Один день із життя викладачів кафедри журналістики та масової комунікації очима студентів

      Фотографія – то особливий вид мистецтва. Це не просто ілюстрація якоїсь події, це – мить, яка розповідає довгу історію. Журналісти другокурсники в рамках дисципліни «Аудіовізуальне виробництво» вивчали фотографію, бачили найкращі фото, які вразили світ, на виставці «World press photо», аналізували роботи найвідоміших українських фотографів і, зрештою, спробували себе у цій ролі. Ми вирішили відзняти один день з життя нашої кафедри. Студенти відвідували пари викладачів і фотографували їх, потім обирали найкращі фото і ділилися враженнями.

Найважче було «зловити» Світлану Василівну Харченко. Її пар не було у студентів-другокурсників, тому довелося домовлятися про зустріч. І щойно вони бігли до неї на зйомку, як локація змінювалася, адже у Світлани Василівни багато роботи і треба бути у всіх місцях одночасно. Лише на дні відкритих дверей, під час зустрічі з абітурієнтами, вдалося зробити декілька кадрів.

Так само йти в інші корпуси до інших спеціальностей довелося ще до декого з викладачів. Ніна Петрівна Жежера проводила пару в екологів у маленькій аудиторії. Було тісно, але робота «кипіла», хоч фотографам не було де розвернутися.

А от Наталя Василівна Адамчук, навпаки, розповідала про тонкощі професійної комунікації студентам факультету ветеринарної медицини у величезній аудиторії, немов у театрі, де всі знали свої ролі, але не всі – текст.

Раді були зустріти студенти і свого викладача, завдяки якому назавжди знатимуть Гаудеамус - Василя Дмитровича Шинкарука. Латинська була на першому курсі, тому разом із педагогом згадали приємні миті початку навчання в університеті.

Також згадували, як писали свої перші твори для збірника на парах у Івана Сергійовича Чижа. Саме тоді зрозуміли, куди потрапили на навчання і ким хочуть бути.

А з Ніною Степанівною Степаненко студенти познайомилися ще під час вступу – вона працювала у приймальній комісії. Тоді Ніна Степанівна відповідала на всі наші запитання, і навіть взяла невеличке інтерв'ю, яке запам’ятали всі, адже відчули себе зірками вже на старті.

Свого куратора Миколу Івановича Степаненка студенти запросили у третій корпус для фото на 5 хвилин, але всі так захопилися розмовою, що ці 5 хвилин переросли у пів години.

До Людмили Михайлівни Риженко журналісти прийшли на позанавчальний захід, де вона розповідала про платформу «TikTok», запропонувала ідеї для створення контенту, цим самим залучила ще більше охочих приєднатися до роботи.

Наталя Вікторівна Стратулат на останній парі з української у цьому семестрі подякувала всім за плідну працю і побажала успішно скласти сесію.

Наталія Іванівна Кочукова запросила студентів на інший факультет, де вона викладає "Українську мову (за професійним спрямуванням)". Цікаво було спостерігати і за викладачем, і за студентами, для яких такий формат роботи незвичний, а для журналістів – це звичайна практика.

Звичні для студентів-журналістів і пари поза межами корпусів. Тетяна Федорівна Семашко спочатку розповіла про оформлення постерних презентацій в аудиторії, а потім провела семінар просто неба – у ботанічному саду.

Такі пари поза межами аудиторії за хорошої погоди постійно відбуваються і в Анни Анатоліївни Данько-Сліпцової. Нещодавно студенти на «Аудіовізуальному виробництві» готували фоторепортаж про виставку найкращих фото світу у Довженко-центрі, де можна побачити роботи фахівців, щоб знати, до чого треба прагнути.

Під час презентації фото на занятті молоді журналісти були переповнені враженнями. Кожен хотів якнайбільше розповісти по свою зйомку і свого викладача, про умови, в яких усе відбувалося. Звичайно, були зауваження до композиції, фокусу, світла. Але це ж навчання, тому ми впевнені, що наступного семестру буде ще краще.

А з найкращими фото студенти зробили величезний плакат для нашої кафедри.

Анна Данько-Сліпцова,
доцент кафедри журналістики та мовної комунікації