Навчання за обміном в Поморському університеті: інтерв’ю зі студенткою гуманітарно-педагогічного університету

Іванна Бусло, студентка 4 курсу спеціальності Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, бере участь у програмі Семестрового обміну в Поморському університеті (Польща). Ми поспілкувались з нею, щоб дізнатись більше про її досвід та враження від навчання.

Іванно, що спонукало Вас взяти участь у програмі семестрового обміну?

Ще під час вступу мене значно зацікавила можливість отримання подвійного диплому, проте на той час, чомусь не вийшло. Цього року знову отримала повідомлення про подвійний диплом, але я дуже рада, насправді, що мені запропонували стажування, адже насправді це крута можливість, адже є можливість спробувати це і зрозуміти, чи підходить ця система освіти особисто для кожного. А також я завжди мала бажання спробувати освіту за кордоном, проживання в іншій країні та з іншою мовою і, звичайно, перспектива знайти нові знайомства та друзів теж приваблювала.

Які були Ваші перші враження від навчання в Поморському університеті? Чи було щось, що Вам сподобалося у новому університеті?

Відверто кажучи, на початку мені дуже все подобалось. Я була у піднесеному настрої від усього, що відбувалось, адже я мала змогу обрати будь-які дисципліни, які мене цікавлять, а також у будь-який зручний час. Тобто, я мала розклад занять і самостійно складала його відповідно до своїх побажань, тому я навчаюсь 3 дні на тиждень насичено, але в інші дні я вільна, що не може не радувати, адже таким чином легко поєднувати навчання в нашому університеті та дистанційну роботу.

Інша позитивна сторона це молоді викладачі, які мають сучасні підходи до навчання, адже постійно вигадують інтерактиви задля вивчення мови. У Поморському університеті я обрала всі дисципліни за напрямком англійської філології – для мене насправді це виклик, але лише у труднощах і страху наше зростання.

На Вашу думку, що позитивного приносить Вам ця програма семестрового обміну?

Перш за все, це покращення рівня англійської мови, адже все навчання відбувається англійською. Я постійно практикую граматику, вивчаю нові слова та практикую спілкування теж англійською. Це дуже важливо у нашому світі і для моєї майбутньої професії дипломата також.
По-друге, це покращення самоорганізації, адже я складала графік самостійно і вдало це зробила, адже розподілила достатньо часу для кожної частини свого життя, адже ми з моїми сусідками по кімнаті навіть встигаємо подорожувати, що не може не радувати. (Це також неймовірна перевага семестрового стажування за кордоном – поєднувати приємне з корисним).

Як організований побут і проживання?

У гуртожитках блочна система, де у кожній кімнаті лише 2 людини, проте є і кімнати, де ти можеш проживати самостійно, якщо для цього є причини. Душ та туалет розміщений на 2 блоки, тобто на 4 кімнати. На поверсі є спільна кухня, а також пральні машини. Все розміщено зручно, все сучасне та чисте. Також у кожному блоці є рукомийник.

Чи виникали складнощі з мовою у навчанні та побуті?

Насправді, у гуртожитку ніяких складнощів не буде, адже більшість співмешканців – українці, або ж білоруси чи казахстанці, які нас прекрасно розуміють. Стосовно асиміляції у місті Слупськ цілому можу сказати те ж саме, адже на вулиці дуже часто чую рідну мову, що робить це місто більш затишним та маєш внутрішній спокій, що ти не один у чужій країні. На початку, звичайно, було складно розмовляти польською під час оформлення документів, з викладачами та працівниками гуртожитку, проте мовне середовище, заняття польською швидко у цьому допомагають. До речі, вивчення польської мови тут обов’язкове: в залежності від рівня нас розподілили у різні групи для вивчення та практики.
Особисто у мене саме з польською у навчанні проблем не було лише тому, що всі заняття проходять англійською.

Навчання давалось легко?

Насправді, важко назвати навчання легким, адже інформації для засвоєння та вивчення багато і над цим потрібно постійно працювати та вивчати, проте самі заняття проходять досить невимушено та цікаво. З деяких предметів ми маємо тести практично кожного заняття для розуміння нашого рівня підготовки та прогресу. На початку це дуже лякає, проте з кожним разом все легше.

У кінці курсу треба складати іспити? Як вони відбуваються?

Так, вкінці курсу з деяких предметів ми маємо іспити, з інших заліки. Є ймовірність закрити предмет по балах, які ми отримували впродовж цілого семестру.

Як Ви адаптувалися до нового середовища і культури у новій країні? Чи було складно?

Особисто для мене, перший час було складно звикнути до життя у гуртожитку, адже цей досвід я маю вперше. Проте, я досить швидко адаптувалась і до спільного життя із дівчатами і до культури іншої країни. Насправді, мову легше вчиш, коли постійно чуєш її на вулиці, в закладах та університеті, а також додатково практикуєш для себе. Ми також мали запрошення на заходи, де нас ознайомлювали з польською культурою і традиційною кухнею. Нас навчили готувати журек (żurek) — традиційний польський суп, який готують на житній заквасці з додаванням ковбаси зі свинини, яєць та овочів. Кожний із нас отримав завдання по приготуванню і спільними зусиллями у нас вийшла дуже смачна страва.

Що б Ви порадили іншим студентам, які розглядають можливість участі в програмі обміну?

Загалом, я прибічник того, що від життя потрібно брати все, особливо будучи студентом. Якщо університет надає таку можливість – її варто використати. Звичайно, на початку буде страшно, буде багато сумнівів, але це все зробить вас сильнішими та більш пристосованими до інших ситуацій у майбутньому. Стажування за кордоном це дуже крута можливість побачити рівень освіти інших студентів, загалом систему викладання та підходу до занять. Звичайно, це хороша можливість здобути нові знання та досвід, а також отримати нових друзів з інших країн.

Інтерв’ю провела заступниця декана
гуманітарно-педагогічного факультету
Ганна Медяник