Екскурсія членів профспілки факультету захисту рослин, біотехнологій та екології в місто Канів
Сонячний суботній день співробітники факультету захисту рослин, біотехнологій та екології провели в чудовому мальовничому і багато значущому для кожного українця місті – Каневі.
Місто знаходиться в 80 км від Черкас, на річці Дніпро, і є адміністративним центром Канівського району. Канів був заснований Ярославом Мудрим в XI столітті, а перша згадка про це місто датується 1078 роком. На горі над Каневом до кінця XVIII століття стояв Королівський замок, а саме місто часто ставало центром визначних історичних подій. Однак головним чином Канів відомий, як місце останнього спочинку нашого великого поета Тараса Шевченка. Шевченківський національний заповідник є справжньою Меккою для поціновувачів творчості Кобзаря. От і ми не могли обійти увагою це історичне місце.
Екскурсія розпочалась із парку скульптур «Шевченкова алея», які є ілюстраціями до творів поета і знаходяться у підніжжя Тарасової гори. Далі ми відважно подолали 365 сходинок до музею, милуючись неймовірною природою. До складу заповідника входить безліч об’єктів, в тому числі могила поета, музей «Тарасова світлиця», перший пам’ятник Кобзареві (чавунний хрест), верба, посаджена з гілки, яку Шевченко привіз із заслання, парк «Дружба», що налічує 300 вікових дубів. Взагалі територія заповідника вражає своїми прекрасними краєвидами, трояндами, затишними місцями для відпочинку, а Великий Кобзар дивиться на цю красу і на екскурсантів із своєї високої могили, на якій в 1939 році був встановлений бронзовий пам’ятник.
У Тарасовій світлиці – невеличкому будиночку, в якому довгий час жив перший доглядач могили поета, ми дізналися багато цікавого про життя Кобзаря і його нащадків. На оглядовому майданчику, з якого відкривається найкрасивіший вид на Дніпро, не можна було втриматись від безлічі фотографій. Музейна колекція налічує 20000 експонатів, в тому числі рідкісні видання та особисті речі Шевченка. В музеї нас всіх вразила неймовірна виставка робіт відомого художника Івана Марчука, який подарував музею близько 150 своїх картин з чудовими ілюстраціями до творів Шевченка в незвичній техніці «темпера».
Отримати яскраві враження від екскурсії нам не завадив ні грозовий дощ, який швидко змінився знову сонячною і теплою погодою, ні, навіть, тривога, що нагадала нам про наше сьогодення. У підніжжя Тарасової гори на березі Дніпра на нас чекав смачний обід в кафе з однойменною назвою, після чого ми з новими силами відвідали музей народно-декоративного мистецтва, Успенський собор (якому вже майже 900 років) та побували на екскурсії по визначних місцях Канева.
В музеї народно-декоративного мистецтва ми знову були приємно здивовані новою для всіх нас технікою. Художниця Світлана Устименко для своїх картин–вишивок використовує тканину і близько 7000(!) відтінків ниток шовку для ручної вишивки, а також муліне, забарвлене природними барвниками. У доробку художниці кілька видів авторської розробки вишивки на основі художньої гладі. Ось що буває, коли працювати із звичайними фарбами людині не дозволяє здоров’я, а вона не може без творчості! В музеї можна побачити безліч цікавих експонатів, зроблених народними умільцями з різноманітних матеріалів.
Окремої уваги заслуговує Канівська ГЕС, про яку нам багато цікавого розповіла екскурсовод. На жаль, зараз не можна проводити там екскурсії, але ми обов’язково ще повернемось в це місто після нашої Перемоги, погуляємо в Костянецькому Яру, покатаємось на прогулянковому катері. Додому всі повертались в чудовому настрої і дружно співали українські пісні.
Ми дуже вдячні профспілковій організації Університету, яка сприяє чудовим подорожам наших співробітників, навіть в такі не прості часи!
Ольга Дмитрієва, Голова профспілкової організації ФЗРБтаЕ
