1 листопада 2024 року
Напередодні Міжнародного дня Чорного моря, який відзначається 31 жовтня, науковий гурток «Екосвіт» провів освітній захід, присвячений збереженню екосистеми Чорного моря. Захід мав на меті привернути увагу студентів і громадськості до екологічних проблем цього унікального водоймища, підвищити екологічну свідомість та мотивувати до відповідального ставлення до природних ресурсів.
Нагодою для встановлення Міжнародного дня Чорного моря стало те, що 31 жовтня 1996 року урядові організації Болгарії, Румунії, росії, Туреччини, Грузії та України підписали «Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря». Необхідність у такому документі виникла у зв'язку з небезпекою руйнування унікальних природних комплексів водної території. Тоді ж було вирішено зробити 31 жовтня Міжнародним днем Чорного моря.

Вже три роки один із підписантів цього плану – агресивна країна росія знищує біорізноманіття Чорного моря. Через розв’язання війни проти України загинули тисячі дельфінів від засліплення сонарами російських підводних човнів та вибухів морських мін. Через підрив росією Каховської ГЕС Чорне море отримало масштабне забруднення і світова спільнота досі не засудила цей ганебний вчинок та не розпочала судові процеси проти країни-вбивці всього живого.

В Міжнародний день Чорного моря, Україна нагадує про важливість вільного та безпечного судноплавства для стабільності світових ринків і продовольчої безпеки.
Український коридор став надійним каналом, завдяки якому українська продукція постачається до 50 країн світу, попри виклики війни.
За час роботи Українського коридору через нього пройшло понад 2900 суден, що експортували 52,7 мільйонів тонн продукції українських аграріїв. Загалом через коридор було транспортовано 79,1 мільйонів тонн вантажів до різних куточків світу, від Африки до Азії, Європи та Америки. Ці постачання підтримують продовольчу безпеку на глобальному рівні й допомагають уникнути продовольчої кризи.

Основні екологічні проблеми Чорного моря Останніми десятиліттями Чорне море зіткнулося з низкою екологічних проблем.
Серед ключових загроз:
Забруднення води. Чорне море страждає від побутових та промислових відходів, які містять шкідливі хімічні речовини, важкі метали та пластик.
Евтрофікація. Велика кількість добрив та органічних речовин, що потрапляє в море з річок, викликає швидке цвітіння водоростей. Це призводить до "мертвих зон" – місць, де життя практично неможливе.
Незаконний промисел. Надмірний вилов риби в Чорному морі ставить під загрозу існування багатьох видів, включаючи рідкісні та промислово важливі рибні популяції.
Зміна клімату. Підвищення температури води та рівня кислотності, зміни у напрямках течій та збільшення штормів мають прямий негативний вплив на морську екосистему.
Військові дії. З 2022 року, після початку російсько-української війни, Чорне море стало місцем численних бойових дій, що завдало екосистемі ще більшої шкоди. Токсичні речовини від вибухів потрапляють у воду. Руйнування військової інфраструктури та пошкодження суден спричиняють масивні розливи нафтопродуктів, які забруднюють море та становлять загрозу для морських мешканців.
Руйнування греблі Каховської ГЕС та його наслідки. 6 червня 2023 року окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Це спричинило катастрофічний вилив води, що мав серйозні наслідки для екосистеми Чорного моря. Разом із потоком води до моря потрапили великі обсяги пестицидів, хімічних речовин та інших шкідливих забруднювачів, що накопичувалися у водосховищі протягом десятиліть. Це руйнування спричинило підвищення рівня забруднення в північно-західній частині моря, що позначилося на біорізноманітті регіону.

Для того, щоб зберегти Чорне море для майбутніх поколінь, необхідні комплексні заходи з охорони та відновлення його екосистеми. Серед основних кроків:
Зменшення забруднення. Очищення промислових стоків та встановлення жорстких екологічних стандартів для підприємств можуть допомогти скоротити обсяги шкідливих речовин, що потрапляють у море.
Контроль над рибальством. Потрібно впровадити квоти на вилов риби, щоб обмежити надмірний промисел та забезпечити відновлення рибних популяцій.
Захист прибережних територій. Вони можуть включати створення нових заповідних зон та обмеження забудови.
Залучення місцевого населення. Екотуризм та залучення місцевих жителів до охорони морських ресурсів мають великий потенціал. Люди, які живуть на узбережжі Чорного моря, можуть суттєво вплинути на його збереження, якщо будуть брати участь у прибиранні берегової лінії та популяризації екологічної культури.
Міжнародне співробітництво. Успішний захист Чорного моря можливий лише за умови тісної співпраці всіх країн басейну. Важливо, щоб кожна з прибережних країн дотримувалася угод та брала участь у спільних ініціативах.
Міжнародний день Чорного моря ще раз нагадує нам, що захист цього унікального водного об’єкта – це наша спільна відповідальність. Бережне ставлення до моря, зменшення його забруднення, раціональне рибальство та боротьба з наслідками війни є важливими кроками, які можуть врятувати морську екосистему для майбутніх поколінь.
На заході виступили студенти, учасники гуртка з доповідями, що охопили питання забруднення Чорного моря, впливу промисловості та туризму на морську екосистему. Окрему увагу приділили темі загроз для морської фауни через хімічне та пластикове забруднення, а також змінам, спричиненим кліматичними факторами. Спікери представили факти щодо поточного стану Чорного моря, а також можливі рішення для його захисту, включаючи екоініціативи та заходи з очищення узбережжя.
Після доповідей студенти активно обговорювали шляхи, як особисто кожен може сприяти охороні морських ресурсів, а також підготовку до наступних екологічних акцій гуртка, таких як прибирання берегової лінії та еко-освітні воркшопи для молоді. На завершення заходу учасники переглянули короткий документальний фільм про біорізноманіття Чорного моря та шляхи його збереження.
Цей захід став важливою частиною діяльності гуртка «Екосвіт», що прагне формувати екологічну свідомість та активно долучатися до поширення знань щодо охорони природи серед молоді.
Анна ШАНДРА, секретар гуртка «Екосвіт»
Анна СЕРБЕНЮК, керівник гуртка «Екосвіт»