Пам’ятаємо! 91-ша річниця пам’яті жертв Голодомору в Україні

Голодомор – це не лише трагедія минулого, але й
нагадування про цінність свободи, людських прав
і обов’язок зберігати історичну пам’ять.

«ДЕ Б ТИ НЕ БУВ – ВШАНУЙ!»

Голодомор 1932–1933 років – одна з найтрагічніших сторінок в історії України. Штучно створений голод, організований радянським тоталітарним режимом з метою придушення національного спротиву та встановлення контролю над українським селянством, яке становило основу економіки й культури країни.
Основною причиною Голодомору стали політичні рішення радянського керівництва. Політика колективізації, примусового вилучення зерна та інших продуктів харчування, а також репресії проти «куркулів» і небажання селянам виконувати невиправдані плани хлібозаготівель призвели до катастрофічного дефіциту їжі.
У села надсилали так звані «буксирні бригади», які забирали все до останньої зернини. Людям заборонялося залишати територію, щоб шукати їжу, що прирікало їх на голодну смерть.
За різними оцінками, внаслідок Голодомору загинуло від 4 до 7 мільйонів українців. Ця трагедія охопила переважно сільські райони, де проживала більшість населення України. Особливо сильно постраждали центральні та східні області.
В останню неділю листопада 2024 р. на гуманітарно-педагогічного факультеті, кафедрі міжнародних відносин та суспільних наук НУБіП України проведено ряд заходів до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Доповіді, презентації, круглі столи, обмін історичними даними, вшанування пам’яті, виставка в музеї історії НУБіП України, екскурсія до Національного музею Голодомору-геноциду збагатили студентську молодь. До вшанування пам’яті викладачі-міжнародники доєднали студентів інших спеціальностей. Про голод пригадали, загиблих вшанували студенти міжнародники, філологи, ветеринари, землевпорядники, електроенергетики, електромеханіки, спеціальності садово-паркового господарства та ряд інших спеціальностей, учасники Євроклубу HistoryEU.
14 листопада 2024 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України з ініціативи студентських наукових гуртків – українськомовного «Історія України. Історія рідного краю. Історія родини» та англійськомовного «The History of the State in the History of the Family», започатковані інформаційні сесії, присвячені Дню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., що, починаючи з 1998 року, згадується щорічно на державному рівні у четверту неділю листопада і припадає у цьому році на 23 листопада.
Інформаційні сесії спрямовані на надання ключової інформації щодо питань Голодомору 1932-1933 рр. в Україні і 14 листопада 2024р. вже проведені серед студентів-міжнародників старших курсів секціями «Міжнародник» студентського наукового гуртка «Історія України. Історія рідного краю. Історія родини» і охопили групи МВ-21001б (куратор групи - доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Наталія Кравченко), МВ-21002б – та секцією «Ukrainologist» англійськомовного наукового гуртка «History of Ukraine. History of the Native Land. Family History» у групі СР-24001б.
На сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932-1933 рр. Події 1921-1923 рр. та 1946-1947 рр. кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено, а отже, від вживання слова «голодомори» в множині нівелюється поняття Голодомору 1932-1933 рр. як «геноциду». Голодомор став відповіддю радянської влади на опір українського народу колективізації, оподаткуванню, пограбуванню, терору і насильству. Історики зафіксували близько 4 тис. масових виступів селян на початку 1930-х років, а на весну 1933 року готувалось Всеукраїнське селянське повстання. За всіма кількісними параметрами трагедія 1932-1933 рр. є найтяжчою в історії українського народу.
Під час інтерактивної частини запитань-відповідей студенти висловлювали своє бачення та розуміння означених подій.

Зокрема, Чулакова Анастасія, група МВ-21002б, вказала, що на жовтень 2024 року Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали актом геноциду на парламентському рівні 28 держав. А Європейський Парламент 15 грудня 2022 року ухвалив резолюцію «90 років після Голодомору: Визнати масове вбивство голодом геноцидом».
Мудренок Дарина, група МВ-21002б, зазначила, що трагедія голодомору мала не тільки демографічні результати, але й психологічні зміни, як вплинули на поведінку українців.
Свириденко Олександра, МВ-21002б, підмітила, що юридично визначення геноциду базується на відповідній Конвенції ООН і воно цілком співпадає з політикою Сталіна щодо українського народу.

Масляк Катерина, МВ-21001б, акцентувала увагу на важливості визнання міжнародною спільнотою визнання голодомору геноцидом українського народу і це дає можливість притягнути до відповідальності кремлівський режим. Важливо також помимо авдиторних занять гуманітарного циклу, додатково проводити заходи, бо це дає можливість більш глибше усвідомлювати і відчути події нашої історії.
Єрмакова Маргарита, МВ-21001б, вважає важливим закарбувати ці події в пам’яті, бо це дає можливість зберегти правду, адже в історії було багато спроб замовчування інформації про голодомор в Україні.
Паштецька Ганна, МВ-21001б, помічає, що голодомор вплинув на менталітет українців, зробив їх сильнішими в боротьбі з ворогом. Свідченням цьому є мужність і непохитність наших воїнів у боротьбі з російською гібридною агресією сьогодні, стійкість українського цивільного населення до блекаутів і бомбардувань рашистів, і непохитна віра в нашу перемогу!
Кравченко Юлія, МВ-21001б, звернула увагу на абсурдність ситуації, коли в найродючішому регіоні світу мільйони людей були доведені до голодної смерті радянською системою, це породжувало ненависть до влади і сьогодні викликає недовіру до неї.
Ковальова Софія, МВ-21001б, зазначає, що голоди в Україні вплинули на психологію сприйняття українців навколишньої дійсності, і, потрібно щоб кожна українська родина пережила ще не одне покоління, щоб опинитися в постгеноцидному періоді, ментально вільному від нашарувань голодомору.

На думку Микитишиної Вікторії, СР-24001б, ми маємо завжди пам’ятати про цей акт геноциду проти українського народу, знати хто це робив, з якою метою, це важлива частина нашої історії.
Жугунісова Уляна, СР-24001б, наголошує на тому, що необхідно передавати наступним поколінням інформацію про трагедію голодомору 1932-1933 рр. В Україні, це урок, який не має повторитись.
Дігтярук Маргарита, СР-24001б, поділилась спогадами про те як пережили голодомор у їхній родині, та як це зламало психіку тим, хто вижив: зокрема її дід все життя збирав і приховував надлишки їжі. Тому, вважає Маргарита, росія має нести відповідальність і покарання за вчинений злочин. А ми маємо пам’ятати і передавати з покоління інформацію про події тих років.
По завершенню заходу учасники отримали інформаційні матеріали з обговорюваної теми та покликання (https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-91-h-rokovyn-golodomoru-1932-1933-rokiv) на додаткові ресурси. Інформаційні матеріали до 91-х роковин Голодомору 1932–1933 років були також передані в інші секції студентських наукових гуртків, студентам академічних груп (ТВППТ-24001б, ТВППТ-24002б, ВМ-24007м, МВ-24001б, МВ-24001м, МВ-24002м, МВ-24001мз, МВ-20001бз).
Студенти другої групи спеціальності «Садово-паркового господарства» відвідала Національний музей Голодомору-геноциду за ініціативи доцента кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Вікторії Хвіст. В ході екскурсії вони ознайомилися з різними експонатами, а саме: документами, листами, фотографіями, предметами вжитку, які пов’язані з геноцидом української нації та жахіттями Голодомору (1921-1923рр; 1932-1933 рр).

Напередодні 20-ої річниці Помаранчевої революції студенти гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» разом з викладачами кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Оленою Кропивко, Оленою Любовець, Людмилою Радченко, Оксаною Силкою та Вікторією Хвіст, ознайомилися з експозицією, яка присвячена висвітленню подій та участі в них викладачів та студентів нашого університету в часи Помаранчевої революції та Революції Гідності Музею історії НУБіП України.

Тож запалімо свічку пам’яті на підвіконні 23 листопада 2024р. та традиційно вклонімося усім вбитими голодом у роки геноциду. Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору цьогоріч проходить під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів». Припинивши на хвилину розмови о 15.00, ми виразимо скорботу та глибоку пошану загиблим від геноциду 1932-1933 років.

Кравченко Наталія,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук,
керівник студентських наукових гуртків
Людмила Радченко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук