Наукові здобутки та досягнення факультету захисту рослин, біотехнологій та екології у 2024 році.

10 грудня 2024 року відповідно до наказу № 1259 від 01.11.2024 р. «Про підготовку звітів про науково-дослідну роботу за 2024 р.» на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології відбулися заслуховування звітів про науково-дослідну роботу за 2024 рік.
Звітували керівники наукових тем, які виконувались за кошти Державного бюджету, а також за госпдоговірними  та ініціативними тематиками. Науковці факультету працюють над виконанням 2 прикладних науково-дослідних тем, 1 фундаментальної теми, 1 базове фінансування, 1 проєкт молодих вчених, 2 міжнародних проєкта та 20 ініціативних тем. Науковий процес здійснюють 30 науково-педагогічних працівника, з них професори, доктори наук – 7 осіб, доценти, кандидатів наук – 20 осіб. До складу комісії увійшли: декан факультету, доктор сільськогосподарських наук, професор Юлія Коломієць, завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики, доктор біологічних наук, професор Світлана Прилуцька, завідувач кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Микола Доля, доцент кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, доктор сільськогосподарських наук, доцент Мирослав Піковський, завідувач кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Алла Клепко та доцент ціє ж кафедри кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Валерія Бондарь.

Для проведення наукових досліджень на факультеті функціонують такі наукові підрозділи, як: навчально-науково-виробнича лабораторія «Екологічного контролю довкілля», навчально-науково-виробнича лабораторія «Оцінка впливу на довкілля», проблемна науково-дослідна лабораторія мікології і фітопатології, навчально-науково-виробнича лабораторія «Міцелій», навчально-науково-виробнича лабораторія «Моніторингу пестицидів у технологіях захисту рослин», навчально-наукова лабораторія біотехнології і клітинної інженерії, навчально-наукова лабораторія «Біохімії та фітобіотехнології»,
У 2024 році професору кафедри екології агросфери та екологічного контролю Володимиру Гайченко присвоєно почесне звання Заслуженого працівника освіти України (Указ Президента України №513/2024), завідувача кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин Миколу Долю відзначено  університетською нагородою, медаллю «За заслуги», доктору сільськогосподарських  наук кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Мирославу Піковському присвоєно вчене звання професора, крім того, к.с-г.н кафедри екології агросфери та екологічного контролю Ганні Сербенюк, к.с-г.н Анні Сальніковій, к.б.н Володимиру Іллєнко кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД, к.б.н кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Тетяні Ткаченко присвоєно вчене звання доцента.

Юлія Коломієць, д-р с.-г. наук та науковий керівник НДР «Біотехнологія ідентифікації та контролю збудників бактеріальних хвороб пасльонових для вирішення продовольчої кризи в України» представила результати за 2024 рік. У результаті бактеріологічного аналізу безсимптомних бульб картоплі виділено різні морфологічні типи ізолятів бактерій, які характеризувалися формуванням колоній різного кольору, розміру, ступеню прозорості та наявністю зморшкуватої або гладенької поверхні та ін. У виділених ізолятів бактерій визначено морфологічні, фізіолого-біохімічні властивості, що дозволило ідентифікувати ізоляти. Ізоляти бактерій, що формують гладенькі, блискучі напівпрозорі колонії сірого кольору і є грамнегативними, оксидазонегативними, рухливими, не спороутворюючими паличками, здатними споживати глюкозу в аеробних та анаеробних умовах і спричинювати мацерацію рослинних тканин віднесено до виду Pectobacterium сarotovorum. У складі епіфітної мікробіоти досліджуваних нами зразків бульб картоплі було виявлено різні за систематичною належністю та функціональними можливостями бактерії. Отримані ізоляти з бульб різних сортів картоплі мали колонії різної форми, жовтого, білого, бежевого, рожевого, коричневого й оранжевого кольорів, прозорі й напівпрозорі, з матовою та глянцевою поверхнею, рівними і нерівними краями. Для кожного сорту картоплі був характерний різний кількісний та якісний склад мікрофлори. Було перевірено вірулентні властивості виділених з бульб ізолятів бактерій на здатність ініціювати РНЧ на листках тютюну, здатність мацерувати шматочки картоплі та спричинювати ураження листкового апарату картоплі. Надано характеристику ізолятів, виділених із бульб картоплі та їх антагоністичної активності. Установлено, що природний комплекс епіфітної мікрофлори бульб картоплі є недостатнім фактором захисту проти розмноження на їх поверхні бактерій, які викликають хвороби. Проте серед виділених ізолятів виявлено такі, що спричиняють утворення зон затримки росту фітопатогенних бактерій, проявляючи слабкі антагоністичні властивості, що дає можливість використовувати ці ізоляти для захисту від бактеріозів природним шляхом. Показано, що уражені бур'яни в посівах культурних рослин є акумуляторами високоагресивних штамів бактерій роду Pectobacterium, які можуть бути збудниками хвороб широкого спектра вирощуваних культур рослин.

