Історія української гривні оживає: викладачі кафедри банківської справи та страхування прийняли активну участь у віртуальному турі Музею грошей Національного банку України

   24 грудня 2024 року, як і кожного останнього вівторка місяця, Музей грошей Національного банку України організував спеціальний віртуальний тур для освітян. Цього разу захід був присвячений темі «Історії грошового обігу України: світові гроші та грошові реформи» і супроводжувався врученням сертифікатів учасникам. Колектив кафедри банківської справи та страхування Національного університету біоресурсів і природокористування України у складі завідувачки кафедри, доцента Вікторії Костюк, професора Любов Худолій, доцентів Лідії Аврамчук, Руслани Опальчук, Олени Жарікової, Олексія Муравського та Ольги Файчук разом із магістрами та членами студентського наукового гуртка "Банки, фінансові ринки та агробізнес: виклики сьогодення" взяли активну участь у даному заході. Цього разу темою віртуальної екскурсії було дослідження «Поява перших паперових грошових знаків та обіг монет на українських землях в імперську добу».

   Метою проведення заходу є підвищення знань з фінансової грамотності, історії економічної думки, основ теорії грошей, історії грошового обігу, грошей та кредиту, сучасних грошей, особливостей та сучасного дизайну, тощо.

   Екскурсію проводив доктор історичних наук, старший зберігач фондів Музею грошей Національного банку України Андрій Бойко-Гагарін. Його розповідь захопила слухачів унікальними фактами про монетний обіг на українських землях у XVII–XVIII століттях. Він наголосив, що у цей період найпоширенішими монетами були «півтораки» та «полушки», відомі як «чеські». Проте вже у XVIII столітті їх витіснили російські монети, які домінували на Лівобережній Україні.

   Водночас на Правобережжі, що входило до складу Речі Посполитої, продовжували функціонувати польські та іноземні монети. Російська копійка, еквівалентна польському 3 грошам, стала домінуючою монетою на грошових ринках східної Білорусі та Чернігово-Сіверщини. Розрахунковою одиницею став «російський злотий», що дорівнював у середньому 10 копійкам або 30 грошам.

   Грошові реформи Петра І, про які детально розповів пан Андрій, кардинально змінили монетний ринок. Саме тоді в обіг увійшли срібні та мідні монети різного номіналу, а податки почали збирати з використанням армії. До середини XIX століття український грошовий ринок став повністю інтегрованим до ринку Російської імперії. Взагалі, грошові реформи Петра І мали велике значення і однією з їхніх цілей була популяризація російських монет на території України. В обіг увійшли повноцінні срібні монети різного номіналу (від рубля до 10 грошей і 5 копійок) та мідні копійки, гроші, півгроші, артини і п'ятаки. На правобережній Україні, яка входила до складу Речі Посполитої, монетний ринок залишався практично незмінним. Після Першого поділу Польщі Австрійська імперія окупувала Галичину і поширила на неї свою грошову систему. Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) та Третього поділу (1795) на більшій частині правобережних земель, які увійшли до складу Російської імперії, домінували російські монети.

   Однак аж до середини 19 ст. в обігу Правобережної України залишалася невелика кількість дукатів і талерів західно-європейських країн, насамперед голландських. На першому етапі все зводилось до пошуку нових джерел коштів. До традиційних митних і шинкарських поборів додавались збори й вигоди від монополізації продажу окремих товарів (солі, алкоголю, дьогтю, щетини тощо), непрямих податків (банні, рибні, кінські податки, податок на дубові труни тощо), обов'язкове використання гербового паперу, карбування монет меншої ваги. У 1704 році Петром була проведена грошова реформа, в результаті якої основною грошовою одиницею стала не дєньга, а копійка. Вона стала дорівнювати не ½ дєньги, а 2 дєньгам, а слово це вперше з'явилось на монетах. Тоді ж було скасовано й нерозмінний карбованець. Ще одним нововведенням Петра I стало те, що податки почали «вибивати» з населення за допомогою армії.

   У 17-18 століттях польські та іноземні монети рахували переважно в злотих, а російські - в рублях. У сільській місцевості монети іноді ще рахували в копійках; до кінця 18 століття іноземні монети майже повністю зникли з обігу в Україні. Український грошовий ринок був інтегрований до грошового ринку Російської імперії, і в 19 столітті він втратив риси, характерні для попереднього періоду. В обігу залишилися лише російські монети, а використання іноземних монет було заборонено.

   Окрему увагу було приділено історичній ролі Криму як важливого торгового хабу між Європою та Азією.

   Захід також ознайомив учасників із унікальними технологіями створення та друку сучасних банкнот гривні. Учасники мали змогу поринути у світ історії грошового обігу, розширити свої знання з фінансової грамотності та дізнатися про особливості дизайну та створення грошей.

   По закінченю викладачі кафедри банківської справи та страхування отримали сертифікат учасника.

Колектив кафедри банківської справи та страхування висловлює щиру подяку Андрію Бойко-Гагаріну за чудову екскурсію. Це був надзвичайно пізнавальний і цікавий захід, який сприяв поглибленню знань у сфері економічної історії та фінансів. Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі в рамках таких освітніх ініціатив!

Олена ЖАРІКОВА,
доцент кафедри банківської справи та страхування
Національний університет біоресурсів і природокористування України