Вчитися ніколи не пізно

Зараз мені 73 роки, я майже “глибокий” пенсіонер і коли мої товариші, близькі друзі, рідні питали, а для чого тобі та магістратура та ще й зі спеціальності «Лісове господарство»… Я чесно відповідав, як воно було і є: “Це поклик долі і моєї душі, бо любов до Природи та її головного компоненту Лісу у мене з дитинства, від краси зелених Карпат”. Практична реалізація моєї любові до Лісу почалася з виходу на пенсію у 2012 році, коли з власної ініціативи, за свої кошти я розпочав лікувати старовікові дерева дуба, що зростають на території НПП “Голосіївський”. Через брак фахових знань з лісової екології, природи лісу, природоохоронного законодавства та інших лісознавчих царин виникало чимало питань і проблем та окремих непорозумінь з працівниками парку. Аби їх оминути, мої друзі, що працюють у НУБіП України, порадили проконсультуватися у знаного у широких, і не тільки фахових, колах лісівника, професора Маурера Віктора Мельхіоровича, спілкування з яким і стало поштовхом до навчання в магістратурі у такому поважному віці.

 
Загальний вигляд дупла старовікового дуба до лікування і після

Почувши історію про мої перипетії та наполегливість, які спонукали мене самотужки, без належних фахових знань робити добру і вкрай необхідну для суспільства справу він безапеляційно заявив: “Аби наше життя і життя майбутніх поколінь було кращим, вчитися треба саме таким ентузіастам як Ви… Вчитися ніколи не пізно… Поступайте до нас в магістратуру”. На додаток він нагадав вислів Генрі Форда, який казав: «..що кожен, хто перестає вчитися, старіє, не важливо, в 20 або 80 років, а хто продовжує вчитися - залишається молодим»…

 
Підготовка риштувань та «пломбування» дупла СВД дуба звичайного

Цікаве, фахове спілкування з ним про Ліс, його красу і велич та його сучасне непересічне значення, як головного стабілізатора довкілля продовжилося, а вже у жовтні 2023 року я став студентом магістратури ННІ ЛіСПГ НУБіП України спеціальності «Лісове господарство» за програмою «Відтворення лісів та лісових меліорацій».
Відверто скажу, навчання було не з легких: десятки нових навчально-наукових дисциплін, ельорн, лекції, практичні, семінари, самостійні роботи, модулі, заліки, іспити... Але все вже позаду, зізнаюсь, на червоний диплом не витягнув. Проте випускну кваліфікаційної роботу захистив на “відмінно” і це мене тішить. Інакше і не могло бути… Надзвичайно актуальною та ще й реальною була тема моєї роботи: “Стан старовікових дерев дуба звичайного НПП “Голосіївський” та шляхи їх оздоровлення”, яка виконувалася у рамках спеціально підписаною угодою про наукову співпрацю між кафедрою відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіПУ і НПП «Голосіївський».
Коротко, аби мене краще зрозуміти, про свій попередній навчально-службовий шлях. За фахом економіст-міжнародник. У свій час закінчив найпрестижніший у союзі «Московський державний інститут міжнародних відносин Міністерства іноземних справ СРСР», така справжня назва цього учбового закладу. Навчання у ньому допомогло мені отримати не тільки фах, а і досконало оволодіти англійською, угорською, сербохорватською та албанською мовами. Довгий час спеціалізувався на Балканських країнах, а саме: Югославії та Албанії. Це був цікавий період, але прийшов 1991 рік, який став шоком для всього світу і я у ньому не був винятком… Треба було вирішувати, що далі? За особистим рішенням обрав шлях служіння незалежній Україні. В 1992 - 1996 роках працював радником в Посольстві України в РФ. Це була плідна та цікава робота з першим послом України в РФ Крижанівським Володимиром Петровичем та другим послом Федоровим Володимиром Григоровичем.
Але повернемось до лісу. Як вже казав, Природу і Ліс люблю з дитинства. Завжди намагався дбати про них. Сумую, коли бачу через вікно потяга Карпатські гори, які дещо «полисіли» у порівняні з моїми спогадами з дитинства. Останні 25 років мешкаю в Києві біля Голосіївського лісу і наочно спостерігаю як потерпає ліс, флора та фауна від наступу мегаполіса, суцільна урбанізація поступово знищує наше національне природне багатство. А що вже казати про стан природи під час широкомасштабної війни, розв’язаної росією, та знищення лісового покриву на окупованих рашистами територіях. Але це вже окрема історія…
Повернемося до теми моєї роботи. Передусім, доречно нагадати, що свій природо-заповідний статус НПП “Голосіївський” отримав завдяки наявності на його території старовікових дерев дуба звичайного у кількості, яка не має аналогів. Тут зростають дуби, яким по 400 – 500 років, а їх непересічне сучасне значення зумовлює актуальність проведення постійного системного моніторингу за життєвістю дерев та пролонгування життєздатності і збереженням генофонду унікальної Голосіївської популяції дуба. Саме тому наша кваліфікаційна робота була присвячена розробці теоретичних і практичних засад щодо ідентифікації віталітету старовікових дерев дуба звичайного та закладка низки експериментів з апробації різних шляхів і способів природного та штучного поновлення їх популяції.

Процес ідентифікації старовікового дерева дуба у знелистяному стан

Зазначу, що у недалекому минулому в різних регіонах України зростали старовікові ліси і, зокрема, дуба звичайного. Нині від них залишилися поодинокі старовікові дерева в національно природних парках, яких з плином часу стає все менше і менше…
Сучасне відмирання старовікових дерев дуба, з урахуванням їх значення, не можна трактувати як просто “втрату дерев”. Цей процес слід розглядати, як зникнення безцінного, більш як півтисяч літнього генофонду дуба та зменшення генетичного розмаїття його популяцій.

Фахове планування майбутніх робіт та оцінка потреби у матеріалах

Опубліковані за результатами досліджень три наукові тези, відмінна оцінка Державної екзаменаційної комісії результату захисту основних положень магістерської роботи свідчать, що нам вдалося виконати поставлене перед нами завдання за що я надзвичайно вдячний, передусім, своєму науковому керівнику проф. В.М. Мауреру, рідній кафедрі, дирекції ННІ ЛіСПГ, Ректорату університету та його професорсько-викладацькому складу, а також дирекції і науковцям НПП «Голосіївський» за надану допомогу і сприяння моїй роботі, за толерантне та вимогливе ставлення під час навчання, за те що додали до важливої для мого життя справи ґрунтовні знання, які дозволять мені робити її фахово, а значить ефективно.

Юрій Володимирович Головатий,
магістр лісового господарства, випускник НУБіП України