Під науковим керівництвом д-р. біол. наук Світлани Прилуцької, НДР «Регуляція внутрішньоклітинних механізмів стресостійкості сільськогосподарських рослин за використання вуглецевих наноматеріалів», оцінено вплив фулерену С60 на пшеницю озиму Triticum aestivum сортів Актер та Патрас у діапазоні концентрацій – 0,1 мкг/мл, 0,2 мкг/мл, 0,5 мкг/мл, 1 мкг/мл на морфометричні показники (довжину пагонів, довжину коренів, загальну довжину та сиру масу рослини), активність антиоксидантних ензимів, вміст фотосинтетичних пігментів у проростках пшениці. Отримані результати свідчать, що використання фулерену однократно для передпосівної обробки насіння пшениці, має стимулюючу дію на розвиток надземної частини проростків пшениці озимої, зокрема довжину пагонів та загальну довжину рослин сорту Актер, загальну довжину рослин та їх сиру масу в сорту Патрас, а також викликає збільшення активності каталази та вмісту фотосинтетичних пігментів у наземній частині рослин вказаних сортів. Отже, фулерен C60 за концентрацій (0.1-1.0) мкг/мл не спричиняв фітотоксичного впливу на на пшеницю озиму Triticum aestivum сортів Актер та Патрас. Крім того, доведено що фізіологічний та біохімічний стан пшениці індукований посухою відновлювався за попередньої обробки насіння розчином фулерену С60.

У рамках виконання НДР «Розробка заходів відновлення наземних екосистем, постраждалих внаслідок російської воєнної агресії», керівник якого канд. с.-г. наук Валерія Бондарь, проведено збір та узагальнення інформації щодо екологічного стану природних екосистем на території Бучанської громади Київської області за період до початку та після повномасштабного вторгнення. На базі експедиційних досліджень з відбором та аналізом зразків ґрунту, води, рослинності, визначенням радіаційного фону повітря і ґрунту здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів з даними польових досліджень, що проводилися у довоєнний період. За результатами роботи визначено тенденції зміни екологічного стану досліджуваних територій та особливості екологічних порушень, що виникли внаслідок воєнної агресії. Це дало змогу обґрунтувати комплекс показників екологічних порушень локального рівня та методів їх оцінювання. До ключових показників віднесено прояви механічного і фізичного видів деградації ґрунтів мілітарного типу, вміст важких металів у ґрунті, зміни якості води й накопичення токсичних речовин в гідроекосистемах, зміни у видовому різноманітті рослинності. Проведені дослідження дали змогу сформувати попередні рекомендації щодо першочергових дій по відновленню порушених внаслідок воєнних дій екосистем області.

Науковий керівник НДР «Оцінка стану ґрунтів на звільнених територіях і визначення їх придатності для отримання безпечної та якісної рослинної продукції»канд. біол. наук Володимир Іллєнко  зазначив, що у межах Київської та Чернігівської областей виявлено та обстежено близько 150 га сільськогосподарських угідь, які зазнали впливу воєнних дій, зокрема через влучання авіабомб, горіння військової техніки, артилерійські обстріли. Встановлено, що щільність забруднення ґрунту 137Cs коливається в межах від 2,07 до 8,20 кБк/м2, в той же час щільність забруднення ґрунту 90Sr – від 0,37 до 3,49 кБк/м2, що згідно вимог Закону України не перевищує меж встановлених для категорій зон радіоактивного забруднення (для 137Cs від 185 кБк/м2, для 90Sr від 5,55 кБк/м2). Враховуючи рівні радіоактивного забруднення ґрунту досліджуваних територій та значення коефіцієнтів переходу в с/г рослини, перевищень допустимих рівнів для сільськогосподарської продукції за радіологічними показниками не прогнозується.

