На факультеті інформаційних технологій обговорили глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні

     25-26 червня на базі факультету інформаційних технологій відбулася ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Глобальні і регіональні проблеми інформатизації в суспільстві та природокористуванні–2015”.

     Відкриваючи захід, декан Олена Глазунова привітала учасників конференції, проінформувала про основні напрями її роботи та зазначила, що до нас завітали шість гостей з закордону.

     До присутніх звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку університету Андрій Кудін, який передав вітання ректора університету Станіслава Ніколаєнка та наголосив на актуальності напрямів, що стали предметом обговорення учасниками конференції. А це - інформаційні системи і технології на основі геопросторових даних, методи та інформаційні технології в економічних системах і управлінні, технології розробки програмних систем, прикладні програмні системи в агропромисловій та природоохоронній сферах, комп'ютерні системи та мережі, автоматизовані системи в техніці, енергетиці, виробництві, інформаційно-комунікаційні технології в поширенні знань. Тож проректор закликав загал провести живу практичну дискусію.

      Пленарне засідання продовжив завідувач кафедри комп’ютерних наук Андрій Шелестов. Він представив зібранню досвід участі у міжнародних та національних проектах з комп’ютерного агромоніторингу. Італійська агенція EC SRC, яка використовує супутниковий моніторинг, слідкує за ситуацією з посівами по всій Європі і впливає на розподіл дотацій. Однак зараз вже недостатньо мати лише космічні знімки, потрібно паралельно проводити і наземну розвідку. Досвід названої агенції та інших компаній можна використовувати в Україні. Професор Віталій Лисенко поцікавився, хто основні споживачі такої інформації в нашій державі? Міністерство аграрної політики та продовольства України, ряд обласних державних адміністрацій та фермерських господарств.

     Ролі інформаційних технологій у дослідженні економічних систем, прогнозуванні ризиків, формуванні аграрної політики були присвячені виступи завідувача кафедри економічної кібернетики Андрія Скрипника, виконавчого директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Жемойди, завідувача відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАНУ Марії Скрипниченко. Зокрема, Андрій Скрипник разом з колегами досліджували питання запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення, мінімізації негативних наслідків для усіх зацікавлених сторін. Для прикладу, він навів ситуацію на ринку землі в Європі, де щорічно близько 5% всіх земель змінюють власника. Науковці дійшли висновку, що запроваджувати ринок земель в Україні потрібно з приватизації земель, що в користуванні державних підприємств. Їх, за інформацією міністерства, близько мільйона гектарів. На фоні загальної площі в 27 мільйонів гектарів збурення буде незначним, але це дасть можливість відпрацювати законодавчі механізми. Для 24 тисяч працюючих у цих державних підприємствах пропонується виділити земельні паї. Професор Андрій Швиденко зауважив, що ринок землі, перш за все, має передати землю до ефективного власника та висловив скепсис щодо об’єктивності початкової її вартості.

     Про сучасні методи формування стратегій керування біотехнологічними об’єктами доповідав завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем імені акад. І. Мартиненка Віталій Лисенко.

     Доценти кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України "КПІ" Тетяна Ковалюк та доцент кафедри комп’ютерних наук Бела Голуб розкрили сутність управління розвитком професійних ІТ-компетенцій випускників та ретроспективу розвитку комп’ютерних наук.

     У другій частині конференційного дня відбулися секційні засідання.
    В межах секції «Інформаційні системи і технології на основі геопросторових даних» заслухано доповіді представників Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та нашого університету.
      Велику увагу приділено розгляду участі в міжнародних проектах та поточних результатах їх виконання, спільного використання геопросторової та іншої інформації, наприклад, метеоданих, даних моделювання для розв’язання важливих прикладних задач таких, як прогнозування врожайності, оцінка точності супутникових продуктів. Обговорено і практичні питання технологічної підтримки надання даних кінцевому користувачеві на основі сучасних інформаційних технологій.
     Особливу увагу секції «Методи та інформаційні технології в економічних системах і управлінні» привернула доповідь професора Пурського, присвячена принципам розробки системи оцінки економічного розвитку регіонів. Система апробована на даних Житомирської області та довела економічну ефективність і суспільну корисність. Професор надав можливість доступу до розробленого ним програмного забезпечення оцінки економічного розвитку регіону. Решта доповідей присвячена актуальним питанням виводу з кризи аграрного сектору економіки України та вирішення питань продовольчої безпеки (доцент Попрозман Н.В.), підходам до раціонального використання земельного фонду України на підставі функції суспільного добробуту (доцент Негрей М.В.), нового напряму в наукових дослідженнях – DATA SCIENCE для оцінки лісових пожеж, ідентифікації лісового покриву, можливості використання для аналізу аграрного сектору (аспірант Гнот Т.).

     Увага учасників секції «Технології розробки програмних систем» була зосереджена на сучасних технологіях аналізу даних в інформаційних системах MICROSOFT ANALYSIS SERVICES, OLAP, а також методах та засобах побудови програмних систем різної архітектури.
     А секція «Прикладні програмні системи в агропромисловій та природоохоронній сферах» акцентувала на проблемах розробки прикладних програмних систем та технологій, зокрема, технології електронної таксономічної ідентифікації видів рослин (Сарахан Є., Палагін О., Романов В.), інформаційних технологій в аналізі антропогенних змін ландшафтів (Власенко І., Стародубцев В., Богданець В.), електронної інформаційно-консультаційної системи дорадництва за видами діяльності (Кальна-Дубінюк Т., Рогоза К., Гнідан М., Данилюк С., Швиденко М.З., Саяпін С.П.)
     В центрі уваги секції «Комп’ютерні системи і мережі» – питання використання протоколу точного часу в комп’ютерних мережах (Бірюков М., Тріска Н.), методи моніторингу та управління рухомими об’єктами як складова геоінформаційних навігаційних систем реального часу (Васюхін М., Касім А., Пюшкі Л., Іваник Ю., Трохименко В.), стандартизировані інтерфейси комп’ютерних мереж (Трохименко В., Бірюков М.) та інші.

     На секції «Автоматизовані системи в техніці, енергетиці, виробництві» доповіді мали науково-прикладний характер і стосувалися методів керування, моделювання і дослідження об’єктів керування. Аспіранти Д.Чирченко і П.Охріменко висвітлили матеріали досліджень, присвячених організації роботи підприємств по вирощуванню енергетичних культур для біогазової установки і системи управління нею. Т.Лендєл розглянув алгоритми керування процесом вирощування рослин в теплиці по узагальненому критерію, а І.Чернов доповів про використання роботизованого комплексу для фітомоніторингу рослин для подальшого керування процесом їх вирощування.
     В роботі секції «Інформаційно-комунікаційні технології в поширенні знань» брали участь наші колеги, науково-педагогічні працівники Київського університету ім.. Б.Грінченка, НТУ «Київський політехнічний інститут», представники фірми розробника ПЗ «Wolframmathematics» та з центру дистанційних технологій Вроцлавського природничого університету Яцех Марковський. Під час засідання учасники представили ідеї та результати досліджень з побудови електронного освітнього середовища університету, програмного забезпечення запобігання плагіату у роботах, узагальнення результатів експерименту із запровадження дистанційної форми навчання для студентів факультету, технологій інтеграції єдиної бази користувачів ВНЗ з базою ЄДЕБО; підвищення якості практичної підготовки студентів ІТ-спеціальностей.

Олена Глазунова,
декан факультету інформаційних технологій