Всесвітній день продовольства та Всесвітній день хліба

16 жовтня 1945 року була створена Продовольча й сільськогосподарська організація ООН, на яку було покладені завдання вирішення актуальних проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. У цей же день, 16 жовтня, але вже 1979 р. Продовольча й сільськогосподарська організація ООН запропонувала відзначати Всесвітній день продовольства (World Food Day), а 16 жовтня 2006 року, з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів, відзначається Всесвітній день хліба (World Bread Day).

Ці два Дні – це привід привернути увагу широкої громадськості до проблем голоду, злиднів і недоїдання в світі.
З моменту свого заснування Продовольча й сільськогосподарська організація ООН наголошує на важливості сільського господарства та продовольчої безпеки. Вода є важливим елементом життя; без води життя не існувало б. Щоб підкреслити важливість води в повсякденному житті, тема Всесвітнього дня продовольства у 2024 році: «Вода – це їжа, вода – це життя – не залишайте нікого позаду». Запаси підземних вод і наявність прісної води з кожним днем зменшуються. Тема Всесвітнього дня продовольства підкреслює важливість зменшення втрат води та повторного використання води, оскільки вона є основним джерелом їжі та життя на Землі.

Відповідно до останнього звіту про стан продовольчої безпеки та харчування у світі (SOFI), опублікованого сьогодні ООН, у 2023 році близько 733 мільйонів людей стикалися з голодом, що еквівалентно кожному одинадцятому жителю світу та кожному п’ятому в Африці.

У річному звіті, опублікованому цього року в контексті зустрічі міністрів Глобального альянсу G20 проти голоду та бідності, попереджається, що світ значно не досягає Цілі сталого розвитку (ЦСР) 2, Нульового голоду, до 2030 року. Звіт показує, що світ повернувся на 15 років назад, а рівень недоїдання можна порівняти з рівнем 2008-2009 років.

Незважаючи на прогрес у певних сферах, таких як відставання в рості та виключно грудне вигодовування, тривожна кількість людей продовжує стикатися з відсутністю продовольчої безпеки та недоїданням, оскільки рівень голоду в усьому світі перебуває на високому рівні протягом трьох років поспіль, і у 2023 році від 713 до 757 мільйонів людей недоїдають – приблизно на 152 мільйони більше, ніж у 2019 році з урахуванням середнього рівня (733 млн).

Україна сьогодні, перебуваючи у стані війни, є важливим світовим гравцем на ринку продовольства. До початку 2022 року Україна забезпечувала понад 15 % світового експорту кукурудзи, 10 % пшениці, 15-20 % ячменю та понад 50 % соняшникової олії. Незважаючи на серйозні наслідки повномасштабної неспровокованої російської агресії та терор українського аграрного сектору та глобальної продовольчої безпеки, Україна залишається віддана збереженню ключової ролі гаранта продовольчої безпеки.

З початком військових дій у 2022 р. російська федерація заблокувала українські чорноморські порти, спричинивши загрозу світовій продовольчій безпеці. Надзвичайно важкий процес перемовин завершився 22 липня 2022 року підписанням так званої Чорноморської зернової ініціативи, яка дала змогу розблокувати три українські порти для експорту продовольства. У рамках цієї ініціативи було підписано дві угоди: між росією й ООН за участю Туреччини та між Україною й ООН за участю тієї ж таки Туреччини. Але, вже наступного дня, 23 липня, в Одеський порт прилетіла російська ракета!

26 листопада 2022 року Президентом України В. Зеленським була започаткована та презентована під час першого інавгураційного Міжнародного саміту з продовольчої безпеки в Києві гуманітарна продовольча програма «Grain from Ukraine». За результатами саміту ця програма акумулювала підтримку у розмірі близько 220 мільйонів доларів США. Сума внеску та кількість країн-донорів не є остаточною. Планується збільшити внески окремих країн, а також залучити нові країни та підприємства в якості донорів для участі в ініціативі. У співпраці з Всесвітньою продовольчою програмою ООН Україна та країни-партнери програми визначають країни-реципієнти українського зерна з-поміж держав, які відчувають гостру проблему нестачі продовольства. До програми «Grain from Ukraine» долучилися понад 30 країн та міжнародних організацій.

В рамках цієї програми Україна, країни-партнери та донори приватного сектору поставлятимуть українське зерно до країн Африки та Азії, які стикаються з проблемами недоїдання та голоду. Програма має сприяти подоланню гуманітарних та економічних наслідків глобальної продовольчої кризи, спричиненої російською агресивною війною проти України. З початку реалізації ініціативи Україна за участі ВПП ООН направила 170 тисяч тонн пшениці до країн з найскладнішою продовольчою ситуацією, в тому числі до Ефіопії, Сомалі, Ємену та Кенії. Планується розширення програми на Нігерію, Судан, Мозамбік / Малаві, Мадагаскар, Джибуті, Ліберію, Мавританію, Ліван та інші країни. В рамках програми планується відправити близько 60 суден із зерном до найбідніших країн Африки. Метою є закупівля сільськогосподарської продукції безпосередньо в українських виробників і передати їх країнам, що перебувають на межі голоду.

Розпочавши агресивну війну проти одного з найбільших світових виробників продовольства – України, Росія використовує зерновий коридор як політичний важіль, а загрозу голоду як зброю. Українські аграрії працюють у надзвичайно складних умовах. Фактично щодня відбувається битва за врожаї, у т.ч. і за зернові, які часто-густо засівають, вирощують та збирають під обстрілами. Багато господарств постраждало від рук окупантів, деякі агровиробники й досі не можуть продовжувати свою діяльність, адже їхні виробництва знищено або окуповано, поля заміновані…

У цей день, 16 жовтня, пам’ятаємо про ціну яку платить Україна, забезпечуючи зерновими культурами та продовольством світ! Жодна нація і жодна людина не заслуговує на те, щоб страждати від недоїдання чи мати обмежений доступ до їжі!

Оксана Силка,
директор музею історії НУБіП України