Ніколаєнка:
1. Не зупинятися на досягнутому! Не вдовольнятися малим! Став великі цілі, принаймні пам’ятай про них!
2. Не знаєш — спитай! Не гордись. Гординя — це гріх!
3. Втратив орієнтири — йди до людей! Відвідуй кращі колективи. Вчись слухати. Це джерело бездонне.
4. Не бійся, дій рішуче, якщо не вкрав, то не посадять! Приймай рішення.
5. Не сотвори собі кумира! І на сонці є плями. Кожен вважає себе стратегом, спостерігаючи за боєм з боку!
6. Підбирай добру команду, опирайся на сильних. Не обростай на роботі рідними.
7. Будь привітним. Хвалять — дивись у вікно, лають — дивися у дзеркало!
8. Працюй над собою, читай книги! Веди щоденник добрих слів і справ, які тобі до вподоби.
9. Дбай про здоров’я, займайся спортом, краще фізкультурою.
10. Твоя сім’я, твоя фортеця. Дбай за рідних!

Серед поважних спікерів семінару був і відомий політик та науковець — керівник Інституту передових оборонних технологій Київської політехніки, свого часу прем’єр-міністр України (2005-2006 рр.) та міністр оборони (2007-2009 рр.) Юрій Єхануров. Темою його виступу, як і слід було очікувати, стали сучасні технології, зокрема блокчейну, в оборонному комплексі України, адже він разом з колегами плідно працюють над вирішенням проблем Збройних сил. Як людина, безпосередньо причетна до української армії, він торкнувся болючої для нього теми: розвалювання українського війська після розпаду СРСР. А згодом, посилаючись на брак фінансування, в Україні закрили ряд воєнних проєктів тощо. І як критично це відгукується державі зараз?

На думку вченого, сьогодні є 12 напрямків, за якими Україна має слідувати за передовими технологіями. Але, на жаль, зараз фінансування цих наукових розробок, зокрема створення таких необхідних українських супутників, «накульгує на всі чотири». Юрій Єхануров розповідав про необхідність розвитку військово-промислового комплексу країни, про проблеми наукової роботи під час війни, коли талановиті люди розкидані по різних підрозділах і зібрати їх в одну творчу групу доволі важко, семінари за участі американських і британських військових, до яких варто б долучити і представників НУБіП України, та багато іншого.

Юрій Єхануров торкнувся також питань, яким в нинішніх умовах війни слід приділяти максимум уваги. Це енергетика, агропромисловий комплекс, цифровізація, наведення порядку у банківсько-фінансовому секторі (який багато хто вважає тягарем на ногах держави), проблеми територіальних громад (яким слід надати максимум повноважень, аби забезпечували потреби свого населення). І, звісно ж, освіти, адже Україна сьогодні дуже потребує грамотних управлінських кадрів.

Не менш цікавим і очікуваним став виступ Надзвичайного і Повноважного посла, міністра закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимира Огризка. Та й було чого, адже темою виступу на тлі крайніх політичних подій у світі стала «Сучасна система міжнародних відносин». А вона, ця система, яка склалася на момент після Другої світової війни (а це те, на чому стоїть нинішнє міжнародне право), наближається до прірви (на жаль, у світі далеко не всі політики це розуміють) завдяки агресивній і безоглядній політиці росії.

Володимир Огризко розпочав свій аналіз ситуації від періоду розвалу СРСР, коли комуністичний Союз рухнув — і проблема протистояння з ним, здавалася б, теж. Але імперські амбіції рф нікуди не поділись, чому свідчення — тодішні події в Чечні та незалежній Грузії, як і бажання світового бізнесу мати прибуток від торгівлі з росією. Як результат, путін відчув безкарність — і тепер ось вже три роки в Україні йде повномасштабна війна.

Відповідаючи на численні запитання, спікер говорив про питання гарантії безпеки України та ефективність їх використання, євроінтеграцію, стосунки з новою адміністрацією США (Трамп — це як загроза, так і шанс для України) та багато іншого.

А сьогодні, коли стоїть питання, чи буде збережена існуюча політико-правова система в світі, чи її розвалять в ході крайніх подій, — Україна стоїть на роздоріжжі. Пам’ятаймо: за нас про нас ніхто думати не буде! Лише тоді, коли завдяки своїм можливостям Україна зможе змусити рахуватися з нею, — вона буде успішною.

Як завжди, цікавим і емоційними став виступ голови наглядової ради університету Миколи Томенка «Світоглядні пріоритети України у період воєнного часу». Він говорив про те, що підстави, аби гордитися державою, в українців є, про засади конституційного ладу в Україні, закони і законотворчість, публічний простір, який ми повинні зробити справді українським, термінологію українського світу (українофобія, ідеологія «русского мира» і т.д.). На жаль, сьогоднішня біда України — безкарність, коли навіть державні зрадники і колаборанти, дерибанщики бюджету та нечисті на руку чиновники тощо не несуть відповідальності. А саме вона, відповідальність, і повинна бути цементуючою в основі держави.

«Програма ЄС Еразмус+ як інструмент інтернаціоналізації та розвитку закладу» — такою була тема виступу провідної проєктної менеджерки, координаторки можливостей у сферах молоді та спорту Катерини Жданової.

Учасники семінару дізналися, що таке Еразмус+ та її країни-учасниці, інші програми Європейського Союзу (освіта, професійна підготовка, молодь та спорт), сфери та ключові напрями діяльності, проєкти, стипендії, гранти, обміни, молодіжні заходи, партнерства співпраці, навчання та викладання, дослідження, професійні мережі, відкриті ресурси, платформи тощо, інклюзивність, відкритість та доступність для всіх (різні групи населення, країни/регіони, зелені та цифрові трансформації тощо). Еразмус+ в освіті — це інструмент інтернаціоналізації та трансформацій.

До речі, за 2024 рік за програмою Еразмус+ в різних університетах Європи навчалися 186 студентів НУБіП України. А конкурси на 2025 рік — вже оголошено! І фокус зроблено на підтримку України під час війни, тож наші студенти мають більше можливостей та фінансування.

На завданнях аграрної науки в умовах сучасних викликів спинився віцепрезидент НААН, директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко. Академік розповідав про цілі сталого розвитку, європейський зелений курс, десятиліття сімейних фермерських господарств ООН 2019 – 2028 рр., виклики, пов’язані зі змінами клімату. Юрій Лупенко детально проаналізував ситуацію в аграрному секторі, пов’язану з повномасштабним вторгнення російських військ в Україну (загальні збитки і втрати — 80 млрд. дол. США, вартість знищених активів — 10,3 млрд. дол. США, не використовується понад 5 млн. га, посівні площі сільськогосподарських культур зменшилися на 6,1 млн. га (на 21 %), зазнали негативного впливу понад 3 млн. га сільськогосподарських земель, пошкоджено майже 60 тис. га чорноземів, зруйновано зерносховищ місткістю 8,2 млн. тонн, величезна втрата поголів’я худоби і птиці). Він також деталізував виробництво продукції тваринництва і рослинництва на 2022-2024 рр. та озвучив прогноз на 2025 рік, інформував про пряму державну фінансову підтримку агровиробників України, перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні, пріоритетні напрями наукових досліджень Національної академії аграрних наук України на 2026-2030 рр.

Підбиваючи підсумки роботи семінару, ректор Вадим Ткачук подякував його спікерам та учасникам, закликав колектив успішно розпочати другий навчальний семестр та, безумовно, і надалі підтримувати Збройні сили України.

Пресслужба