Згідно результатів досліджень агрохімічних показників ґрунту з Чернігівського району, виявлено збільшення рН водної витяжки від 8,4 до 8,7 та сольової від 7,5 до 7,9 відповідно, на місцях вибухів (безпосередньо вирви), що може бути спричинене потраплянням у ґрунт забруднюючих речовин. Щодо вмісту фосфору, то встановлено, що при збільшенні розмірів вирви (від артилерійських обстрілів до авіабомбардування) зменшується вміст його рухомої форми в зразках до 40%. Дослідження вмісту мікроелементів показало збільшення концентрацій Cu до 0,83 мг/кг (контроль 0,1 мг/кг), проте зменшення концентрацій Zn (до 1,0 мг/кг, контроль – 3,2 мг/кг) та Fe (до 3,2 мг/кг, контроль – 16,3) у порівнянні з контролем. Це пояснюється порушення цілісності ґрунтового покриву, перемішуванням ґрунтових горизонтів та фізичним та хімічним вивітрювання сполук цих елементів із ґрунту. Зафіксовано збільшення концентрації рухомих форм важких металів у порівнянні із контролем, зокрема, Cd до 0,043 мг/кг (контроль 0,015 мг/кг),  Mn до 100 мг/кг (контроль 20 мг/кг), Ni до 0,55 мг/кг (контроль 0,13 мг/кг), Pb 0,80-0,85 мг/кг (контроль менше 0,1 мг/кг), Co до 0,66 мг/кг (контроль менше 0,018 мг/кг) та Cr до 0,066 мг/кг (контроль 0,17 мг/кг). Проте перевищення гранично-допустимих концентрацій цих хімічних елементів у досліджуваних ґрунтах не було виявлено.
На факультету проходять підготовку 63 аспіранти за освітньо-науковими програмами 091 «Біологія»,  101 «Екологія», 202 «Захист і карантин рослин», 091 «Біотехнології біологічних систем», крім того у 2024 році зараховано ще 16 аспірантів 1 року навчання. Разом з тим, ступінь доктора філософії отримали: Тетяна Білоусова зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин», Надія Міняйло, Марія Павловська, Анна Куровська зі  спеціальності 101 «Екологія», Поліна Павленко, Іван Волкогон зі спеціальності 091 «Біологія.

Науковцями факультету захисту рослин, біотехнологій та екології до спецфонду Університету залучено 2 млн грн. Також, за звітний період підготовлено та опубліковано 8 монографій, 6 розділів монографій, які індексуються Scopus, Web of Science, 12 підручників та навчальних посібників, 45 статтей у Scopus, понад 55 статей у фахових журналах.

У виконанні прикладних, фундаментальних та ініціативних наукових дослідженнях активно беруть участь студенти: з оплатою праці – 7 студентів, без оплати праці 50 студентів. На факультеті щорічно проводяться всеукраїнські, міжнародні науково-практичні конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, круглі столи, конкурси для школярів та студентів. До прикладу, було проведено Всеукраїнський конкурс наукових робіт для школярів 9-11 класів "Юний дослідник", І етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, IІІ Всеукраїнська науково-практична конференції здобувачів вищої освіти «Досягнення і перспективи в захисті та карантині рослин», ІV Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – виклики сучасності», Х Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – філософія існування людства», Х Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Біотехнологія: звершення та надії», міжкафедральний науковий вебінар для студентів спеціальності 101 «Екологія» присвячений всесвітньому дню водно-болотних угідь, кафедральний науковий вебінар для студентів спеціальності 101 «Екологія», 202 «Захист і карантин рослин», 162 «Біотехнології та біоінженерія» присвячений всесвітньому дню землі, кафедральний науковий вебінар до всесвітнього дня річок, кафедральний науковий вебінар до Дня екологічної освіти.

За результатами обговорення звітів науково-дослідних робіт за поточний рік підтверджено їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки й техніки України. Комісія у повному складі наголосила, що всі звіти заслуговують на схвалення та продовження досліджень у наступному році.
Керівництво факультету  захисту рослин, біотехнологій та екології висловлює подяку колективу за плідну наукову працю й бажання примножувати здобутки на благо факультету, університету та України!

 
Валерія Бондарь, кандидат сільськогосподарських наук
Наталія Батрак