12 січня – День українського політв’язня

12 січня 2025 року

 День українського політв’язня громадськість України відзначає на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання. 12–14 січня 1972 р. відбулась найбільша репресивна акція проти українських дисидентів – т.зв. «генеральний погром» українського шістдесятництва. У ці дні одночасно було заарештовано: у Києві – Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу; у Львові – В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля та інших.

У 1975 р., з ініціативи В. Чорновола, 12 січня українські ув’язнені у таборах СРСР почали відзначити як неофіційний День українського політв’язня з метою протистоянню репресіям і жорстокості радянського режиму.

У сучасній історії України цей День має новий контекст, адже російська влада з 2014 р. продовжила радянські «традиції» щодо ув’язнення українців і кримських татар, які виступили та виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Після окупації Криму у 2014 р. російська влада почала масово переслідувати кримських татар, звинувачуючи їх у тероризмі, екстремізмі або нелояльності. У місцях, контрольованих так званими «ДНР» та «ЛНР», українських активістів, журналістів та пересічних громадян ув’язнювали за проукраїнську позицію чи співпрацю з українською владою.

Першими політв’язнями серед кримських татар стали відомі кримськотатарські політики, громадські діячі та активісти, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, яких переслідувала російська окупаційна влада за їхню активну громадську позицію. А. Чийгоза засудили до 8 років колонії суворого режиму, а І. Умерова до 2 років колонії-поселення. 

Одними з перших українських політв’язнязнів після початку російської агресії стали режисер, сценарист та активіст Олег Сенцов і архівіст Олександр Кольченко. Їхнє затримання травні 2014 р і судові процеси стали яскравим прикладом порушення прав людини, адже обидва не визнавали себе винними і заявляли про політичні мотиви переслідування. Перший отримав вирок у 20 років, другий – 10 років позбавлення волі.

 

Українська держава, правозахисні організації та міжнародна спільнота докладають зусиль для звільнення політв’язнів. Зокрема, йдеться про переговори, обміни полоненими та привернення уваги міжнародної громадськості. В Україні діє Коаліції на захист бранців Кремля, яка підготувала список осіб, позбавлених волі з політичних мотивів. Завданням Коаліції є моніторинг переслідувань українських громадян за політичними мотивами на окупованих територіях та в росії, аналіз «політичних справ» та консолідована адвокаційна робота у справі їхнього захисту та звільнення.

Учасниками Коаліції на захист бранців Кремля є: Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Кримська правозахисна група, Zmina. Центр Прав Людини, Медійна ініціатива за права людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр Громадянських Свобод, КримSOS, Платформа звільнення політв’язнів.

На сайті Коаліції (https://www.thecoalition.in.ua) є Список осіб, позбавлених волі з політичних мотивів у зв’язку зі збройною агресією росії проти України, у якому наявні 150 ІМЕН. Їхній спротив нагадує нам, що права людини не можуть бути відкладені або проігноровані. Сьогодні важливо, щоби Україна, міжнародна спільнота, правозахисники та кожен небайдужий громадянин продовжували боротьбу за звільнення цих людей.

Байдужість допомагає авторитарним режимам зміцнюватися, тоді як солідарність і активні дії допомагають зберегти надію. Їхня свобода – це наша спільна відповідальність.

 

Директор музею історії НУБіП України

Оксана СИЛКА

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook