Участь науковців університету у 5-й Міжнародній науковій конференції електроніки та прикладних наук The 5th International Electronic Conference on Applied Sciences
Участь науковців університету у 5-й Міжнародній науковій конференції електроніки та прикладних наук The 5th International Electronic Conference on Applied Sciences
9 грудня 2024 року
4-6 грудня 2024 року проходила 5-та Міжнародна наукова конференція електроніки та прикладних наук The 5th International Electronic Conference on Applied Sciences в онлайн-форматі, тематика якої охоплювала широкий спектр прикладних наук, а саме: Artificial Intelligence, Mechanical Engineering, Nanotechnology, Civil Engineering, Energy and Environment, Chemistry and Materials Biosciences, Food Sciences. Мова конференції — англійська. Організатором міжнародної конференції є наукова платформа Sciforum MDPI зі штаб-квартирою в Базелі, Швейцарія.
Географія конференції була досить широкою, так як у ній взяли участь понад 100 учасників із різних країни світу Італії, Франції, США, України, Бельгії, Польщі, Канади, Португалії, Іспанії, Словакії, Румунії та інших.
Головували на конференції Prof. Dr. Nunzio Cennamo, професор з електронікиуніверситету Неаполя (Professor of Electronics at University of Campania Luigi Vanvitelli, Naples, Italy) та Dr. StefanoToldo з дослідницького центру університету штату Вірджинія, США (Research Center, University of Virginia, Charlottesville, USA). Вони відкрили конференцію та звернулися до учасників з вітальним словом.
На конференції свої доповіді представили науковці трьох факультетів нашого університету — інформаційних технології, землевпорядкування, а також конструювання та дизайну.
Так, на секції 3 «Computing and Artificial Intelligence» (Програмні технології та штучний інтелект) доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки факультету інформаційних технологій Володимир Назаренко спільно із завідувачем кафедрою землевпорядного проектування, професором Андрієм Мартином факультету землевпорядкування виступили з доповіддю на тему «Parametric Middleware Routing and Management Services Platform Model for Smart Cities» https://sciforum.net/manuscripts/21278/slides.pdf.
Доповідачі зазначили, що розумні міста створені для надання послуг, у тому числі програмних послуг, для громадян. Послуг, які надають ці міста, безліч, а кількість активних користувачів і підключених пристроїв є різною. Традиційні підходи до проєктування та розробки програмного забезпечення не враховують як високорівневе, так і низькорівневе управління складними послугами, до яких належать пристрої IoT, додатки в реальному часі та фреймворки обробки, пов'язані зі штучним інтелектом.
Одними з найважливіших компонентів управління програмними системами є внутрішня маршрутизація завдань і управління послугами. Системи розумного міста розробляються та впроваджуються для реальних міст з використанням реальних даних. Авторами запропонована узагальнена модель програмного сервісу, яка базується на контрольних параметрах, орієнтирах і вагових коефіцієнтах. Ці послуги надаються у версії алгоритмічної та програмної моделі, що дозволяє впроваджувати їх у вже існуючі сервіси або при розробці нових рішень розумного міста.
А на секції 2 «Nanosciences and Materials Science» (Наноматеріали та матеріалознавство) була представлена спільна доповідь науковців факультету конструювання та дизайну завідувача кафедрою технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства, професора Костянтина Лопатька, доцента Оксани Зазимко та доцента кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки Володимира Назаренко на тему «Modern iron nanoparticles production methods for steel modification».
Автори дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено модель будови наночастинок залежно від співвідношення їх розмірів та областей когерентного розсіювання. Експериментально встановлено структуру меж зерен і субзерен та закономірність зміни параметра решітки наночастинок, що містять залізо, в залежності від умов їх виготовлення.
Встановлено, що щільність дислокацій в наночастинках, отриманих шляхом електричної іскрової обробки гранул заліза в рідині, на порядок вище, ніж у відомих металевих матеріалах, а на поверхні наночастинок виявлено наявність міцної кисневмісної плівки. Авторами виявлено закономірності фазових перетворень у наночастинках, що містять залізо, та показано їх відмінності від масивних матеріалів. Побудовано інформаційну модель даного процесу.
Усі доповіді науковців нашого університету викликали велику зацікавленість в учасників конференції. За результатами роботи конференції наукові доповіді у вигляді статей будуть опубліковані у фахових наукових журналах.
Сподіваємося, що надалі все більше науковців долучатимуться до таких конференцій, де представлятимуть результати своїх досліджень
Володимир Назаренко,
доцент кафедри комп’ютерних систем,
мереж та кібербезпеки
Костянтин Лопатько,
завідувач кафедри технології конструкційних
матеріалів та матеріалознавства